Номер провадження 1-о/754/1/21
Справа № 754/4860/14-к
Іменем України
18 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
заявника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26.09.2014 стосовно ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України.
Заяву мотивує наступним.
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходилась кримінальна справа №754/4860/14-к стосовно ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч. 2, 364 ч. 1 КК України.
За результатами розгляду справи, 26.09.2014 судом ухвалено постанову про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ст. 364 ч. 1 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Зазначає, що закриття кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною.
10.10.2014 судом ухвалено постанову про повернення Генеральному прокурору України кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ст. 307 ч. 2 КК України для проведення додаткового розслідування.
Матеріали кримінальної справи № 49-2739 стосовно ОСОБА_4 за ст. 307 ч. 2 КК України були внесені до ЄРДР за № 42015000000000050 від 21.01.2015 та, в подальшому, направлені до ТУ ДБР у м. Києві для проведення досудового розслудування.
10.08.2020 слідчим другого СВ ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження №42015000000000050 від 21.01.2015 стосовно ОСОБА_4 за ст. 307 ч. 2 у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, що є реабілітуючою обставиною.
Вважає, що встановлений факт, відсутності в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, тягне за собою відсутність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України, оскільки він, будучи представником державного органу виконавчої влади не використовував своє посадове становище і повноваження, будучи службовою особою як представник влади та працівник правоохоронного органу, не вчиняв ніяких кримінальних правопорушень з метою особистого незаконного збагачення, не завдавав істотної шкоди державним інтересам та не вчиняв злочини пов'язані із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів, а тому є обставиною, яка не була відома суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність постанови, що належить переглянути.
Такі обставини вказують саме на його невинуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України.
Також зазначає, що дана обставина не була відома та не могли бути відомою суду та йому під час звернення та розгляду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у в зв'язку із закінченням строків давності станом на 26.09.2014.
В судовому засіданні, заявник ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , підтримали заяву за викладених в ній обставин. Просили суд заяву задовольнити, скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26.09.2014 про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ст. 364 ч. 1 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нововиявленими обставинами та ухвалити виправдувальний вирок.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_4 з посиланням на те, що постанова слідчого від 10.08.2020 про закриття кримінального провадження №42015000000000050 від 21.01.2015 стосовно ОСОБА_4 за ст. 307 ч. 2 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, не є нововиявленою обставиною для перегляду судового рішення в розумінні ст. 459 КПК України.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши матеріали заяви, матеріали кримінального провадження №42015000000000050 від 21.01.2015 прийшов до наступного висновку.
Так, глава 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Згідно ст. 459 ч. 1 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до положень ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
У ст. 459 ч. 2 КПК України визначено перелік підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно вказаної правової норми нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Верховний Суд (справа №185/8414/18) наголосив, що тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст.459 КПК України, має здійснюватися в системному зв'язку з іншими положеннями КПК України, насамперед ст.91 КПК України, яка визначає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Системне тлумачення положень ст.ст. 459, 462 ч.1 п.п. 4,5, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
З викладеного вбачається, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не розглядає обставини по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 та у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015, який вимагає, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011).
В заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26.09.2014 стосовно ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 , як обставину, яку він вважає нововиявленою вказує постанову про закриття кримінального провадження стосовно нього за ст. 307 ч. 2 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України від 10.08.2020.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження №42015000000000050 від 21.01.2015, встановлено, що підставою для закриття стосовно ОСОБА_4 кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 364 ч. 1 КК України, було заявлене під час розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ст.ст. 307 ч. 2, 364 ч. 1 КК України, захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_7 , та підтримане ОСОБА_4 , клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 364 ч. 1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки вчинений останнім злочин є злочином невеликої тяжкості та з дня вчинення злочину минуло три роки.
Отже, на момент винесення постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.2014, ОСОБА_4 були відомі підстави закриття стосовно нього кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 364 ч. 1 КК України.
Крім того, дані підстави були висунуті захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_7 та підтримані ОСОБА_4 особисто у судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ст.ст. 307 ч. 2, 364 ч. 1 КК України. А отже, ОСОБА_4 на момент ухвалення постанови суду від 26.09.2014, усвідомлював підстави звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 364 ч. 1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, зокрема те, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, не оспорював фактичні дані щодо інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 1 КК України.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження №42015000000000050 від 21.01.2015 судом перевірені обставин, на які у своїй заяві вказував ОСОБА_4 , дотримуючись вимог ст.ст. 459, 466, 467 КПК України, суд ретельно проаналізував усі доводи заяви, оцінивши та співставивши їх з матеріалами кримінального провадження №42015000000000050 від 21.01.2015, та приходить до висновку, винесена слідчим другого СВ ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_6 постанова про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42015000000000050 від 21.01.2015 стосовно ОСОБА_4 за ст. 307 ч. 2 у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України від 10.08.2020 не може бути визнана нововиявленою обставиною для перегляду судового рішення.
Таким чином, обставини про які зазначає ОСОБА_4 в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є нововиявленими в розумінні ст. 459 ч. 2 КПК України.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 459-467 КПК України, суд -
в задоволенні заява ОСОБА_4 про перегляд судового рішення - постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26.09.2014 про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ст. 364 ч.1 КК України, за нововиявленими обставинами - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Повний текст ухвали буде оголошений не пізніше п'яти днів з дня оголошення резолютивної частини, а саме 19.05.2021 о 17:45 год.
Суддя : ОСОБА_1