Справа № 127/27183/20
Провадження № 33/801/419/2021
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шлапак Д. О.
Доповідач: Сало Т. Б.
21 травня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2021 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі.
Скарга мотивована тим, що огляд на стан сп'яніння проведено у відсутність двох свідків; результати огляду у закладі охорони здоров'я було встановлено не за допомогою лабораторних досліджень біологічного середовища водія; висновок медичного огляду він не підписував та його копія йому не вручалася, а тому він є недійсним в силу п. 22 розділу ІІІ Інструкції №1452/735.
Також ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що оскаржувану постанову засобами поштового зв'язку він не отримував, у судовому засіданні присутнім не був і про наявність постанови йому стало відомо шляхом огляду сайту «Судова влада України» після того, як йому було накладено арешт на рахунок.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 294 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у його відсутність.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У ч. 2 ст. 289 КУпАП зазначено, що в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови апеляційний суд виходить з того, що постанову Вінницьким міським судом Вінницької області винесено 14.01.2021 у відсутність ОСОБА_1 .
Доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції та отримував копію оскаржуваної постанови матеріали справи не містять.
Оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час прийняття оскаржуваної постанови, беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів того, що він отримував копію оскаржуваної постанови, дізнався про її існування після накладення державною виконавчою службо арешту на рахунок, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2021 пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У статті 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 406557 від 17.11.2020, складеного поліцейським взводу №2 роти №1 БУПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Лещенко А.В., 17.11.2020 об 11 год. 35 хв. в м. Вінниці по вул. Київська, 149, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Pathfinder, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в КП ВОНД «Соціотерапія». Висновок №3656 позитивний - амфетамін.
Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.11.2020, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну (а.с.4).
У підпункті а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.280 КУпАП з'ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, а саме керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням, а саме у відсутність двох свідків, однакі, такі твердження не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП, на яку посилається апелянт, регламентує проведення огляду поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу.
Так, у ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення) зазначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Натомість, в даному випадку, огляд проводився лікарем закладу охорони здоров'я в КП «ВОНД «Соціотерапія».
Як зазначено в ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Із вказаного слідує, що свідки для проведення огляду лікарем в закладі охорони здоров'я не залучаються, а необхідною умовою для проведення такого огляду є присутність поліцейського.
Посилання апелянта на відсутність його підпису у висновку медичного огляду та не вручення йому копії такого висновку, що свідчить про його недійсність в силу п. 22 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, є безпідставними.
Так, п. 22 вказаної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 визначено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відповідно до п. 16-17 Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я (п. 20 Інструкції).
Із висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння від 17.11.2020 слідує, що його зміст повідомлений останньому, а в графі «підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду» зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовився.
Невручення оглянутій особі висновку, на що наголошує апелянт, не може свідчити про його недійсність, оскільки це не стосується процедури проведення огляду та фіксування його результатів.
Відхиляються також твердження апелянта про те, що результати огляду у закладі охорони здоров'я було встановлено не за допомогою лабораторних досліджень біологічного середовища водія, оскільки вони не свідчать про порушення лікарем процедури огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Лабораторне дослідження біологічних середовищ організму (сечі) ОСОБА_1 було проведено за допомогою експрес-тесту, в результаті якого в сечі останнього було виявлено позитивний результат на наявність наркотичних речовин та винесено заключення: наркотичне сп'яніння. Експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ згаданої вище Інструкції №1452/735, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.
Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння, що і було в повному обсязі виконано КП «ВОНД «Соціотерапія» та виявлено в сечі наркотичні речовини.
Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння не оскаржував.
Результати огляду в будь-який зручний для ОСОБА_1 спосіб ним не спростовано.
Фактично, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечує той факт, що він перебував в стані наркотичного сп'яніння, а лише зазначає про певні недоліки при проведенні огляду.
Суд вважає, що твердження апелянта про наявність недоліків в більшій їх частині є безпідставними, оскільки спростовуються нормами закону, а не вручення ОСОБА_1 копії висновку за результатами медичного огляду не може бути підставою для виправдання ОСОБА_1 в скоєному адміністративному правопорушенні.
Всі інші доводи апеляційної скарги є формальними, не спростовують висновків суду та не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано фактичні обставини справи, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало