Номер провадження 2/225/41/2021
Єдиний унікальний номер судової справи225/4959/20
"18" травня 2021 р. м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Скиба М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Савченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до Дзержинського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Провадження у справі відкрито 16.10.2020 р.
16.12.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
17.03.2021 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у ПАТ «Родовід банк».
Позивач свої вимоги мотивує тим, що 14.06.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід Банк» укладено кредитний договір № Д002/АА-229.07.2, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 68855,15 дол. США зі сплатою 12,5 % річних. 22.05.2019 року між ВАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір № 14 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк відступив товариству, а товариство набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і договору кредиту № Д002/АА-229.07.2 від 14.06.1007 року. У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором кредиту, відповідач станом на 17.07.2020 року має заборгованість в сумі 1902938,28 грн., яка складається з: 1402058,92 грн. заборгованість за кредитом(тіло кредиту); 294950,27 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 205929,09 грн. заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості). За умовами ст 1049, 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов'язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 17.07.2020 року становить 478336,87 грн.: 126353,12 грн. три відсотка річних, 351983,75 грн. пеня.
На підставі вищезазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 478336,87 грн., а також сплачений судовий збір. Крім того, відповідно до ст. 137 ЦПК України просить стягнути з відповідача 20000 грн. витрат на правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений шляхом публікації оголошення на веб-сайті Дзержинського міського суду Донецької області. Заяви про відкладення розгляду справи, відзиву за позовом не надав. У зв'язку з чим зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2007 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір Д002/АА-229.07.2, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 68885,15 дол. США на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів, зі сплатою 12,5% річних. (а.с. 9-13).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою з рахунку відповідача, який наданий первісним кредитором ПАТ «Родовід Банк» на підставі ухвали суду від 17.03.2021 р. (а.с. 225-245), а наявність заборгованості за тілом кредиту додатком 1 до договору № 14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019 року(а.с. 16), який відповідачем не спростований.
Тобто встановлено, що відповідачем отриманий кредит за кредитним договором Д002/АА-229.07.2 від 14.06.2007 р.
22.05.2019 року між ВАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір № 14 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк відступив товариству, а товариство набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і договору кредиту № Д002/АА-229.07.2 від 14.06.2007 року, що підтверджується Договором про відступлення прав вимоги від 22.05.2019 року, Додатком № 1 до Договору № 14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019 року.(а.с. 17-19, 83-86)
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні , зокрема ТОВ «Вердикт Капітал» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником.
Отже, ТОВ «Вердикт Капітал» є новим кредитором та набуло права вимоги за кредитним договором № Д002/АА-229.07.2, укладеним між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 .
Разом з тим, уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Родовід Банк» листом від 30.03.2021 р. за №11-11-б.б/383, на виконання ухвали суду про витребування доказів зазначила, що усі наявні в банку оригінали документів за кредитним договором № Д002/АА-229.07.2 від 14.06.2007 р., були передані новому кредитору - ТОВ «Вердикт капітал», згідно з договором №14 від 22.05.2019 р., копію якого додав, документи щодо супроводження вказаного кредиту не були передані до центрального офісу банку, оскільки він був укладений та обслуговувався у підрозділах банку, які на даний час знаходяться на непідконтрольній Україні території. Меморіальні документи дня, касові документи дня за вказаний період (2007) підлягають знищенню по закінченню строків зберігання, які для даної категорії документів становлять 5 років. Отже можливість надання первинних меморіальних документів та касових документів відсутня. (а.с. 219-224)
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором кредиту, відповідач, відповідно до позиції позивача, станом на 17.07.2020 року має заборгованість в сумі 1902938,28 грн., яка складається з: 1402058,92 грн. заборгованість за кредитом(тіло кредиту); 294950,27 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 205929,09 грн. заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги на дату виготовлення розрахунку заборгованості), що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № Д002/АА-229.07.2 від 14.06.2007, складеним позивачем (а.с. 16).
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 478336,87 грн., яка складається: 126353,12 грн. три відсотка річних, 351983,75 грн. пеня.
Позивачем здійснений розрахунок 3 % річних та пені із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ по ОСОБА_1 за кредитним договором № Д002/АА-229.07.2 (а.с. 14-15).
З вказаного розрахунку вбачається, що 3 % річних позивачем розрахований виходячи з суми заборгованості 1402058,92 грн. (тіло кредиту), період нарахування з 17.07.2017 року по 17.07.2020 року (1097 днів), та сума 3% річних складає 126353,12 грн. (а.с. 14).
З розрахунку пені, вбачається, що вона розрахована позивачем за період з 17.07.2019 р. по 17.07.2020 р. у відсотках за день, але не більше подвійної ставки НБУ, за формулою: пеня =сума боргу (1402058,92 грн.) 2 (ставка пені %, подвійна облікова ставка НБУ)/100%/365 днів, та сума пені складає 351983,75 грн. (а.с. 15).
Оцінюючи наявність підстав для задоволення зазначених вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 зазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Разом з тим, умовами договору № Д002/АА-229.07.2 право кредитора на стягнення з боржника пені, її розмір і порядок нарахування не передбачено. Тобто такого виду відповідальності боржника перед кредитом, як сплата неустойки у виді пені у разі невиконання зобов'язань при укладанні договору сторонами погоджено не було.
Відповідно до положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Такий правовий висновок викладений в поставнові Великої палати Верховного суду від 10 грудня 2019 року по справі № 904/4156/18.
У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач не посилається на будь-який нормативний акт, який встановлює обов'язок відповідача сплачувати пеню у разі просторочення грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором.
Норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідно до преамбули цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Разом з тим відповідно до договору № Д002/АА-229.07.2 відповідач отримав кредит,як фізинчна особа, а не як суб'єкт підприємницької діяльності.
У постанові Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі № 175/4753/15-ц, Верховний Суд зазначає, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У ст.1050 ЦК передбачено: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Вимоги про стягнення процентів та пені після закінчення строку кредитування не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Такі правові висновки висловлені в вищенаведеній постанові Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі № 175/4753/15-ц.
Кредитним договором № Д002/АА-229.07.2, укладеним між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 містить строк кредитування до 13.06.2014 р. (п. 3.2 вказаного кредитного договору) (а.с. 10).
Однак, позивач вимог щодо стягнення інфляційних витрат не заявляв, а вимога щодо стягнення пені заявлена поза межами строку кредитування.
У зв'язку з вищенаведеним, вимога щодо стягнення пені є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Разом з тим, вимога щодо стягнення трьох відсотків річних підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, 3 % річних позивачем розрахований виходячи з суми заборгованості 1402058,92 грн. (тіло кредиту), період нарахування з 17.07.2017 року по 17.07.2020 року (1097 днів), та сума 3% річних складає 126353,12 грн. (а.с. 14).
Позивач на підтвердження того, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 1402058,92 грн. надав витяг з Додатку №1 до Договору №14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019 року, за підписом представника за довіреністю ТОВ "Вердикт капітал" Радченко В.Ю., де залишок по тілу кредиту зазначенний в сумі 1402058,92 грн. (а.с. 20)
Разом з тим, згідно копії самого додатку №1 до договору №14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», що скріплений підписами та печатками обох сторін договору, а саме представником АТ "Родовід Банк" - уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію Шевченко А.М. та представником ТОВ "Вердикт капітал" - представником за довіреністю Радченко В.Ю., заборгованість за тілом кредиту за договором № Д002/АА-229.07.2, укладеним між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 14.06.2007 р., складає 1289538,32 грн. (а.с. 84).
При оцінці зазначених доказів суд виходить з того, що витяг є похідним документом від його оригіналу та має відповідати данним зазначеним в оригіналі.
При наявності розбіжностей між оригінальним документом та витягом з нього, зокрема, в частині заборгованості за тілом кредиту за договором № Д002/АА-229.07.2 слід виходити з суми зазначеної саме в оригінальному документі.
Саме з цієї суми 1289538,32 грн. суд вважає за необхідне розрахувати три відсотки річних, адже належним чином засвідчена копія додатку №1 до договору №14 про відступлення прав вимоги від 22.05.2019 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» не викликає сумніву щодо його відповідності оригіналу, та як зазначалося вище, вказаний документ підписаний та скріплений печатками обох сторін договору.
Таким чином, три відсотки річних розраховуються виходячи з суми заборгованості (тіло кредиту) 1289538,32 грн., період нарахування з з 17.07.2017 року по 17.07.2020 року (1097 днів), та складають 116270,43 грн. Саме за такою формулою зазначена сума була розрахована позивачем, що зазначено в позовній заяві.
Саме цю суму 116270,43 грн. суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.
З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У відповідності до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн., при цьому додає копію Договору про надання правової допомоги від 21.12.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Вердикт», копією Акту прийому - передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги від 04.06.2020 року, згідно якого сума оплати за надані послуги складає 20 000,00 грн., Прайс - лист Адвокатського об'єднання «Вердикт», копію платіжного доручення про перерахування коштів за надання правової допомоги за договором від 21.12.2019 р. ТОВ «Вердикт капітал» на користь АО «Вердикт» в розмірі 200000 грн.
Згідно ч.3 п.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4861,45 грн., пропорційно від суми задоволених вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у розмірі 7175,05 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1744,06 грн., пропорційно від суми задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" (місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) до ОСОБА_1 (останнє відоме місце перебування/проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" три відсотка річних від простроченої суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 116270,43 грн. (сто шістнадцять тисяч двісті сімдесят грн. 43 коп.) за період з 17.07.2017 року по 17.07.2020 року.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" пені - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1744,06 грн. (одна тисяча сімсот сорок чотири грн. 06 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" витрати на правову допомогу у розмірі 4861,45 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят одна грн. 45 коп.)
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде складено 21.05.2021 р.
Суддя М.М. Скиба