Дата документу 19.05.2021 Справа № 336/4023/20
Єдиний унікальний № 336/4023/20 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/1776/21 Дмитрюк О.В.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
19 травня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Полякова О.З.
Онищенко Е.А.
За участю секретаря: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - адвоката Стеценка Максима Владленовича на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 11 червня 2008 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 08-9981001-К.
П.1.1.1 кредитного договору сторони встановили графік та порядок погашення суми основної заборгованості шляхом виплати щомісячних платежів протягом усього часу дії договору в розмірі 137 доларів США до 20 числа кожного місяця, починаючи з 2008 року.
П.2.4.5 кредитного договору передбачена сплата процентів за користування кредитом не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним місяцем, в якому нараховані проценти.
За порушення строків повернення кредиту та сплати процентів позичальник зобов'язався сплачувати банку за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної процентної ставки, установленої п.4.1 цього договору, від суми простроченого платежу.
Крім того, відповідно до пунктів 3.3.7, 3.3.8 кредитного договору позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін, визначений п.1.1, 2.4 цього договору.
П.4.5 кредитного договору передбачено, що в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення кредитних коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.
Внаслідок несвоєчасного виконання умов кредитного договору у нього виникла заборгованість.
Так, останній платіж за кредитним договором здійснено 09 лютого 2010 р., а тому за визначенням п.4.5 кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 11 травня 2010 року.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного зобов'язання (п.4.5 договору), та банк мав право з травня 2010 р. й протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права або до нотаріуса.
Відтак, останнім днем звернення кредитором за захистом своїх прав, зокрема, щодо вчинення виконавчого напису - є 11.05.2013 р.
Проте, 31.10.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис № 25260 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50 287,83 доларів США на користь ПАТ «Укрсиббанк» згідно договору кредиту № 08-9981001-К від 11.06.2008 р.
Таким чином, виконавчий напис вчинено із порушенням трирічного строку на вчинення нотаріальної дії.
09.07.2020 р. він із відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження довідався про відкриття ВП № 61909097 від 27.04.2020 р.
Відповідно до виконавчого напису від 31.10.2017 р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., який зареєстровано в реєстрі за № 25260 зазначено про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50 287,83 доларів США на користь ПАТ «Укрсоцбанк» згідно договору кредиту № 08-9981001-К від 11.06.2008 р., а згідно з Автоматизованою системою виконавчих проваджень стягувачем є АТ «Альфа-Банк».
Зазначає, що ним було отримано детальну інформацію про юридичну особу АТ «Укрсоцбанк» з безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та з офіційного сайту Національного банку.
Згідно відомостей з офіційного сайту Національного банку України, ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на АТ «Укрсоцбанк».
При цьому, на офіційному сайті АТ «Укрсоцбанк» в розділі Інформація для клієнтів та партнерів у зв'язку з приєднанням Укрсоцбанку до Альфа-Банку України розміщено наступну інформацію: «Відповідно до норм Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» та інших нормативно-правових актів з моменту приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк» стане правонаступником майна, прав та обов'язків по договорам та угодам, укладеним АТ «Укрсоцбанк'до моменту приєднання до АТ «Альфа-Банк». Таким чином, з моменту приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк», АТ «Альфа-Банк» стане стороною в договорах і угодах, укладених АТ «Укрсоцбанк» до моменту приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Відповідно до відомостей з безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу АТ «Укрсоцбанк» встановлено наступне: дата та номер запису про державну реєстрацію припинення особи, підстава його внесення: дата запису: 03.12.2019 р.; номер запису: 10681120104002827; стан суб'єкта: припинено.
Відтак, відповідач АТ «Альфа-Банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» у спірних правовідносинах та стороною в договорі кредиту.
Вказує, що він, як боржник, не повідомлявся належним чином про заміну кредитора.
Посилаючись на ст.ст.1, 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31.10.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., який зареєстровано в реєстрі за № 25260 про стягнення з нього на користь ПАТ «Укрсоцбанк» грошових коштів в сумі 50 287,83 доларів США згідно договору кредиту № 08-9981001-к від 11.06.2008 р.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2021 року позов задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31.10.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, який зареєстровано в реєстрі за № 25260 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» грошових коштів в сумі 50 287,83 доларів США згідно договору кредиту № 08-998І001-К від 11.06.2008 р.
У апеляційній скарзі представник АТ «Альфа-Банк» - адвокат Стеценко М.В. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом в повній мірі не досліджені обставини справи, не надано належна оцінка доказам. Не правильно було застосовано норми ЗУ «Про Нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що полягає в неправильному тлумаченні даних норм матеріального права. Не було встановлено та досліджено правову природу поняття «строк звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису нотаріуса» та його відмінність від поняття «строк позовної давності», та не досліджено положення умов кредитного договору. Просить скасувати судове рішення та постановити нове рішення, яким відмовити задоволенні позову.
Відповідно до відзиву поданого ОСОБА_2 , повністю підтримані висновки суду першої інстанції, також наполягає на тому, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у поданні стягувачем документів, що підтверджують безспірність заборгованості, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в ході розгляду справи підтвердились всі обставини, які позивачем визначені для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи , що 11.06.2008 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 08-9981001-К.
Внаслідок несвоєчасного виконання умов кредитного договору у позивача виникла заборгованість.
31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис № 25260 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50 287,83 доларів США на користь ПАТ «Укрсиббанк» згідно договору кредиту № 08-9981001-К від 11.06.2008 р.
У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 1 ЗУ «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Згідно зі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом не встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу ШШ Порядку).
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичних осіб; строк, за який час має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 29.06.1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в ЗУ «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому ст. 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За положеннями статей 257-258 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки, спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (ч.1ст. 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання( ч.5 ст. 261 ЦК України).
Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень ст.88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.
Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.
Відповідно до умови кредитного договору, відповідно до яких сторонами встановлений графік та порядок погашення суми основної заборгованості, сплати процентів та пені та можливими штрафними санкціями, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення кредитних коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.
Встановлено, що останній платіж за кредитним договором здійснено 09.02.2010 р., а тому за визначенням п.4.5 кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 11.05.2010 р.
Кредитним договором не встановлений інший строк позовної давності, а отже до вказаних правовідносин застосовується загальна позовна давність - три роки з дня виникнення права вимоги (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 справа №916/3006/17)
Згідно п. 3.4 гл. 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов'язання боржником порушено. Строк, пропущений стягувачем навіть з поважних причин, не може бути поновлений нотаріусом. Пропуск стягувачем строку давності не позбавляє його права на звернення до суду з відповідним позовом.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Оскільки відповідно до умов договору погашення кредиту, процентів та інших платежів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів обчислюється з моменту (місяця) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюваний виконавчий напис не міг бути вчинений, оскільки заявлені вимоги за строк, що перевищує строк позовної давності, з дня виникнення права вимоги, минуло більше трьох років, що виходить за трирічний строк, чим порушені норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а отже на час вчинення виконавчого напису, з дня виникнення у відповідача права вимоги, минуло більше трьох років, що є правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволенню.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - адвоката Стеценка Максима Владленовича залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2021 року по цій справі залишити без змін.
Дата складання повної постанови 21 травня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: О.З. Поляков
Е.А. Онищенко