Справа № 127/9872/21
Провадження №11-сс/801/381/2021
про відмову у відкритті апеляційного провадження
20 травня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Вінницької обласної прокуратури та зобов'язання останнього розглянути та вирішити клопотання ОСОБА_2 від 05.04.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020020000000351 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, -
До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Вінницької обласної прокуратури та зобов'язання останнього розглянути та вирішити клопотання ОСОБА_2 від 05.04.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020020000000351 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Перевіривши зміст апеляційної скарги, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою слід відмовити.
В офіційному тлумаченні ч.2 ст.55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст.24 КПК України, кожному громадянину гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ст.ст. 307,309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Вінницької обласної прокуратури та зобов'язання останнього розглянути та вирішити клопотання ОСОБА_2 від 05.04.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020020000000351 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, не входить до вказаного вище переліку та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст.394 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Вінницької обласної прокуратури та зобов'язання останнього розглянути та вирішити клопотання ОСОБА_2 від 05.04.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020020000000351 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.309, 399 КПК України
У відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.04.2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Вінницької обласної прокуратури та зобов'язання останнього розглянути та вирішити клопотання ОСОБА_2 від 05.04.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020020000000351 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та додатками до неї повернути скаржниці.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя: ОСОБА_1