Справа 556/350/21
Номер провадження 2/556/169/2021
17.05.2021 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Котик Л.О.
при секретарі - Басик Г.Т.
за участю позивачки - ОСОБА_1
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - адвоката Бірука О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою та навчається у Національному авіаційному університеті м. Київ на факультеті лінгвістики та соціальних комунікацій на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Крім того, дочка ОСОБА_2 у вільний від навчання час проживає разом з нею, а в період навчання проживає у АДРЕСА_1 . Відповідач працездатний, є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, має доходи, рухоме та нерухоме майно, однак матеріальної допомоги на дитину не надає, самостійно утримувати дочку та нести грошові витрати пов'язані з навчанням у вище зазначеному навчальному закладі позивачці тяжко.
А тому, просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь, на утримання повнолітньої дочки, у зв'язку з продовженням її навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно, до закінчення навчання.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
26.03.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що дочка навчається в Київському Національному авіаційному університеті, фінансування навчання за рахунок державного бюджету. Навчання дочки потребує витрат: одяг, харчування, підручники, проїзд, проживання в гуртожитку. Заплатила за гуртожиток 5000 грн., за півроку. З відповідачем давно шлюб розірваний, останній до дітей не приходив, платив по 10 грн. аліментів, не виконував свої батьківські обов'язки. ОСОБА_3 працездатний, є інвалідом ІІІ групи, має доходи, нерухоме майно і їздить на заробітки. Зараз дочка в зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби перебуває на дистанційному навчанні. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 2000 грн. щомісячно, до закінчення нею навчання чи до досягнення двадцятитрьохрічного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Представник відповідачв позов не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, хворіє, потребує постійного лікування, операції, отримує пенсію - 2100 грн., інших доходів не має. На утриманні у відповідача двоє неповнолітніх дітей від другого шлюбу, хвора мати - пенсіонерка. Таким чином останній не має змоги надавати матеріальну допомогу на навчання повнолітньої дочки.
В той же час позивачка працює вчителем, заробітна плата її складає більше 13000 грн. в місяць. Крім того, остання не надала належних і допустимих доказів у підтвердження позовних вимог. А саме, що вона самостійно матеріально утримує дочку, договір від 17.09.2020 року без печатки і підпису проректора університету, дочка навчається за рахунок коштів державного бюджету, в даний час навчається дистанційно.
За таких обставин вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та пояснила, що вона навчається на денній формі навчання, не працює, перебуває на утриманні матері. За навчання платить її мати. Відповідач, її батько, матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання не надає, хоча має таку можливість.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, третьої особи, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав:
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є батьком повнолітньої дочки - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження дитини, серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки №47/12 від 10.02.2021 року, виданої Національним авіаційним університетом, ОСОБА_2 навчається на І курсі денного відділення факультету лінгвістики та соціальних комунікацій. Термін навчання за освітнім ступенем «Бакалавр» з 01.09.2020 року по 30.06.2024 року.
Відповідно до договору про навчання в Національному авіаційному університеті від 17 вересня 2020 року, ОСОБА_2 навчається у Національному авіаційному університеті м. Київ за спеціальністю психологія на факультеті лінгвістики та соціальних комунікацій на денній формі навчання та здобуває ступень вищої освіти - бакалавр. Однак, даний договір про навчання в Національному авіаційному університеті від 17 вересня 2020 року, який долучений до матеріалів справи, без номера, не завірений, без печатки, а тому не може бути належним доказом, відповідно до ст.77 ЦПК України.
Як зазначено у ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб стягнення аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15, при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Однак доказів у підтвердження даних обставин позивачкою не надано.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Таким чином, у випадку відсутності у батька можливості утримувати свою повнолітню дочку, яка продовжує навчання, у нього не виникає обов'язку з такого утримання.
Також судом встановлено, що позивачка працює вчителем початкових класів у Володимирецькому районному колегіумі, загальна суму доходу за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. становить 203141,94 грн. ( довідка про доходи ОСОБА_1 №44/21 від 12.04.2021 р., видана Володимирецьким районним колегіумом). В період з 01.01.2021 р. по 28.02.2021 р. - 37994,41 грн. (довідка про доходи ОСОБА_1 №45/21 від 12.04.2021 р., видана Володимирецьким районним колегіумом)
В той же час, як відповідач є інвалідом ІІІ групи загального захворювання (пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 , довідка до акта огляду МСЕК №0212199).
Згідно довідок Володимирецького об'єднаного управління ПФУ від 15.03.2021 року №7891308921861853, №9291282141341213, ОСОБА_3 знаходиться у них на обліку та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2100 гривень, що є значно меншою ніж заробітна плата позивачки.
Згідно довідки №269 від 18.09.2021 року, виданої КНП «Володимирецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Рафалівська А ЗПСМ, ОСОБА_3 хворіє і перебуває на обліку в Рафалівській АЗПСМ з діагнозом: закритий перелом основної фаланги ІІІ пальця лівої стопи. Дефоруючий остеоартроз лівого кульшового суглоба ІІІ ст. Гіпертонічна хвороба ІІ. Хворий потребує постійного лікування; заміни кульшового суглоба.
Як зазначено в довідці №184 від 15.03.2021 року, виданій Каноницькою сільською радою, ОСОБА_3 не працює з 24.09.2003 року. Підстава: трудова книжка, серії НОМЕР_3 , видана 16.09.2003 року.
У відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків на ОСОБА_3 в і кварталі 2020 року виплачено страхові виплати в сумі 3254 грн.; з 2 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року інформація про доходи відсутня.
Від другого шлюбу у відповідача двоє неповнолітніх дітей - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають на його утриманні. (копії свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_4 , НОМЕР_5 )
ОСОБА_3 постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_7 , 1938 року народження, яка тяжко хворіє та утримує її. (довідка №184 від 15.03.2021 р., видана Каноницькою сільською радою.)
А як зазначено у Виписці із медичної карти станціонарного хворого №980, ОСОБА_8 з 26.02.2021 року по 06.03.2021 року знаходилася на станціонарному лікуванні у травматологічному відділенні, остання часто хворіє, що підтверджується епікризами хворої ОСОБА_8 .
Встановлені обставини свідчать, що відповідач отримує лише дохід з джерел пенсійного фонду та страхові виплати в розмірі 3254 грн.
Стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
В свою чергу, Закон України «Про зайнятість населення» надав визначення поняттю працездатна особа , відповідно до якого - це особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров'я здатні до активної трудової діяльності.
Тобто, має сенс розглядати два ці поняття у сукупності.
З норм законодавства випливає, що особи, які здатні до трудової діяльності є працездатними, а особи, які з різноманітних причин втратили таку здатність можуть визнаватися непрацездатними.
Встановлене свідчить, що відповідач є непрацездатною особою у зв'язку з отриманою інвалідністю. Сам потребує допомоги у зв'язку з хворобою - лікування, заміни кульшового суглоба. Матеріальний статок його є незначним - пенсія 2100 грн., на утриманні двоє неповнолітніх дітей та хвора матір похилого віку, що підтверджується вище наведеними доказами і свідчить про те, що відповідач не має можливості надавати своїй повнолітній доньці матеріальну допомогу у зв'язку із продовженням навчання. В той же час, позивачем не надано належних і допустимих доказів у підтвердження того, чи має відповідач інші доходи та який саме розмір доходу останнього; чи має у власності нерухомість чи рухоме майно, транспорті засоби та чи наявна у відповідача можливість надавати таку допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання, про яку зазначає ОСОБА_1 у своїй позовній заяві і в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.
За таких обставин, керуючись ст.ст.10, 12, 76, 77, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.198,199, 200, 201 СК України, п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
Ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відмовити
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Повний текст рішення проголошено 21 травня 2021 року.
Суддя: Котик Л.О.