Справа № 439/404/21 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.
Провадження № 33/811/628/21 Доповідач: Галапац І. І.
19 травня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 25 березня 2021 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1
- адвоката Шкільняка Б.М.
цією постановою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про направлення справи для розгляду за місцем його проживання, а саме, до Зборівського районного суду Тернопільської області.
Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. з ОСОБА_1 на користь держави.
Згідно постанови судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 099734 від 12 березня 2021 року гр. ОСОБА_1 о 23 год. 30 хв. 11 березня 2021 року в с. Орихівчик Бродівського району керував автомобілем марки «Мерседес Бенз Е 220» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що вказана постанова судді є необгрунтованою, незаконною і такою, що підлягає апеляційному оскарженню у зв'язку із неповнотою, однобічністю проведеного судового розгляду, неналежним аргументуванням прийнятого рішення, яке ухвалене на припущеннях, з порушенням його права на справедливий судовий захист, принципу верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу. Зазначає, що в матеріалах справи відсутній факт керування ним транспортним засобом, а також те, що він був відсторонений від керування транспортним засобом. Крім того, звертає увагу на те, що долучений до матеріалів справи відеозапис є не повний та не відображає повністю всіх деталей та обставин, а містить лише фрагмент проходження ним огляду в закладі охорони здоров'я, на якому видно, що йому працівники поліції не роз'яснили його права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також процедуру та порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Бродівського районного суду Львівської області від 25 березня 2021 року, мотивуючи тим, що розгляд справи відбувся без його участі, а копію згаданої постанови він отримав лише 08 квітня 2021 року; скасувати дану постанову та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Шкільняка Б.М. про розгляд справи у відсутності правопорушника та про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду та приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема, даними які містяться у: протоколі серії ААБ № 099734 від 12 березня 2021 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 153 від 12 березня 2021 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння; письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; рапорті працівника поліції ОСОБА_4 ; відеозаписі огляду на стан сп'яніння та іншими, наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Як зазначено в протоколі, права та обов'язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені, проте, від підпису та пояснень останній відмовився, про що було зроблено відповідні відмітки в протоколі.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Отже. апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги в частині недоведення факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 11 березня 2021 року, оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, а невизнання ним своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх.
Твердження правопорушника ОСОБА_1 про те, що поліцейські не відсторонили його від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис містить лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому відображено проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, згідно якого виявлено у ОСОБА_1 - 1,33 проміле алкоголю,
Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має.
Крім цього вважаю, що при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушницю з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці, ступеню її вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Таким чином, з огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити правопорушнику ОСОБА_1 в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції відносно нього залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Бродівського районного суду Львівської області від 25 березня 2021 року.
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 25 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про направлення справи для розгляду за місцем його проживання, а саме, до Зборівського районного суду Тернопільської області та визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.