Дата документу 19.05.2021 Справа № 320/7615/17
Єдиний унікальний № 320/7615/17 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/1949/21 Купавська Н.М.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
19 травня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кримської О.М.
Онищенка Е.А.
За участю секретаря: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2019 року у справі за позовом Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки,
У жовтні 2017 року Костянтинівська сільська рала звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що 10 квітня 2007 року між Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 3,4048 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Костянтинівської сільської ради в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення та обслуговування механізованого току.
Умовою зазначеного договору оренди (п.9) є річна орендна плата за землю встановлена в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18 947 грн. 71 коп., а на 2008 рік у розмірі 2% - 12 631 грн. 80 коп.
Пунктом 13 договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на два роки шляхом укладання додаткової угоди за взаємною згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, орендної плати, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря та в інших випадках.
01 жовтня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду, якою внесено зміни в п. 8 договору, фразу: «терміном на два роки» змінено на фразу «терміном на 49 років без зміни цільового використання землі».
В п. 9 договору «Орендна плата» викладена в новій редакції: «Орендна плата встановлена в грошовій формі та визначається сторонами у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки - 22 441 грн. 04 коп.
29 січня 2016 року рішенням Костянтинівської сільської ради № 22 було встановлено розміри орендної плати, де розмір становить 5% від нормативної грошової оцінки землі. Відповідачу поштою було направлено проект додаткової угоди. 30.08.2016 та 03.05.2017 від відповідача надійшли листи про відмову від укладання додаткової угоди стосовно змін розміру орендної плати.
Вказану відмову вважає неправомірною, що послугувало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд, зобов'язати відповідача ОСОБА_1 укласти додаткову угоду щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки з 04.03.2016 згідно з рішенням Костянтинівської сільської ради № 23, а саме: № 040727200023 від 02 липня 2007 року щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 3,4048 га, згідно проекту угоди № 2 та зареєструвати її відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2019 року позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 укласти додаткову угоду щодо внесення змін з 04 березня 2016 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області та ОСОБА_1 , № 040727200023 від 10.04.2007, щодо земельної ділянки площею 3,4048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з проектом угоди № 2 відносно зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 2 941 840 грн. 32 коп., та відповідно зміни орендної плати з 3% до 5% від цієї нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2019 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов залишено без задоволення.
Постановою Верховного суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2021 року касаційну скаргу Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 10 червня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом в повній мірі не досліджені обставини справи, не надано належна оцінка доказам. Залишилось поза увагою суду, що рішення Костянтинівської сільської ради № 22 від 29.01.2016 «Про встановлення розмірів орендної плати за використання земель в с. Костянтинівка» як акт індивідуальної дії втратив свою чинність та не може бути підставою для задоволення позову. Не враховано, що позивач не надав суду доказів істотного порушення договору відповідачем. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 10 квітня 2007 року між Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 3,4048 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Костянтинівської сільської ради в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення та обслуговування механізованого току.
Умовою зазначеного договору оренди (п.9) є річна орендна плата за землю встановлена в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18 947 грн. 71 коп., а на 2008 рік у розмірі 2% - 12 631 грн. 80 коп.
01 жовтня 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди земельної ділянки, реєстраційний № 040727200023 від 02 липня 2007 року, відповідно до якої в п. 8 договору оренди «Строки дії договору» фразу: «терміном на 2 роки» змінено на фразу: «терміном на 49 років без зміни цільового використання землі», п. 9 договору оренди «Орендна плата» викладено в новій редакції: «Орендна плата встановлена в грошовій формі та визначається сторонами у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, що становить 44 441 грн. 04 коп. за загальну площу земельної ділянки на рік».
Рішенням п'ятої сесії сьомого скликання Костянтинівської сільської ради Запорізької області № 22 від 29.01.2016 встановлено відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки землі для розрахунку орендної плати за землі відповідно до Додатку.
Так, відповідно до додатку до рішення відсоткова ставка від нормативної грошової оцінки землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлено - 5%/.
Рішенням шостої сесії сьомого скликання Костянтинівської сільської ради Запорізької області № 23 від 04.03.2016 «Про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки» в п. 9 «Орендна плата» договору оренди внесені зміни, а саме: замість фрази: «у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 22 441 грн. 04 коп. читати: «у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 147 092 грн.» та далі за текстом. Зобов'язано ОСОБА_1 у місячний термін з дня прийняття даного рішення укласти з Костянтинівським сільським головою додаткову угоду про внесення змін та доповнень до вказаного в п. 1 Договору оренди земельної ділянки у визначеному законом порядку та своєчасно сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
17.08.2016 на адресу ОСОБА_1 Костянтинівською сільською радою поштою направлено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.04.2007 /а.с.28/, однак, відповідач зазначену угоду не підписав, а 29.08.2016 направив на адресу сільської ради лист, в якому повідомив, що не вбачає підстав для підписання додаткової угоди, взяті на себе зобов'язання згідно договору оренди та положень Закону України він виконує в повному обсязі /а.с.29/.
12.04.2017 на адресу ОСОБА_1 Костянтинівською сільською радою повторно по пошті направлено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 10.04.2007 /а.с.30/, однак, відповідач зазначену угоду не підписав, а 29.08.2016 року направив на адресу сільської ради лист, в якому повідомив, що не вбачає підстав для підписання додаткової угоди, взяті на себе зобов'язання згідно договору оренди та положень Закону України він виконує в повному обсязі.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Як визначено умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами у справі: умови договору оренди про розмір орендної плати переглядаються один раз на два роки шляхом укладення додаткової угоди за взаємною згодою сторін у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством (п. 13 договору).
Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України (чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди відповідно до встановленої нормативної грошової оцінки землі в межах, передбачених ст.288 Податкового кодексу України.
Таким чином, базою оподаткування відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 289. 1 ст. 289 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений як встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями ст. 288 Податкового кодексу України.
Відповідно з п. 34,35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно із ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Судом першої інстанції встановлено, що рішення Костянтинівської сільської ради № 22 від 29.01.2016 року «Про встановлення розмірів орендної плати за використання земель в с. Костянтинівка», яким затверджено нові ставки орендної плати, є чинним та в установленому законом порядку незаконним не визнавалось, а тому, воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно доводів представника відповідача, щодо виділення відповідачу в оренду землі саме під об'єкти промисловості, що не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, судом першої інстанції встановлено.
Так, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2305218382019 від 08.02.2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 2323081200:06:005:0014, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: А.01.01, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа земельної ділянки: 3,4048 га.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 Код КВЦПЗ Секція А підрозділ 01.01 визначено землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Пункт 16 договору оренди землі № 040727200023 від 02.07.2007 визначено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2323081200:06:005:0014, загальною площею 3,4048 га: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.02.2019 № 800/209-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 34048,00 га. зазначена як землі сільськогосподарського призначення становить 2 900 745 грн. 76 коп.
З урахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач при вирішенні питання встановлення розмірів орендної плати за використання земель в с. Костянтинівка, а саме: для категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлено розмір орендної ставки 5 % від нормативної грошової оцінки земель, діяв на підставі вимог чинного законодавства, а отже відмова відповідача від укладення додаткової угоди стосовно зміни розміру орендної плати призводить до порушення прав позивача у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції також обґрунтовано зазначив у рішенні, що відповідачу в оренду передано земельну ділянку, цільове призначення якої не ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а інше і відсоткова ставка буде також іншою - 3%. Але, при цьому відповідач не оспорював п.16 договору оренди землі від 10.04.2007 щодо цільового призначення земельної ділянки.
Суд обґрунтовано вважає безпідставними посилання представника відповідача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2018, оскільки це рішення стосується не орендованої відповідачем земельної ділянки, а будівель, що на ній знаходяться. З цих підстав є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги в цій частині.
Докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2019 року по цій справі залишити без змін.
Дата складання повної постанови 21 травня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: О.М. Кримська
Е.А. Онищенко