Справа № 548/155/21
Провадження № 2-а/548/8/21
13.05.2021 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожко В.П.,
секретар судових засідань- Комаренко В.М.,
позивача- ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Відділення поліції № 2 Лубенського районного відділу поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому просив суд:
- визнати винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 047988 від 24.01.2021 року поліцейським СРПП № 4 Хорольського відділу поліції Олексенко Сергієм Сергійовичем відносно ОСОБА_1 - протиправним;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 047988 від 24.01.2021 року поліцейським СРПП № 4 Хорольського відділу поліції Олексенко Сергієм Сергійовичем відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що постанова є незаконною і безпідставною, та такою, що підлягає скасуванню, так як він у зв'язку з поганим дорожнім покриттям загубив задні бризовики будучи в дорозі, виявивши цю обставину, він встановив на задньому склі аварійний знак, так як конструкцією автомобіля не передбачено аварійну сигналізацію, і рухався до місця ремонту. Коли був зупинений працівниками поліції, то останні притягнули його до відповідальності за ст.. 121 ч.1 КУпАП. Вказує, що ПДР при такій поломці дозволяють рух до місця ремонту, що ним зроблено і було.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити, додатково пояснив, що відеозапис порушення наявний у справі зроблений працівниками поліції вже після складання відносно нього постанови. Крім того просив не приймати його до уваги,так як в постанові відсутнє посилання на здійснення відеозапису порушення, і крім того відповідач при направленні цього відеозапису до суду не направив його позивачу, як цього вимагає КАС України.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Подав суду відзив на позов в якому зазначив, що пунктом 31.4.7 (е) ПДР передбачено: е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Для попередження забруднення вітрових і задніх стекол, а також для захисту ТЗ від потрапляння бруду, каменів тощо з-під колес інших ТЗ на них необхідна наявність брудозахисних фартухів і бризговиків, ширина яких повинна бути не меншою ширини встановлених шин.
Зазначеними правовими нормами встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин. У даному випадку до постанови додається відеофіксація порушення, яка слугує беззаперечним доказом вини позивача.
Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 07.11. 2015 за № 1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідач зазначає, що зміст оскаржуваної постанови повністю відповідає вказаним вимогам усі обов'язкові реквізити вказані, всі графи постанови заповнені. Постанову винесено на офіційному бланку встановленого зразка.
Просив суд відмовити в задоволення позову з огляду на те, що позивач рухався до місця ремонту без встановлення аварійного знаку на задньому склі.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року за заявою позивача замінено відповідача Хорольський ВП ГУНП в Полтавьскій області на його правонаступника - Відділенням поліції №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.
Вивчивши матеріали справи, допитавши позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що що відповідно до постанови серія БАА № 047988 від 24.01.2021 року, яка винесена поліцейським СРПП № 4 Хорольського ВП Олексенко С.С. «24.01.2021 о 08:05 год. в с. Вишняки Хорольського району Полтавської області, ОСОБА_1 керував тз «ІЖ 415» д.н.з. НОМЕР_1 , у якого відсутні, передбачені конструкцією бризовики, чим порушив п.31.4.7 ПДР «Інші технічні несправності. З якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів», стаття КУпАП 121 ч.1 та накладено штраф у розмірі 340 грн. (а.с.4).
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно підпункту «е» пункту 3.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Разом з тим. П. 31.5 ПДР України у випадку встановлення зазначеної несправності в дорозі до місця ремонту автомобіля дозволяє здійснювати рух транспортного засобу за умови встановлення на задньому склі автомобіля знаку аварійної зупинки чи ввімкнення аварійної світлової
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З матеріалів справи встановлено, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем в підтвердження існування підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП не надано.
Згідно з п.6.8.13 Національного стандарту України «Колісні транспортні засоби» ДСТУ 3649:2010 КТЗ мають бути обладнані за конструкцією пристроями захисту від викидання з-під коліс КТЗ сторонніх предметів і бруду. Ширина цих пристроїв має бути не менше ніж ширина встановлених шин.
Перевіряючи обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд зауважує на таке.
Відповідачем в підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення до оскаржуваної постанови додано відеозапис з відео реєстратора патрульного автомобіля на якому зафіксовано рух транспортного засобу позивача і видно, що він рухається без задніх бризовиків і без встановленого на задньому склі знаку аварійної зупинки.
Разом з тим, вказаний відеозапис не може бути прийнятий судом до уваги, так як про його існування не зазначено в оскаржуваній постанові, крім того судом встановлено, що він здійснений працівником поліції після складання протоколу відносно позивача. Ця обставина доводиться також поясненнями позивача, який зазначив, що після складання відносно нього оскаржуваної постанови працівники поліції їхали за ним протягом певного проміжку часу, і фіксували його рух без знаку аварійної зупинки на задньому склі автомобіля.
Інших належних та допустимих доказів, того, що позивач рухався до зупинки його працівниками поліції без встановлено знаку аварійної зупинки на задньому склі автомобіля відповідачем не надано.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС Українине надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Оскільки доказів відповідачем не надано, то суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАПта Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 047988 від 24 січня 2021 року, відносно позивача є незаконною і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 251 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії БАА № 047988, винесену 24.01.2021 року поліцейським СРПП № 4 Відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Олексенком Сергієм Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20.05.2021 року.
Головуючий: