Справа № 303/1869/20
Іменем України
11 травня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Бисаги Т.Ю, і Джуги С.Д.,
з участю секретаря Микуляк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 грудня 2020 року (у складі судді Куцкіра Ю.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського міського комунального підприємства «Ремонтно-будівельне управління», третя особа - Мукачівська міська рада, про відшкодування шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом у квітні 2020 р.
Просив стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства «Ремонтно-будівельне управління» на свою користь відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 44331 грн. та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги адвокатом у суді.
Позов обґрунтований тим, що позивач є власником транспортного засобу БАЗ 079.19, державний номерний знак НОМЕР_1 .
09.01.2020 р. о 08.30 год. водій ОСОБА_2 у м. Мукачеві по вул. Садовій, поблизу будинку № 26, керуючи вказаним транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху на слизькій дорозі, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення із електричною опорою, пошкодивши як сам транспортний засіб, так і електроопору.
Постановою Іршавського районного суду від 04.02.2020 р. № 301/147/20 було закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.01.2020 р. установлено, що експлуатаційний стан обстеження ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Покриття проїзної дороги станом на 09.01.2020 р.на 09.00 год. має ожеледицю.
Постановою інспектора від 09.01.2020 р. ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 140 КУпАП (порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.
Згідно з відповідями від 03.02.2020 р. Мукачівської міської ради та філії Мукачівське ДЕД ДП «Закарпатоблавтодор» експлуатація та утримання вказаної дороги здійснює ММКП РБУ м. Мукачева, яке згідно з відповіддю Мукачівської міської ради від 05.02.2020 р. є балансоутримувачем вулиць на території м. Мукачева.
Відповідно до звіту про оцінку від 29.01.2020 р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження 09.01.2020 р., складає 42330.28 грн., а витрати по проведенню звіту - 2000 грн.
Вважає, що балансоутримувач дороги повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та підтримувати їх у належному стані, зокрема, у випадку ожеледиці, чого зроблено не було, що і стало причиною ДТП.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 21.12.2020 р. у задоволенні позову відмовлено.
Указане судове рішення мотивоване тим, що сторона позивача не надали суду належних і допустимих доказів того, хто саме та з чиєї вини відбулася ДТП, внаслідок якої було завдано шкоди майну позивача.
У апеляційній скарзі адвокат Шпуганич В.П. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати це рішення із підстав, передбачених ст. 376 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України, та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, а також вирішити питання судових витрат.
Узагальнені та доречні доводи скарги зводяться до такого:
-У справі № 303/267/20 про адміністративне правопорушення вирішувалося питання про винність головного інженера Мукачівського міського комунального підприємства «Ремонтно-будівельне управління» ОСОБА_4 за ч.1 ст. 140 КУпАП, а як на підставу для задоволення позову останнього суд послався на посадову інструкцію головного інженера ММКП «РБУ» від 04.09.2018 р., згідно з якою ОСОБА_4 не є посадовою особою і в його функціональні обов'язки не входять оскаржувані ним дії;
-Відповідач не спростував презумпцію винизавдавача шкоди, тобто відсутність у його діях вини чи бездіяльності, відсутність причинно-наслідкового зв'язку між ДТПі належним утриманням дороги загального значення.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
У судовому засіданніпредставник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шпуганич В.П., підтримав скаргу в повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_5 не визнав такої із підстав, наведених у запереченні проти позову (а.с.100-102).
Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування оскарженого рішення із постановленням нового по суті позовних вимог із таких мотивів.
Судом першої інстанції установлено та не заперечується, що постановою Іршавського районного суду від 04.02.2020 р. провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.
Відповідно до звіту № 06/20 про оцінку автобуса БАЗ А079.19, номерний знак НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику указаного автобуса в результаті ДТП складає 42330.28 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13.05.2020 р. постанову про притягнення дог адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст. 140 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито.
З огляду на встановлені обставини та факти, які також були встановлені постановою Мукачівського міськрайонного суду від 13.05.2020 р. (набрала законної сили 07.08.2020 р.) суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях відповідача (ММКП «РБУ») не було встановлено факту дій чи бездіяльності останнього, а саме - вини, внаслідок якої б сталося ДТП, а навпаки - було встановлено факт належності виконання робіт з підсипки піщано-сольової суміші по м. Мукачеву, що спростовує твердження позивача про наявність вини відповідача.
Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції по суті спірних правовідносин через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
При цьому, неоспореними обставинами є сама подія (ДТП, яка сталася 09.01.2020 р. о 08.30 год.), статус позивача ОСОБА_1 як власника пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу (автобуса БАЗ А079.19, номерний знак НОМЕР_1 ) і статус ММКП «РБУ» як належного відповідача у справі.
Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст. 14, ч.1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (у редакції Закону, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди), учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху, а за приписами ст. 24 цього Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода або несвоєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою людини, яка перебуває у невідкладному стані, сталася з їх вини.
За загальним правилом у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
Згідно з вимогами ст. 16, 17, 19, 21 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться. Основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є, зокрема, забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів.Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають, зокрема, за:стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Як видно з довідки філії «Мукачівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» № 11 від 03.02.2020 р. автодорога загального користування у межах м. Мукачева, вул. Садова, не знаходиться на балансі філії «Мукачівська ДЕД». Експлуатація та утримання вказаної дороги здійснюється комунальним підприємством ММКП м. Мукачева (а.с.51).
Відповідно до інформаційної довідки виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 200/01-32/861 від 05.02.2020 р. балансоутримувачем вулиць на території м. Мукачева є Мукачівське міське комунальне підприємство «Ремонтно-будівельне управління», яке здійснює утримання вулично-дорожньої мережі міста (а.с.50).
09.01.2020 р. о 08.30 год. по вул. Садовій у м. Мукачеві сталася ДТП із участю транспортного засобу (автобуса БАЗ А079.19, номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок якої указаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 як власнику автобуса, в результаті ДТП складає 42330.28 грн.
Постановою Іршавського районного суду від 04.02.2020 р. провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.10-11, 77).
Актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.01.2020 р., який складений працівником поліції відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, установлено, що експлуатаційний стан вул. Садової, біля будинку № 26 у м. Мукачеві (місце ДТП) не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», оскільки покриття проїзної частини має ожеледицю (а.с.13).
Указаний акт є належним, допустимим і достовірним доказом, який відповідачем не спростований.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
За встановлених обставин справи та з урахуванням наведених норм матеріального права колегія суддів вважає, що саме винна бездіяльність Мукачівського міського комунального підприємства «Ремонтно-будівельне управління» як відповідального за стан вулицьм. Мукачева (у т. ч. і вулиці Садової як місця ДТП) спричинила заподіяння майнової шкоди позивачу.
Твердження відповідача та покликання суду першої інстанції на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13.05.2020 р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до старшого інспектора ВБДР УПП в Закарпатській області ст. лейтенанта поліції Шкріби І.В. та Управління патрульної поліції Закарпатської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення як на преюдиційне судове рішення є помилковими в зв'язку з наступним.
Указаним рішенням визнано дії посадової особи-суб'єкта владних повноважень старшого лейтенанта Шкріби І.В. неправомірними, а постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 599724 від 09.01.2020 р. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 140 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. скасовано та провадження у справі закрито через те, що ОСОБА_4 не є посадовою особою і в його функціональні обов'язки не входять дії, які зазначені в оскаржуваній постанові.
Однак, таке обґрунтування не виключає відповідальності самого підприємства, оскільки для вирішення цивільного спору по суті питання персональної відповідальності не має правового значення.
У адміністративній справі суд зазначив також, що 09.01.2020 р. Мукачівським міським комунальним підприємством «ремонтно-будівельне управління» була виконана робота з підсипки піщано-сольової суміші по м. Мукачеву, що підтверджується шляховими листами, і саме ця правова оцінка стала підставою для висновку суду першої інстанції (у нашій справі) про відсутність вини відповідача (ММКП «РБУ»).
Колегія суддів зауважує, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.
При цьому, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.
Особи, які не брали участі в цивільній, господарській або адміністративній справі, в якій судом ухвалено відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої цивільної справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цими судовими рішеннями. У даному випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів.
Тобто, якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення утрачається.
У контексті наведеного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13.05.2020 р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 не може мати преюдиційного значення під час розгляду цієї справи, оскільки в обох справах зовсім різні учасники.
Окрім цього, твердження суду в адміністративній справі про те, що 09.01.2020 р. ММКП «РБУ» була виконана робота з підсипки піщано-сольової суміші по м. Мукачеву, яке, у свою чергу, стало підставою для висновку суду першої інстанції у цій справі про належне виконання робіт відповідачем, не свідчить про підсипку піщано-сольової суміші саме на вул. Садовій (місце ДТП) і спростовується указаним актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.01.2020 р., згідно з яким останні заходи щодо прибирання проїжджої частини (з використанням сольової суміші) здійснювалися 09.01.2020 р. о 09.10 год. у той час, як подія (ДТП) сталася о 09.01.2020 р. о 08.30 год.
Наявний у справі подорожній лист вантажного автомобіля за № 003343, на який покликається відповідач, узагалі датований 2019 роком (а.с.104-110).
Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позовних вимог і наявність підставдля цивільно-правової відповідальності ММКП «РБУ», яке не спростувало наведених позивачем фактів і доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам закону оскаржене рішення суду першої інстанції не відповідає.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги та відповідно до ст. 376 ч.1, п.3, п.4 ЦПК України рішення суду першої інстанції належить скасувати, а позов - задовольнити в повному обсязі, тобто на суму 44331 грн., яка складається із 42330 грн. майнової шкоди та 2000 грн. - витрат за проведення звіту про оцінку автобуса.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України понесені ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 2102 грн. належить покласти на відповідача (а.с.53, 143).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1, п.3, п.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2.Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 21 грудня 2020 року скасувати.
3.Позов ОСОБА_1 задовольнити.
4.Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства «Ремонтно-будівельне управління» на користь ОСОБА_1 44331 (сорок чотири тисячі триста тридцять одну) грн. майнової шкоди та 2102 грн. у відшкодування судового збору.
5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
6.Повне судове рішення складено 21.05.2021 р.
Судді: