Дата документу 19.05.2021 Справа № 336/1284/20
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний № 336/1284/20 Головуючий у 1-й інстанції: Щаслива О.В.
Провадження №22-з/807/59/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
19 травня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаряПодліянової Г.С., Гончар М.С., Кримської О.М., Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , представника адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, спричиненою дорожньо-транспортною пригодою, -
В березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, спричиненою дорожньо-транспортною пригодою.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 квітня 2017 року о 13 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. Ігоря Сікорського з вул. Цитрусовою в м. Запоріжжя, при в'їзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ 2106, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль пошкоджено, травмованих немає.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2018 року було встановлено вину ОСОБА_1 у скоєнні порушення Правил дорожнього руху, яке мало своїм наслідком вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду та у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрито.
Відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 26 липня 2019 року, ОСОБА_2 має право на стягнення коштів з ОСОБА_1
ОСОБА_2 направляв на адресу ОСОБА_1 вимогу про компенсацію (відшкодування) завданої шкоди (збитків) завданої ДТП, однак її виконано не було, у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою, що складає 24 966,85 гривень, інфляційні втрати у розмірі 5517,67 грн, 3 відсотки річних у розмірі 1997, 35 гривень, а всього стягнути 32 481,87 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 32 481 грн 87 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 , адвокат Рогозін Олексій Вікторович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року у цій справі скасовано. Прийнято нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1261.20 грн.
25 лютого 2021 року, засобами поштового зв'язку, представник ОСОБА_1 , адвокат Рогозін О.В. подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. (а.с. 159-166).
Заява мотивована тим, що апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги і прийнятті постанови про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року та ухвалення нового рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, не було вирішено питання про розподіл судових витрат понесених ОСОБА_1 в ході розгляду вказаної справи, а саме: витрат на професійну правничу допомогу пов'язаних з підготовкою апеляційної скарги в розмірі 5 000, 00 гривень, а також сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1261,20 гривень.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 270 ЦПК України представник ОСОБА_1 , адвокат Рогозін О.В. просить ухвалити додаткове рішення, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень, судові витрати щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1261, 20 грн.
Від представника ОСОБА_1 , адвоката Рогозіна О.В. до апеляційного суду надійшла заява в якій він просить судове засідання провести без участі заявника, на задоволенні вимог викладених в заяві наполягає ( а.с. 197).
Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на вказане, колегія ухвалила, здійснювати розгляд заяви про ухвалення додатково судового рішення у відсутності заявника представника ОСОБА_3 - адвоката Рогозіна О.В., які належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи. Від представника ОСОБА_1 , адвоката Рогозіна О.В. до апеляційного суду надійшла заява в якій він просить судове засідання провести без участі заявника.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з вимогами ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до п.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду першої інстанції, ОСОБА_2 сплатив судовий збір у сумі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією №5342780 від 05 березня 2020 року. (а.с. 1).
За звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 1261,20 грн, що підтверджується квитанцією №33185658-1 від 29 вересня 2020 року на суму 420.40 грн ( а.с. 88), квитанцією № 0.0.1793233550.1 від 07 серпня 2020 року на суму 840,80 грн. (а.с. 89).
Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року у цій справі скасовано. Прийнято нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1261.20 грн.
Таким чином, як вбачається з резолютивної частини постанови Запорізького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, апеляційним судом було вирішено питання про стягнення судових витрат у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , представника адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича в цій частині, оскільки апеляційний суд при прийнятті вищевказаної постанови у відповідності до ст. 141 ЦПК України, вирішив питання щодо розподілу судових витрат та стягнув судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1261,20 грн.
Що стосується вимог про розподіл витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або проотягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, не може бути здійснений.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із протоколу судового засідання від 20 січня 2021 року (а.с. 126-127) та протоколу судового засідання від 24 лютого 2021 року (а.с. 144-145) та звукозаписів даних судових засідань ні ОСОБА_2 , ні його представником адвокатом Рогозіним О.В. не було до закінчення дебатів у справі зроблено заяву проте, що ними буде подано впродовж 5 днів після ухвалення судового рішення докази понесених витрат на правову допомогу, що є необхідною умовою для подачі таких заяв після ухвалення судового рішення, що відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України є підставою для залишення цієї заяви без розгляду оскільки положення ч.8 ст.141 ЦПК України має імперативний характер.
Апеляційний суд констатує, що в ході розгляду справи в апеляційній інстанції сторона відповідача не подавала доказів щодо розміру витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Водночас представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Рогозін О.В., який брав участь у справі, не скористався правом подати заяву про надання відповідних доказів безпосередньо у судовому засіданні 24 лютого 2021 року або заявити її в усній формі до закінчення судових дебатів в апеляційному суді відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України.
Тобто, представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні, до закінчення судових дебатів у справі, як того вимагають норми ЦПК України, заяв про необхідність розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення не робив.
Направлення на адресу Запорізького апеляційного суду 25 лютого 2021 року заяви, яка отримана судом 01 березня 2021 року, за встановлених у обставин не є належним способом повідомлення суду про намір подати докази після рішення суду та не свідчить про те, що заявник у належній формі до закінчення судових дебатів подав заяву, передбачену статтею 246 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на корить відповідача понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів зважає і на ті обставини, що докази на які посилається адвокат у заяві та долучені до неї - договір про надання юридичних послуг від 10 серпня 2020 року (а.с. 165), акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) та опис робіт від 24.02.2021 (а.с. 161), розрахунок суми судових витрат (а.с. 163) існували на час ухвалення судового рішення і не є новими, у розумінні здобутими після 24 лютого 2021 року, а тому могли бути подані суду до закінчення судових дебатів, як того вимагають норми ЦПК України, і жодних причин неподання у встановленому порядку зазначених доказів стороною відповідача не наведено.
Крім того, як вбачається з постанови Запорізького апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 серпня 2020 року у цій справі було скасовано з підстав пред'явлення позову до неналежного відповідача, а не з підстав і вимог, зазначених в апеляційній скарзі.
Враховуючи викладене та те, що стороною відповідача в порушення ч. 8 статті 141 ЦПК України не надано доказів розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи до закінчення судових дебатів у справі, а також не надання стороною відповідача заяви про те, що відповідні докази будуть подані ними протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, колегія суддів прийшла до висновку, що у частині вирішення питання про стягнення витрат на професфйну правничу допосмогу у розмірі 5000 грн заяву ОСОБА_1 , представника адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича слід залишити без розгляду в іншій частині без задоволення.
Керуючись ст. 133, 141, 270, 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 , представника адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
У частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн заяву ОСОБА_1 , представника адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 травня 2021 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С.Гончар М.С.Кримська О.М.