Справа № 308/5144/20
Закарпатський апеляційний суд
20.05.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі судді Стана І. В., за участі прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури Цар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Стана І. В. у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою, яку подав адвокат Шаранич С. С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 01.06.2020, якою відмовлено в прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 09.08.2017,
До початку розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Стана І. В.. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 29.12.2018 до Державного бюро розслідувань подано заяву щодо дій судді ОСОБА_2 , у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що між ним та суддею ОСОБА_2 мають місце неприязні відносини, які викликають сумніви в неупередженості судді, а тому останній не може брати участь у розгляді даної справи, так як є заінтересованим у результатах її розгляду.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Стану І. В..
Відповідно до ст. ст. 2, 246 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, як і провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється згідно з цим Кодексом та іншими законами України.
Оскільки забезпечення права на справедливий суд є основним завданням суду та прямо гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає за необхідне при розгляді заяви про відвід застосувати аналогію закону, а саме положення ст. 75, 76 КПК України.
При цьому, апеляційний суд зважає на те, що хоча за змістом ст. 7 КУпАП вирішення питань притягнення особи до адміністративної відповідальності по аналогії заборонено, тобто унеможливлює застосування по аналогії норм, що встановлюють протиправність суспільної поведінки, проте немає жодних обмежень на застосування аналогії при застосуванні норм процесуального характеру (порядку розгляду заяви про відвід, самовідвід).
Так, положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Пунктом 4 статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Доводи, на які посилається ОСОБА_1 , як на підстави для відводу судді Стана І. В., колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки такі не підтверджені будь-якими доказами та оскільки такі будь-яким чином не свідчать про особисту зацікавленість судді у результатах розгляду справи.
При цьому, наведені адвокатом доводи апеляційний суд вважає такими, що не викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Стана І. В., і не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Апеляційний суд також вважає, що передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України підстав для відводу судді Стана І. В. немає і на такі не вказується в заяві про відвід.
Також апеляційний суд вважає, що не свідчить про необ'єктивність чи упередженість судді Стана І. В. і, відповідно, не являється обґрунтованою підставою для його відводу, і те, що 29.12.2018 до Державного бюро розслідувань подано заяву щодо дій судді ОСОБА_2 , у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що між ним та суддею ОСОБА_2 мають місце неприязні відносини. Будь-яких фактів неприязних відносин між ОСОБА_1 та суддею ОСОБА_2 не встановлено.
На наявність будь-яких інших даних, які би давали підстави вважати, що суддя Стан І.В. буде упередженим та необ'єктивним при розгляді справи, а також про зацікавленість судді у результатах її розгляду, - у заяві про відвід не вказується.
Беручи до уваги вищенаведене, апеляційний суд вважає, що передбачені ст. ст. 75, 76 КПК України обставини для відводу судді Стана І.В. у даній справі відсутні, у зв'язку з чим, подана ОСОБА_1 заява про відвід задоволенню не підлягає.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні відводу судді Стана І. В. береться до уваги і те, що: відповідно до ст. 30 КПК України відмова у здійсненні правосуддя не допускається; необґрунтовані задоволення відводів чи самовідводів у кримінальному провадженні є неприпустимим, оскільки може свідчити про ухилення від розгляду справи, що є порушенням правил суддівської етики та порочить звання судді, а також підриває авторитет суду та судової влади в цілому; необґрунтовані заяви про відвід судді можуть розцінюватися як тиск на суд та зловживання правом на заявлення відводів.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 82 КПК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Закарпатського апеляційного суду Стана І.В. у у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою, яку подав адвокат Шаранич С. С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 01.06.2020, якою відмовлено в прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 09.08.2017, - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді: