Справа № 755/7021/21
"19" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.
за участю секретаря - Передрій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Акціонерне товариство «Українська залізниця», про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Степанов І.О. звернувся до суду з позовом до відповідача Філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно заявлених вимог представник позивача просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ від 20 січня 2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 30 квітня 2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін та призначено судове засідання. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство «Українська залізниця».
17 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 направив на адресу суду заяву про відмову від позову, в якій зазначив, що після відкриття провадження у справі позивач звільнився з посади начальника автотранспортного відділу філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та більше не перебуває втрудових відносинах з Філією, у зв'язку з чим просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі. Зазначив, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.2 ст.256 ЦПК України йому роз'ясненні адвокатом і зрозумілі.
Заяву аналогічного змісту позивачем також направлено на електронну адресу суду
17 травня 2021 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
За змістом п.1 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до
статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи, що відмова від позову є безумовним правом позивача, заяву подано позивачем, який зазначив, що наслідки закриття провадження у справі йому відомі та зрозумілі, підстав для неприйняття відмови від позову не встановлено і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, суд приходить до висновку про можливість прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі.
Згідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України та ту обставину, що позивач відмовився від позову, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 454,00 грн (908,00 грн/2).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 206, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Акціонерне товариство «Українська залізниця», про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 454,00 грн, який сплачено на підставі квитанції про сплату №56683 від 19 квітня 2021 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача №37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: