Справа № 265/1669/21
Провадження № 2/265/779/21
(заочне)
17 травня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Адамової Т.С.,
за участі секретаря судового засідання - Онищука О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ КБ «Приватбанк» в особі представника за довіреністю Гребенюка О.С. звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до укладеного договору б/н від 21 травня 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість. У зв'язку із чим, відповідач та АТ КБ «Приватбанк» 11.04.2019 року уклали додаткову угоду. Приєднавшись до Умов та Правил надання банківських послуг, підписавши додаткову угоду про реструктуризацію боргу, позичальник погодився, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та в будь-який момент може бути змінений (зменшений або збільшений) банком. Підписання договору є прямою та безумовною згодою позичальника про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складають між нею та Банком Договір, про що свідчить його особистий підпис у заяві. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно із якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У зв'язку з порушеннями відповідачем зобов'язань за кредитним договором, остання має заборгованість, яка станом на 23 грудня 2020 року становить 57 135,31 гривень та складається з наступного: 593,50 гривень - заборгованість за кредитом, 274,96 гривень - заборгованість за відсотками за користуванням кредиту, 56266,85 гривень - заборгованість за пенею. На підставі викладеного, посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також судові витрати в сумі 2270,00 гривень.
У п. 3 позовних вимог позивач просить у разі неявки відповідача розглядати справу за відсутності представника Банку та не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідачу судові повістки про виклик до суду надсилались рекомендованими листами із повідомленням за адресою її реєстрації, однак конверти були повернуті суду без отримання адресатом, будь-яких заяв (клопотань) від неї не надходило.
За наведених обставин суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України, та дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з наведеного.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
За правилами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 21 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого, була досягнута домовленість про надання останній кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки. У зв'язку із невиконанням позичальником умов договору кредитування, у останньої утворилась заборгованість, у зв'язку із чим, між банком та ОСОБА_1 11.04.2019 року було укладено додаткову угоду до кредитного договору № SAMDN50000063241419.
Позичальник ОСОБА_1 своїм особистим підписом, що міститься у заяві, про надання кредиту та в угоді про реструктуризацію боргу, засвідчила свою згоду із тим, що дана заява з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг. При цьому позичальник також засвідчив своє ознайомлення із переліченими документами, що складають собою договір, а також те, що вони були надані йому у письмовому вигляді, та був проінформований про розміщення Умов і Правил надання банківських послуг на офіційних Web-ресурсах банку, які зобов'язалась виконувати, регулярно ознайомлюючись з їх змінами.
Отже, суд вважає встановленим факт укладення між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 договору кредиту № б/н від 21 травня 2012 року та додаткової угоди від 11.04.2019 року.
Частиною другою статті 1050 ЦК України закріплено право Банку вимагати достроково виконання зобов'язання в цілому у разі невиконання позичальником зобов'язання.
Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконує, внаслідок чого станом на 23 грудня 2020 року становить 57 135,31 гривень та складається з наступного: 593,50 гривень - заборгованість за кредитом, 274,96 гривень - заборгованість за відсотками за користуванням кредиту, 56266,85 гривень - заборгованість за пенею. Відповідач, не прибувши у судове засідання, не побажала реалізувати своє процесуальне право на спростування наведених обставин і доказування належного виконання ним умов договору кредиту, а отже їх не оспорює.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення пред'явленого позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 593,50 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 274,96 гривень.
Із заявленими вимогами про стягнення з відповідачки заборгованості за пенею суд не може погодитись, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 14 жовтня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 20 жовтня 2014 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у населених пунктах, де проводилася антитерористична операція, в тому числі й місто Маріуполь.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та постійно мешкає м. Маріуполі, а тому на неї розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, які досі є чинними та діючими.
Враховуючи наведені положення, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позичальнику ОСОБА_1 суми пені.
Виходячи з вищевикладеного мотивування суд відмовляє і у стягненні з відповідача суми нарахованої пені, як таких, що обчислені станом на 23.12. 2020 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 593,50 гривень, нарахованих процентів за користування кредитними коштами в сумі 274,96 гривень, що загалом становить 868,46 гривень.
Вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені 56266,85 гривень суд вважає такими, що задоволенню не підлягають.
Крім того, у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати з оплати судового збору пропорційно до суми задоволеного позову у розмірі 34,50 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за договором кредиту № б/н від 21 травня 2021 року, станом на 23 грудня 2020 року, в сумі 868 (вісімсот шістдесят вісім) гривень 46 копійок, з яких 593 (п'ятсот девяноста три) гривні 50 копійок - заборгованість за кредитом, 274 (двісті сімдесят чотири) гривні 96 копійок - заборгованість по відсотками за користування кредитними коштами.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати з оплати судового збору у розмірі 34 (дтридцять чотири) гривні 50 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 17 травня 2021 року.
Відомості про сторін по справі:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Адамова Т.С.