Іменем України
№ 610/957/21
№ 3/610/378/2021
м. Балаклія 17.05.2021 року
Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 162538 від 26.03.2021р. убачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що: « 26.03.2021р. о 09.45год. на автошляху Шевченково-Балаклія-Первомайськ-Кегичівка 48км+300м керував автомобілем VOLKSWAGEN LT35 д.н.з. НОМЕР_2 у стомленому та хворобливому стані, бліде обличчя, почервоніння очей, тремтіння рук, зі слів водія вживав лікарські препарати «Еналаприлтева», для проходження медичного огляду на стан сп'яніння був доставлений до Балаклійської лікарні, «тест на наркотичні засоби позитивний «Амфитамін стимулятор». Від керування відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9 «а», «б» Правил дорожнього руху».
Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за наведених обставин не визнав. Пояснив, що він рухався по маршруту додому, коли його зупинили працівники поліції, яким не сподобався його зовнішній вигляд та вони запропонували проїхати пройти тест на наркотики, на що він погодився. Однак працівники поліції спочатку склали протокол, а вже потім повезли його до лікаря нарколога, який застосував тест на наркотичні засоби, який показав позитивний результат. При цьому ніяких лабораторних досліджень не робили. Потім він поїхав додому на своїй машині, оскільки працівники поліції не відсторонили його від керування. Зазначив, що вживає лікарські препарати, такі як «Берліпріл», які підтримують артеріальний тиск, наркотичних засобів вони не містять, продаються без рецепта.
Надав заперечення, в яких вказав, що його поліцейськими було зупинено безпідставно та одразу почали вимагати їхати на тест, від чого він не відмовлявся, однак в нього насправді не було жодних ознак сп'яніння. Вважає, що суд не може брати до уваги тест «Wondfo», як належний доказ для встановлення перебування його в стані наркотичного сп'яніння, оскільки цей аналіз забезпечує тільки якісні показники та не є засобом лабораторного дослідження. Крім того, висновку щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння в матеріалах справи немає, а наданий протокол медичного огляду таким не може бути. До того ж, насправді його від керування не відсторонили, а відпустили їхати далі. Тому просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження обвинувачення до суду надані протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього: письмові пояснення ОСОБА_1 , який пояснив, що 26.03.2021р. він розвозив товар фірми «Рома», близько 09.50год. його зупинили працівники поліції та попросили пройти тест на наркотичні засоби, після чого тест показав позитивний результат, однак він говорив, що вживав таблетки «Берліпріл»; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння; протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 було зроблено тест «Wondfo», який показав позитивний результат - амфетамін, за висновком - слабо виражені прояви до наркотику.
Обвинувачення за ч. 1 ст. 130 КУпАП зведено, зокрема, до керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому юридично значимою обставиною є: чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Згідно із пунктами 13, 14 Порядку № 1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Пунктами 15, 16, 17, 20, 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735 (далі - Інструкція 1452/735) передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже законодавцем визначено, що діагноз за результатами огляду особи на стан сп'яніння у медичному закладі визначає лише лікар, і такий діагноз має бути встановлений за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями і внесений до акта медичного огляду, і відповідно до остаточного висновку щодо результатів огляду, копія якого вручається водію, поліцейському.
Заключний діагноз встановлюється лікарем після одержання результатів лабораторного дослідження, призначеного лікарем.
З вищенаведеного вбачається, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Іншим чином перебування водія у стані наркотичного сп'яніння не може бути встановлено.
Однак, у відповіді на запит суду КНП БМР ХО «БКБЛІЛ» повідомило, що тест «Wondfo», на який надано інструкцію виробника, використовується для експрес діагностики на наявність наркотичних речовин. Лабораторне дослідження на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини ОСОБА_1 не проводилось.
Також було надано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння та акт медичного огляду від 26.03.2021р., на підставі якого було складено висновок, відповідно до яких огляд ОСОБА_1 було здійснено 26.03.2021 року о 10.40год. лікарем наркологом та тест «Wondfo» (сеча) показав позитивний результат на амфетамін, було встановлено слабку ступінь наркотичного сп'яніння. При цьому лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу не проводилась.
Відповідно до інструкції виробника тесту «Wondfo» визначено, що цей аналіз забезпечує тільки якісні показники. Будь-які результати тестів на наркотичні речовини підлягають клінічному розгляду та професійній оцінці, особливо у разі позитивних попередніх результатів.
Отже, тест «Wondfo» не є засобом лабораторного дослідження та не може використовуватись для встановлення наркотичного сп'яніння у водіїв, що підтверджується Інструкцією до тесту, Інструкцією № 1452/735 МОЗ України.
Тобто самого по собі результату не достатньо, це може бути підставою (обґрунтованою підозрою) для проходження подальшого огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння від від 26.03.2021р. був зроблений виключно на підставі експрес-тесту «Wondfo», який надав лише попередній результат, що вимагало обов'язкового подальшого лабораторного дослідження.
Діагноз не підтверджений додатковими більш селективними методами лабораторного дослідження сечі.
Таким чином, суд вважає слушними доводи ОСОБА_1 щодо невідповідності складених Висновку вимогам Інструкції № 1452/735.
На підставі викладеного, результат огляду за допомогою швидкого тесту «Wondfo» без його належного підтвердження (експертного висновку) результатами повторного тестування не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 вбачається, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Під час медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння 26.03.2021р. вочевидь було порушено порядок відібрання зразків та проведення дослідження, що є порушенням вимог вищевказаної Інструкції та тягне за собою визнання таких результатів дослідження недійсними.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що існують обґрунтовані сумніви в тому, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які лабораторні дослідження наявності вмісту наркотичної речовини, концентрації та можливості впливу на реакцію і увагу людини.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ, висловленою у рішеннях «Енгель та інші проти Нідерландів», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інших чисельних рішеннях, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП повинне проводитись за процедурою кримінального провадження, а протокол про адміністративне правопорушення фактично за своєю суттю відповідає обвинуваченню у кримінальному провадженні.
Ознаки наркотичного сп'яніння визначені п. 4 Інструкції № 1452/735.
Однак, ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у висновку щодо результатів медичного огляду не зазначено про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, що підпадають під визначення п. 4 розділу 1 вищевказаної Інструкції та які саме. Натомість в акті медичного огляду вказано, що поведінка обстежуваної особи адекватна, дещо замкнутий, малослівний, скарг на здоров'я не виказує, свідомість не запаморочена, орієнтовний вірно, мовна здатність не порушена, відкриті ділянки шкіри, видимі слизові чисті, зіниці незмінені, рухова сфера в повному обсязі, хода змореної людини, стійкий, точні рухи без грубих порушень.
ОСОБА_1 заперечував перебування у стані наркотичного сп'яніння та наявність будь-яких ознак такого стану.
Враховуючи, що ОСОБА_1 заперечує наявність в нього відповідних ознак перебування у стані наркотичного сп'яніння, а також відсутність таких ознак в протоколі про адміністративне правопорушення, та непідтвердження такого відеофіксацією з нагрудної камери поліцейського, а також при медичному огляді водія лікарем-наркологом, в своїй сукупності ставить під сумнів їх наявність.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за наведених вище обставин, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд враховує, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових принципах, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
ЄСПЛ у рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, у тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення необхідно дотримуватися принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на захист, верховенства права, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, спрямованої на додержання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої стандарти та вимоги кримінального провадження поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" рішення від 15.05.2008 року, справа «Озтюрк проти Німеччини" рішеня від 21.02.1984 року, «Маліге проти Франції» рішення від 23.09.1998 року, «Гурепко проти України » від 08.04.2010 року).
Крім того, не зважаючи на зазначення в Протоколі про відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, в матеріалах справи відсутні докази стосовно такого відсторонення або вилучення транспортного засобу, як то встановлено положеннями ст. 266 КУпАП.
Із пояснень ОСОБА_1 слідує, що він самостійно після огляду лікарем поїхав додому на транспортному засобі, будь яких зауважень з боку поліцейських з цього приводу не було.
З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про те , що наданими органом поліції до суду доказами поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_1 26.03.2021 року керував автомобілем, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, суд не вправі витребувати додаткові докази, а тому слід закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Невідповідність часу, вказаного у Протоколі та наданому Висновку, не може бути достатньою підставою для визнання порядку проведення огляду з цих підстав неправомірним, оскільки це не спростовує факту проведення такого огляду.
Між тим відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з цього суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 252, 247, 280, 284-285 КУпАП,
Провадження в даній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя В.М. Стригуненко