20 травня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5157/17
адміністративне провадження № К/9901/5440/19, № К/9901/8962/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної фіскальної служби України, третя особа Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року (суддя Григорович П.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (судді: Шурко О.І. (головуючий), Василенко Я.М., Кузьменко В.В.) у справі № 826/5157/17.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, платник податків, ПАТ «Укргазвидобування») звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), третя особа Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - третя особа, контролюючий орган, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправною бездіяльність ДФС України у неприйнятті рішення про розстрочення грошових зобов'язань чи відмови у наданні розстрочення у строк, передбачений законодавством України за заявами ПАТ «Укргазвидобування» до: Зіньківського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист №42-011-480 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 111 733,88 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 75 167 319,01 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 5 030 082,55 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист №42-011-483 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 12 272 104,93 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 264 441 932,64 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 27 532 539,10 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; визнання протиправною відмову ДФС України у прийнятті рішень про надання розстрочення за заявами ПАТ «Укргазвидобування», зобов'язання ДФС України прийняти рішення про надання розстрочення за заявами ПАТ «Укргазвидобування».
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення були прийняті відповідачами всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДФС України, що полягає у неприйнятті рішення про розстрочення грошових зобов'язань чи відмови у наданні розстрочення у строк, передбачений законодавством України за заявами ПАТ «Укргазвидобування», поданими до: Зіньківського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист №42-011-480 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 111 733,88 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 75 167 319,01 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 5 030 082,55 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами. Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист №42-011-483 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 12 272 104,93 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 264 441 932,64 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 27 532 539,10 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами. Визнано протиправною відмову ДФС України у прийнятті рішень про надання розстрочення за заявами ПАТ «Укргазвидобування», поданими до: Зіньківського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист №42-011-480 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 111 733,88 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 75 167 319,01 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 5 030 082,55 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами. Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист №42-011-483 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 12 272 104,93 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 264 441 932,64 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 27 532 539,10 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами. Зобов'язано ДФС України повторно розглянути заяви позивача про надання розстрочення грошових зобов'язань та прийняти рішення, відповідно до п.3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, за наслідками розгляду заяв, поданих до: Зіньківського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист №42-011- 480 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 111 733,88 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 75 167 319,01 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 5 030 082,55 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами. Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист №42-011-483 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 12 272 104,93 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 264 441 932,64 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 27 532 539,10 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано та протиправно відмовлено позивачу в прийнятті рішень про надання розстрочення сплати грошових зобов'язань за заявами позивача, що суперечить нормам чинного податкового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ДФС України та ГУ ДПС у Полтавській області подали касаційні скарги, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укргазвидобування» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.01.2017 ПАТ «Укргазвидобування», керуючись положеннями статті 100 Податкового кодексу України звернулося до: Зіньківського відділення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист № 42-011- 480 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 111 733,88 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 75 167 319,01 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 5 030 082,55 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області із заявою (супровідний лист № 42-011-483 від 19.01.2017) про розстрочення грошових зобов'язань за грудень 2016 року з: рентної плати за користування надрами для видобування нафти у сумі 12 272 104,93 грн, строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 264 441 932,64 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами; рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 27 532 539,10 грн строк якої ще не настав, на строк 11 місяців з періодами сплати рівними частинами.
Крім того, ПАТ «Укргазвидобування» повідомило про необхідність отримання розстрочення наведених вище грошових зобов'язань Головне управління ДФС у Полтавській області листом № 42-011-471 від 19.01.2017 та ДФС України листом № 42-011-470 від 19.01.2017.
27.03.2017 позивачем отримано лист ДФС України від 21.03.2017 № 6844/7/99-99-17-04-17, в якому зазначено про те, що оскільки за даними інформаційної системи органів ДФС грошові зобов'язання платником сплачені в повному обсязі, порушене питання щодо розстрочення сплати грошових зобов'язань втратило чинність.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та зазначено, що рішення про розстрочення або про відмову в розстроченні грошових зобов'язань за заявами ПАТ «Укргазвидобування» від 19.01.2017, які були отримані контролюючим органом 23.01.2017, мало бути прийняте керівником (його заступником чи уповноваженою особою) ДФС України протягом 30 календарних днів із дати подання вказаних заяв, тобто до 21.02.2017 включно. Однак, всупереч положенням чинного законодавства, ДФС України, у встановлений строк, не прийняла, ані рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань, ані рішення про відмову в розстроченні. 21.03.2017, тобто більш ніж через місяць після граничної дати на прийняття рішення, ДФС України було складено лист від 21.03.2017 № 6844/7/99-99-17-04-17 про втрату актуальності щодо вирішення питання про розстрочення сплати грошових зобов'язань ПАТ «Укргазвидобування». Крім того, лист ДФС України від 21.03.2017 № 6844/7/99-99-17-04-17 не містить інформації про надання позивачу розстрочення сплати грошових зобов'язань, не відповідає формі Додатку 2 до Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, а містить лише позицію відповідач щодо втрати актуальності питанням щодо розстрочення грошових зобов'язань позивача, що фактично є відмовою суб'єкта владних повноважень в наданні платнику податків розстрочення сплати грошових зобов'язань.
Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Згідно направлених позивачем заяв, підставою для звернення з заявами про розстрочення сплати грошових зобов'язань, у останнього була загроза виникнення неплатоспроможності заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. В якості доказу зазначених обставин, позивачем було додано до заяв копії форми 1 - Баланс за 9 місяців 2016 року, копію форми 2 - Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2016 року та аналіз фінансового стану підприємства. Також на виконання положень пункту 100.11 статті 100 ПК України 30.01.2017 ПАТ «Укргазвидобування» було надано майно (в податкову заставу) під розстрочення податкових зобов'язань за грудень 2016 року: Гадяцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на суму 409 294 734,44 грн (лист від 27.01.2017 № 42-011-781); Зіньківському відділенню Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на суму 80 577 925,32 грн (лист від 27.01.2017 № 42-011-779). Тобто ПАТ «Укргазвидобування» було подано вказані заяви про розстрочення грошових зобов'язань, відповідно до вимог ст. 100 ПК України та положень Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574.
7. В доводах касаційної скарги відповідач та третя особа цитують норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), положень Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, а також того, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу та вказують, що таке рішення є дискреційним повноваженням контролюючого органу, а не його обов'язком, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 20.1.29 пункт 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.
10.2. Пункти 100.1, 100.2, 100.4, 100.11, 100.13 статті 100.
100.1. Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
100.2. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
100.4. Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
100.11. Розстрочення, відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов'язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови: передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов'язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань; перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
100.13. Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
11. Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574:
11.1. Пункт 2.1 Розділу ІІ.
Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком: Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми; головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень; державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.
11.2. Пункти 3.1, 3.2 Розділу ІІІ.
3.1. Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
3.2. За результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2); відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.
У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.
У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. Якщо рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, рішення складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів за місцем обліку такого платника податків (за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу)), третій - для органу доходів і зборів, який приймає рішення.
Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається на суму, визначену у гривнях з двома десятковими знаками.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
13. Доводи касаційних скарг не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційних скаргах та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття відповідного рішення про розстрочення грошових зобов'язань чи відмови у наданні такого розстрочення у строк встановлений чинним законодавством, а також відмову ДФС України у прийнятті рішень про надання розстрочення за заявами ПАТ «Укргазвидобування», як таку, яка прийнята з порушенням вимог податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 100 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, встановлено право платника податку звернутися до контролюючого органу із заявою (за наявності відповідних підстав) про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також чіткий порядок дій контролюючого органу щодо розгляду таких заяв та прийняття відповідного рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) або відмови платнику в розстроченні (відстроченні) податкового боргу, у межах встановлених строків (30 календарних днів з дати подання заяви).
Положеннями пунктів 100.4 та 100.11 статті 100 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Розстрочення, відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Згідно з положеннями пунктів 3.1, 3.2 Розділу ІІІ Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, до заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з: переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення. Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Крім того, встановлено, що за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2); відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком. У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.
У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами), що 19.01.2017 ПАТ «Укргазвидобування», керуючись положеннями статті 100 Податкового кодексу України, звернулося до відповідних контролюючих органів із заявами про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків із документами економічного обґрунтування необхідності такого розстрочення (копії форми 1 - Баланс за 9 місяців 2016 року, копію форми 2 - Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2016 року та аналіз фінансового стану підприємства). Також на виконання положень пункту 100.11 статті 100 ПК України 30.01.2017 ПАТ «Укргазвидобування» було надано майно (в податкову заставу) під розстрочення податкових зобов'язань за грудень 2016 року: Гадяцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на суму 409 294 734,44 грн (лист від 27.01.2017 № 42-011-781); Зіньківському відділенню Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на суму 80 577 925,32 грн (лист від 27.01.2017 № 42-011-779). Тобто ПАТ «Укргазвидобування» було подано вказані заяви про розстрочення грошових зобов'язань, відповідно до вимог Податкового кодексу України та положень Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що всупереч положенням чинного законодавства, ДФС України, у встановлений строк, не прийняла, ані рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань, ані рішення про відмову в розстроченні, тоді як 21.03.2017 (більш ніж через місяць після граничної дати на прийняття рішення) ДФС України було складено лист від 21.03.2017 № 6844/7/99-99-17-04-17, який не містить інформації про надання позивачу розстрочення сплати грошових зобов'язань, не відповідає формі Додатку 2 до Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, а містить лише позицію відповідач щодо втрати актуальності питанням щодо розстрочення грошових зобов'язань позивача.
Таким чином, у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем/контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства, у встановлений законом строк не було підготовлено та направлено позивачу відповідного рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) або відмови платнику в розстроченні (відстроченні) податкового боргу, що не було спростовано відповідачем та контролюючим органом жодними належними, допустимими та достатніми доказами, як і не було доведено відсутності економічного обґрунтування поданих ПАТ «Укргазвидобування» заяв.
15.Колегія суддів, також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що прийняття рішення про розстрочення грошових зобов'язань приймається відповідним контролюючим органом за певною процедурою, яка включає у себе, перевірку та оцінку доказів, які представляє платник податків для підтвердження обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, фінансового стану платника, перевірку та аналіз прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення, а також є дискреційним повноваженням такого органу (є правом, а не обов'язком контролюючого органу та приймається за наявності всіх підстав передбачених чинним податковим законодавством), а тому обґрунтовано відмовили позивачу у задоволенні вимог про зобов'язання ДФС України прийняти рішення про надання розстрочення за заявами ПАТ «Укргазвидобування» та зобов'язали позивача повторно розглянути заяви позивача про надання розстрочення грошових зобов'язань та прийняти відповідне рішення.
16. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем/контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційних скаргах, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем/контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року слід залишити без задоволення.
18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
20. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 826/5157/17 залишити без змін.
Поновити виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 826/5157/17
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова