Справа № 541/1117/21
Провадження № 1-кс/541/421/2021
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
21 травня 2021 рокум. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі :
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши клопотання ФОП ОСОБА_3 про зняття арешту, у кримінальному провадженні від 04.10.2019 за № 12019170360000314, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
встановив:
До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області 19.05.2021 року надійшло клопотання ФОП ОСОБА_3 про зняття арешту майна у кримінальному провадженні №12019170360000314 від 04.10.2019 року.
В обґрунтування клопотання ФОП ОСОБА_3 посилається на те, що слідчий суддя Шишацького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна по матеріалах досудового розслідування №12019170360000314 від 04.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. За результатом даного розгляду клопотання 17 жовтня 2019 року, слідчий суддя клопотання задовольнив частково та наклав арешт на: - автомобіль марки «Урал -375», випуску 1983 року, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип ТЗ платформа - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; - деревину породи дуб, липа, клен, об'ємом близько 11,6 метра куб.
В судове засідання заявник ФОП ОСОБА_3 не з'явилася, про розгляд клопотання повідомлена у встановленому законом порядку, представник заявника адвокат ОСОБА_6 нідслав до суду заяву про розгляд справи у його та заявника відсутність, надав ордер та угоду про надання адвокатських послуг (14-17), копію договору оренди транспортного засобу та акту прийому передачі транспортного засобу, згідно якого фактичним володільцем автомобіля марки «Урал -375», випуску 1983 року, шасі (кузов) № НОМЕР_1 є ОСОБА_3 (а.с. 18-25). Прокурор Миргородської окружної прокуратури в судове засідання не з'явився, повідомлений у встановленому законом порядку, просив розгляд справи проводити без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна, підлягає до задоволення.
За правилами ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Накладення арешту на певне майно може бути здійснено лише за наявності передбачених у КПК України нормативних підстав, а саме за ст.170 КПК України за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно: є речовим доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації; підлягає конфіскації як покарання чи заходу кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб; для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, можливість накладення арешту за відповідними змінами до ст.170 КПК України окремо встановлюється для: 1) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого; 2) третіх осіб; 3) для юридичних осіб щодо яких застосовуються заходи кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 30.06.2020р. у справі №727/2878/19 звертає увагу на те, що вона вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та вказала на таке:
Якщо арешт накладений за КПК України 2012р. на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012р. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018р. у справі № 202/5044/17, від 28.11.2018р. у справі № 636/959/16-ц, від 12.12.2018р. у справі № 640/17552/16-ц, від 27.03.2019р. у справі № 202/1452/18, від 11.09.2019р. у справі № 504/1306/15-ц).
Ч.1 ст.1 КПК України 2012р. встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012р. За змістом ст.173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст.174 КПК України 2012р.).
Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Згідно з ч.3 ст.174 КПК України 2012р. прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч.4 ст.174 КПК України 2012р.).
Втім, ч.3 і 4 ст.174 КПК України 2012р. регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012р., на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України 2012р. слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012р. є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (п.18 ч.1 ст.3 КПК України 2012р.), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (ст.173, 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012р. немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.
З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012р. накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому ч.2 ст.174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012р., особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні. Стосовно доводу касаційної скарги про те, що питання про скасування арешту майна слідчий суддя уже вирішував за правилами кримінального судочинства та відмовив у задоволенні відповідного клопотання позивача, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позивач не позбавлений права звернутися до слідчого судді з новим клопотанням про скасування арешту майна, обґрунтувавши його, зокрема, висновками, сформульованими у цій постанові.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила наступні висновки щодо застосування норм права:
1. Спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960р. та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
2. Питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012р. та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому ст.174 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчий суддя Шишацького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна по матеріалах досудового розслідування №12019170360000314 від 04.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. За результатом даного розгляду клопотання 17 жовтня 2019 року, слідчий суддя клопотання задовольнив частково та наклав арешт на: - автомобіль марки «Урал -375», випуску 1983 року, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип ТЗ платформа - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; - деревину породи дуб, липа, клен, об'ємом близько 11,6 метра куб.(а.с.4-5), фактичним володільцем автомобіля марки «Урал-375», випуску 1983 року, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип ТЗ платформа - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 деревину породи дуб, липа, клен, об'ємом близько 11,6 метра куб. є ОСОБА_3 (а.с. 18-25), постановою слідчого ОСОБА_7 від 05.10.2020 року кримінальне провадження №12019170360000314 від 04.10.2019 було закрито, що вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, які були надані Миргородською окружною прокуратурою.
З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги те, що звертаючись до суду з відповідним клопотанням, заявник посилається на те, що відпала необхідність в такому арешті, провадження в даній кримінальні справі закрито, фактичним володільцем автомобіля є ФОП ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що на даний час відпала необхідність в арешті майна по кримінальному провадженню від 04.10.2019 р. за № 12019170360000314,а саме - автомобіля марки «Урал -375», випуску 1983 року, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип ТЗ платформа - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; - деревини породи дуб, липа, клен, об'ємом близько 11,6 метра куб, а тому за таких обставин, враховуючи наявність достатніх підстав визначених ст. 174 КПК України для скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 170 -174 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ФОП ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні від 04.10.2019 р. за № 12019170360000314 - задовольнити.
Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Шишацького районного суду Полтавської області ОСОБА_4 області 07.10.2019 року на автомобіль марки «Урал -375», випуску 1983 року, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип ТЗ платформа - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 та деревину породи дуб, липа, клен, об'ємом близько 11,6 метра куб., які належать ОСОБА_3 як фактичному володільцеві.
Повернути автомобіль марки «Урал-375», випуску 1983 року, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип ТЗ платформа - С, реєстраційний номер НОМЕР_2 та деревину породи дуб, липа, клен, об'ємом близько 11,6 метра куб.- ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1