Справа №705/4587/15-к
1-в/705/143/21
18 травня 2021 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах заявника ОСОБА_4 , про звільнення майна з-під арешту,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах заявника ОСОБА_4 із заявою про звільнення майна з арешту.
Заяву мотивував тим, що вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.05.2016 у справі № 705/4587/15-к ОСОБА_4 було засуджено за низкою статей КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 6 років 1 місяць з конфіскацією майна, що є його особистою власністю. 28.08.2020 ОСОБА_4 був звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання. 15.06.2016 судом був виданий виконавчий лист у частині виконання додаткового покарання за вироком відносно ОСОБА_4 - конфіскації його майна. Неодноразово виконавче провадження по виконанню вироку суду завершувалось виконавчою службою, та виконавчі документи неодноразово поверталися до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, який повторно направляв їх на виконання. Після постановлення вироку судом та відбуття покарання за вироком ОСОБА_4 успадкував після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки в Державному реєстрі прав та заборон рахувалися раніше накладені заборони Уманським ВДВС у ході виконання виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області про конфіскацію майна ОСОБА_4 , набута ОСОБА_4 у спадщину квартира автоматично потрапила під арешт, що був накладений раніше постановами державного виконавця у виконавчих провадженнях ЄДРВП № 51544179, АСВП № 53904915, АСВП № 54905086. У грудні 2020 року ОСОБА_4 сплатив усі інші борги за виконавчими документами, що були на примусовому виконанні у ВДВС, та подав відповідну заяву про скасування запису про арешт його квартири. Листом від 12.01.2021 № 1048/8 Уманський МВ ДВС повідомив, що технічної можливості скасувати раніше накладений арешт в останнього немає, крім того, не заперечував, що не є можливою конфіскація вказаної квартири, що набута після постановлення вироку суду. У лютому 2021 року ОСОБА_4 подавав до Уманського міськрайонного суду Черкаської області цивільний позов з аналогічною вимогою про скасування арешту з його майна, проте ухвалою суду йому було відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено, що вказане питання має розглядатися судом у порядку КПК України.
На цих підставах просив суд звільнити з-під арешту належну ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , що накладений постановою державного виконавця від 18 червня 2016 року № 21966208, номер запису в Державному реєстрі прав 15969118.
Заявник ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, однак від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява, в якій останній просив розгляд справи проводити без його участі, заяву підтримав та просив задовольнити.
Прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, проте надав суду свою позицію, згідно з якою не заперечував щодо задоволення заяви ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали заяви та матеріали кримінального провадження № 705/4587/15-к, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Нормами ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Такі положення законодавства узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950 року, згідно з яким кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року засуджено ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його особистою власністю. На підставі ч. 2 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 зараховано в строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 24.07.2015 по 13.05.2016.
25 листопада 2020 року державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 видано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Спадкова справа № 78/2019. Зареєстровано в реєстрі за № 1-1256.
Відповідно до довідки про звільнення серії кір № 01209 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнено з місць позбавлення волі 28.08.2020 по відбуттю строку покарання.
Місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 09.09.2020 № 31698/22-13 від 09.09.2020.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 243357671 від 08.02.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 1-1256, виданого 25.11.2020, Уманським МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області накладено арешт. Підставою зазначено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 51966208, виданий 18.08.2016, видавник: Головний державний виконавець Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_8 .
Листом Уманського МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 12.01.2021 за вих. № 1048/8 на заяву від 14.12.2020 щодо вилучення інформації з бази Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями № 59405086, 53904915 повідомлено ОСОБА_4 , що «враховуючи всі правомірно прийняті державними виконавцями рішень під час виконання вказаного рішення суду, повідомляємо, що законних підстав для вилучення відповідної інформації відносно Вас з бази даних Єдиного реєстру боржників технічно не можливо».
За змістом ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
Як вбачається зі змісту п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» (з наступними змінами) у порядку ст. 411 КПК України суди можуть також вирішувати питання, що виникли після винесення вироку в процесі його виконання, зокрема: за поданням судового виконавця або прокурора вирішити питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, яке придбане до винесення вироку і підлягає за законом конфіскації, а також на майно, яке було придбане хоча б і після винесення вироку, але на гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком, у випадках, коли не закінчився строк давності виконання вироку.
З наведеного можна зробити висновок, що конфіскація майна засудженого, яке було придбане чи набуте у власність після винесення вироку, можлива лише за поданням судового виконавця або прокурора про звернення конфіскації на додатково виявлене майно. При цьому особа, яка звернулася до суду з поданням, повинна довести, що вказане майно придбане чи набуте у власність на гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком. Вказане подання повинно бути подане до закінчення строків давності виконання вироку.
Вирок відносно ОСОБА_4 було постановлено судом 13 травня 2016 року, а зазначена квартира ним набута у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 листопада 2020 року, тобто вже після постановлення вироку та відбуття покарання.
При цьому ні прокурор, ні державний виконавець не зверталися до суду з поданням про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого ОСОБА_4 . Крім того, в суду відсутні будь-які дані та докази, що квартира АДРЕСА_1 набута ОСОБА_4 у власність за гроші чи за рахунок майна, які підлягають конфіскації за вироком.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для арешту нерухомого майна ОСОБА_4 , а саме квартири АДРЕСА_1 . У зв'язку з цим суд вважає доведеним необхідність зняття арешту з майна, а відтак заява про звільнення майна з-під арешту є обґрунтованою та її належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Заяву адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах заявника ОСОБА_4 , про звільнення майна з-під арешту задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 на підставі постанови головного державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_8 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 51966208, виданий 18.08.2016, номер запису про обтяження: 15969118.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1