Провадження №1-в/447/180/21
Справа №447/1518/21
21.05.2021 Миколаївський районний суд Львівської області
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Миколаєві Львівської області у порядку вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, справу за клопотанням Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50" про застосування покарання за наявності кількості вироків щодо:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград Львівської обл., українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 .
Начальник Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50" ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить вирішити питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 .
Подання обґрунтоване тим, що в Державній установі "Миколаївська виправна колонія №50 утримується засуджений ОСОБА_4 , який відбуває покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 13.05.2020 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185,ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі.
В особовій справі наявні два вироки, від 04.09.2017 Червоноградського міського суду Львівської області за ч.1 ст.357, ч.2 ст.185, ст.70, ст..71, ч.3 ст.72 КК України, згідно якого призначено покарання 2 роки обмеження волі та штраф у розміру 680 грн., вказані покарання виконуються самостійно. 13.05.2020 ОСОБА_4 Червоноградським міським судом Львівської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України засуджено до 3 років позбавлення волі.
28.12.2020 згідно ухвали Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_4 замінено, призначене вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 04.09.2017 покараня у виді штрафу у сумі 680 грн. на покарання у виді 40 (сорок) годин громадських робіт
У зв'язку з наявністю двох рішень відносно ОСОБА_4 просять об'єднати вироки Червоноградського міського суду Львівської області від 04.09.2017 та 13.05.2020.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 11, п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися в стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.
В судовому засіданні встановлено, що згідно вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 04.09.2017 ОСОБА_4 призначено покарання 2 роки обмеження волі та штраф у розмірі 680 грн., який ухвалою Червоноградського міського суду від 28.12.2020 замінено на покарання у виді 40 год. громадських робіт. Вироком Червоноградського міського суду 13.05.2020 призначене покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.
За наведених обставин, під час ухвалення Червоноградським міським судом вироку 13.05.2020 щодо ОСОБА_4 , суд не міг врахувати ухвалу Червоноградського міського суду від 28.12.2020 року, якою призначене вироком Червоноградського міського суду Львівської 04.09.2017 покарання у виді штрафу у сумі 680 грн. було замінено на покарання у виді громадських робіт, оскільки така на момент розгляду кримінального провадження була відсутня.
Крім цього, суд звертає увагу на роз'яснення, викладені в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», з якого вбачається, що не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст.539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Згідно п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Проте, у поданому до суду клопотанні начальник Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50" не стверджує, що є сумніви чи протиріччя, які виникли при виконанні вироку щодо ОСОБА_4 , отже, немає підстав вважати, що вимога ініціатора клопотання могла б бути вирішена в порядку ч.14 ст.537 КПК України.
Водночас питання, яке порушено у клопотанні, полягає у зміні призначеного ОСОБА_4 за сукупністю вироків покарання, у зв'язку з чим суд звертає увагу, що однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами. Таким чином, з моменту винесення вироку суд, що його ухвалив, не вправі вносити у нього будь-які зміни, що коливають його сутність, а також відміняти власне рішення, змінювати обставини справи, мотиви прийнятого рішення, доповнювати або модифікувати їх. Виключенням з цього правила є виправлення описок і очевидних арифметичних помилок, які здійснюються судом, що його постановив незалежно від набрання законної сили цим рішенням.
Таким чином, з врахуванням повноважень місцевого суду на даній стадії, запропонована ініціатором клопотання система призначення покарання за постановленими щодо ОСОБА_4 судовими рішеннями підміняє призначення покарання при постановленні вироку, або апеляційний перегляд вироків, тягне за собою зміну покарання, що істотно погіршує процесуальне становище засудженого і є неприпустимим.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення конституційних прав засудженого ОСОБА_4 та виконання постановлених стосовно нього вироків, неможливість погіршення становища засудженого під час процедури вирішення ініційованого питання про застосування покарання за наявності постановлених відносно нього судових рішень, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50" про застосування покарання за наявності кількості вироків відносно ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання начальника у Державної установи "Миколаївська виправна колонія №50" ОСОБА_5 про застосування покарання за наявності кількості вироків щодо ОСОБА_4 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом семи днів із дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1