Справа № 487/1979/21
Провадження № 2/487/1665/21
19.05.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі судді Карташевої Т.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
26.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., за №11376 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 14285 грн на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»; стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, у тому числі на правничу допомогу у розмірі 7 тис. грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом підсудності відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» є: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.
Отже, за загальними правилами підсудності, позов не підсудний Заводському районному суду міста Миколаєва.
В тексті позовної заяви позивачем здійснено посилання на норми ст. 28 ЦПК України, яка передбачає підсудність справ за вибором позивача.
Зокрема, позивач ОСОБА_1 посилався на ч.12 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно ст. 24 «Місце виконання рішення» Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, виконавче провадження відкрито та виконується приватним виконавцем Виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим Артемом Дмитровичем, який знаходиться за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, оф. 307.
В позовній заяві позивач зазначає, що виконання за виконавчим написом здійснюється приватним виконавцем за адресою реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , тобто на території Заводського району м. Миколаєва.
На підтвердження інформації про зареєстроване місце проживання позивача, судом зроблено Витяг з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Так, відповідно до Витягу №13.23-151814-2021 від 29.03.2021 року за вищевказаною адресою зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В той же час відомостей про реєстрацію ОСОБА_1 за вказаною адресою даний витяг не містить.
В порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України суд звернувся до УДМС України в Миколаївській області з запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання позивача.
Як вбачається з довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області вх. №14773 від 12.05.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак 01.09.2017 року виписаний невідомо куди.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (стаття 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Відповідно до п. 1 Правил реєстрації місця проживання, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і місце перебування особи.
З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_1 був зареєстрований на території Заводського району м. Миколаєва за адресою: АДРЕСА_1 , проте 01.09.2017 року з вказаної адреси вибув. Відомості про теперішнє місце реєстрації ОСОБА_1 у суду відсутні.
Окрім того, як встановлено з матеріалів справи, 21.01.2021 року приватним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого напису №11376, вчиненого 19.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 14285,00 грн, винесено постанову в межах виконавчого провадження №64197552, відповідно до якої звернуто стягнення на доходи боржника, які він отримує за місцем роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДИА-НИКА» (54007, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 107), що розташоване на території Інгульського району м. Миколаєва.
Тобто у даному випадку місцем виконання виконавчого напису є місце роботи боржника, оскільки стягнення звернуто саме на доходи боржника, які він отримує в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ДИА-НИКА».
За правилами ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.
Відповідно ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За такого, враховуючи, що місцем виконання виконавчого напису є місце роботи боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИА-НИКА», яке розташоване на території Інгульського району м. Миколаєва, суд приходить до висновку, що за правилами альтернативної підсудності матеріали позовної заяви підлягають переданню за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 260 ЦПК України,
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передати на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ленінського районного суду міста Миколаєва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.А. Карташева