справа № 489/2590/21
провадження №2-н/489/614/21
про відмову у видачі судового наказу
21 травня 2021 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства "Комфорт" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з утримання будинків і прибудинкових територій,
встановив:
Представник заявника звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу з ОСОБА_1 за надані послуги з утримання будинків і прибудинкових територій в сумі 19099,36 грн. та судового збору 1135,00 грн.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до частини першої статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи, що заборгованість існувала за станом на липень 2015 року, а із заявою про видачу судового наказу заявник звернувся 29 квітня 2021 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись статтею 165 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства "Комфорт" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з утримання будинків і прибудинкових територій.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст ухвали суду складено 21.05.2021.
Суддя І.В.Коваленко