Справа № 303/2422/21
Закарпатський апеляційний суд
20.05.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у відсутності учасників процесу, судове провадження 11-сс/4806/140/21 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26. 03. 2021.
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 24. 05. 2021 без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Веймар Німеччина, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він 24. 03. 2021 близько 14 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з Туряниця ОСОБА_9 , знаходячись в громадському місці, біля будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинили хуліганські дії за наступних обставин: Туряниця ОСОБА_10 перебуваючи на вулиці навпроти будинку № 87, безпідставно підійшов до потерпілого ОСОБА_11 , схопив останнього за одяг та погрожував застосувати фізичне насильство, на що потерпілий ОСОБА_11 , вирвавшись від ОСОБА_6 , зайшов на подвір'я свого будинку АДРЕСА_2 .
В подальшому на вулиці до Туряниці ОСОБА_12 приєднався Туряниця ОСОБА_13 , з яким безпідставно почали пошкоджувати ворота будинку та автомобіль марки «Дейво», д. н. з. НОМЕР_1 , шляхом нанесення ударів ногами та киданням каміння, із метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та переслідуючи його, перелізли через ворота домоволодіння АДРЕСА_2 , проникли на територію будинку, де в той час перебували потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , розділившись між собою, а саме Туряниця ОСОБА_13 застосував відносно потерпілого ОСОБА_14 насильство, яке виразилось в безпідставному нанесенні потерпілому удару рукою, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_14 було спричинено тілесні ушкодження, а в цей час Туряниця ОСОБА_10 застосував відносно потерпілого ОСОБА_11 , насильство, яке виразилось в безпідставному нанесенні потерпілому ударів руками по різних частинах тіла, після чого схопивши в руку металеву трубу яку пристосував для заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, що створювало реальну загрозу для його життя чи здоров'я, наніс декілька ударів вказаною металевою трубою по різних частинах тіла ОСОБА_11
-2-
Після чого, Туряниця ОСОБА_13 через відчинені ворота вибіг на вулицю, а вслід за ним вибіг ОСОБА_6 та пішов до будинку АДРЕСА_3 , звідки вийшов з сокирою в руці та погрожував потерпілим спричинити сокирою тілесні ушкодження. Продовжуючи свої злочинні дії, Туряниця ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , знову перелізли через ворота домоволодіння АДРЕСА_2 , проникли на територію будинку, де знову розділившись, а саме Туряниця ОСОБА_13 продовжив застосувати відносно потерпілого ОСОБА_14 насильство, яке виразилось в безпідставному нанесенні потерпілому ударів руками по різних частинах тіла, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_14 було спричинено тілесні ушкодження, а в цей час Туряниця ОСОБА_10 продовжував застосувати відносно потерпілого ОСОБА_11 насильство, яке виразилось в безпідставному нанесенні потерпілому ударів руками по різних частинах тіла, після чого протиправні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_6 було припинено сторонніми особами.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який, окрім того, супроводжувався нанесенням потерпілому тілесних ушкоджень та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 04(чотирьох) років. Також слідчим констатовано, що ОСОБА_6 раніше були оголошені підозри в інших кримінальних провадженнях, які на даний час перебувають на розгляді в судах. Він неодноразово не з'являвся в судові засідання, в зв'язку з чим до нього застосовувалися приводи. По одному з проваджень, яке перебуває на розгляді в суді, відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави, однак останній знову вчинив злочин. Окрім того, наявні ризики незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, вчиненні іншого кримінального правопорушення. Також ОСОБА_6 , усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим інші запобіжні заходи не зможуть запобігти заявленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання цим ризикам порівняно із триманням під вартою.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_6 , існуванням заявлених ризиків і що відомостей, які б свідчили про можливість гарантувати належну поведінку підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не знаходить. Водночас слідчий суддя врахував, що підозрюваний вчинив злочин із застосуванням насильства і тому не визначив розмір застави.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з позбавлення волі. Стверджує, що при обранні найсуворішого запобіжного заходу слідчим суддею не дотримано вимог статей 177, 178 КПК України, ухвала є невмотивованою і ґрунтується на припущеннях, заявлені ризики не підтверджуються доказами, а слідчий і прокурор, неспроможності менш суворого запобіжного заходу гарантувати належну поведінку підозрюваного, не довели. Слідчий суддя не в повній мірі врахував наявність у ОСОБА_6 постійного місця проживання, молодий вік, відсутність даних про перебування на обліках, має на утриманні вагітну дружину та малолітню дитину, вчинив нетяжкий злочин, який не становить великої суспільної небезпеки та не потягнув значних наслідків та шкоди.
-3-
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
-4-
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071040000286 від 24. 03. 2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України вбачається, що 24. 03. 2021 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КУпАП та 25. 03. 2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 26. 03. 2021 за клопотанням слідчого, щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою до 24. 05. 2021 без визначення розміру застави.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні слідчого обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірено при розгляді клопотання, заслухано пояснення підозрюваного, його захисника, доводи прокурора та слідчого, а також досліджені матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання про застосування запобіжного заходу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення , в якому підозрюється .
Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років,- виключно у разі, якщо прокурором, крім підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде, доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.
-5-
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні цього злочину на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 04 (чотирьох) років, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Урахувавши дані про особу ОСОБА_6 в тому числі й ті, на які послався в апеляційній скарзі захисник, наявність передбачених ст. 177 КПК України підстав для застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого, із наведенням в ухвалі докладних обґрунтувань такого рішення.
Колегія суддів вважає такі висновки слідчого судді правильними, оскільки тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки та ймовірне покарання, яке очікує особу в разі доведення винуватості, а також наявність інших кримінальних проваджень щодо ОСОБА_6 , що знаходяться на розгляді в суді першої інстанції, давали підстави слідчому судді для обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу, без визначення розміру застави, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_6 та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого через недоведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України та практиці Європейського суду з прав людини, задоволенню не підлягають .
На переконання колегії суддів, рішення слідчого судді відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 51 у справі «Летелье проти Франції» (рішення від 26. 06. 1991) про те, що «суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна рахувати виправданим, тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою».
-6-
Колегія суддів вважає, що існують підстави вважати, що звільнення затриманого може призвести до порушення публічного порядку і такий порядок знаходиться під загрозою.
Згідно фактичних обставин, злочин, який інкримінується ОСОБА_6 , стосується грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, що в свою чергу є порушенням громадської безпеки не тільки потерпілого, свідків даного кримінального провадження, але й суспільства в цілому. Громадська безпека є елементом, складовою національної безпеки України, яка визначається в Законі України "Про основи національної безпеки України" як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам. Зазначений вид злочину щодо хуліганства вчиненого групою осіб має суспільний інтерес.
Окрім того, як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 раніше були оголошені підозри в інших кримінальних провадженнях, які на даний час перебувають на розгляді в суді першої інстанції. Порушення ним в даних кримінальних провадженнях процесуальних обов'язків стало наслідком застосування щодо нього приводів.
Тому, враховуючи наведене і зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення вищевказаних ризиків.
Таким чином, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог статтей 177, 178, 183 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а також з урахуванням ознак суспільного інтересу цього кримінального правопорушення, яке, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Наведені в апеляційній скарзі захисника - адвоката ОСОБА_5 доводи на захист підозрюваного ОСОБА_6 , були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Доводи апеляційної скарги щодо наявності у підозрюваного постійного місця проживання, позитивної характеристики та міцності соціальних зв'язків, утриманців не можуть бути безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого. Відтак зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів.
На переконання колегії суддів, приймаючи рішення, слідчий суддя правильно прийняв рішення, не визначивши ОСОБА_6 розміру застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені судом ризики, дані про особу підозрюваного, а також те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, тому доводи захисника - адвоката ОСОБА_5 в цій частині також не підлягають до задоволення.
-7-
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, і таке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26. 03. 2021 про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24. 05. 2021 без визначення розміру застави,- без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :