Справа №705/2141/21
3/705/1427/21
19 травня 2021 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення,
- передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно з протоколом серії АПР18 № 518856 від 13.05.2021 про адміністративне правопорушення, 27.04.2021 о 17 год. 00 хв. в м.Умані за адресою: 2 пров. Піщаний, 1 ОСОБА_1 обмежив в користуванні будинком колишню дружину ОСОБА_2 , чим вчинив економічне насильство, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі-Закон), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У п.4 ч.1 ст.1 Закону визначено, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП, суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачено наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні (охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не встановлено наслідків у вигляді шкоди, яка завдана потерпілій, яка могла бути чи була завдана та її причинно-наслідкового зв'язку з діями правопорушника, що є обов'язковими ознаками об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Згідно п. 7 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Однак в порушення вимог Інструкції, у протоколі про адміністративне правопорушення містяться виправлення у прізвищі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а документів, що посвідчують особу, до протоколу долучено не було.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається з даних протоколу, права, передбачені Конституцією України, ОСОБА_1 не роз'яснювалися. У графі «Заяви та клопотання» вказано, що ОСОБА_1 відмовлено у клопотанні про юридичну допомогу, що порушує права особи, стосовно якої складався протокол.
У протоколі зазначено, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знаходяться на окремому аркуші та долучені до матеріалів справи. При цьому, поліцейським долучено тільки свої пояснення про відмову ОСОБА_1 від дачі пояснень.
Також, довідка надана ст.ДОП СДОП ВП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Тодорчуком Є. не містить ні дати її складання, ні дати затвердження відповідної довідки.
Відповідно до ст.277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення передбачені статтею 173-2 КУпАП, розглядаються судом протягом доби .
Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Фактично, така особа підлягає доставці в суд органами поліції. Однак, заходів щодо забезпечення явки працівниками Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 прийнято не було.
Тому підготовка до розгляду вказаної справи не може бути проведена, а зазначені недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Стаття 23 ЗУ «Про Національну поліцію» визначає основні повноваження поліції, у тому числі повноваження доставляти у випадку і порядку, визначених законом, осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.173-2, 256, 280, 283 КУпАП
Адміністративний матеріал, що надійшов з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП повернути для дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Білик