Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2493/19
Провадження № 1-кп/553/37/2021
Іменем України
19.05.2021м. Полтава
Ленінський районний суд м.Полтави в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноградне Аламединського району Киргизії, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 09 квітня 2012 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.;
- 05 грудня 2012 року Київським районним судом м. Полтави за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст. 69, ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. 25 червня 2014 року звільненого ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 17 червня 2014 року на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2014 році»;
- 14 липня 2016 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік;
- 30 вересня 2019 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці;
-04 березня 2020 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 297 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з випробуванням на 2 роки;
-05 березня 2021 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з випробуванням на два роки;
- 13 квітня 2021 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 397 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці з випробуванням на 2 роки 6 місяців,
за ознаками у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, з корисливих мотивів та умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчинені повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України, які він вчинив за наступних обставин.
Так, в серпні 2017 року, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном прибув на кладовище в с. Затурино, м. Полтава, а саме до місця поховання ОСОБА_6 , де усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, з корисливих мотивів, демонтував та незаконно заволодів частиною металевого паркану, яким була огороджена могила. Після цього, ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, у липні 2019 року, діючи з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном прибув на кладовище в с. Затурино у м. Полтава, а саме місце поховання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, демонтував та незаконно заволодів частиною металевого паркану, яким були огороджені могили. Після цього ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
Крім того, на початку серпня 2019 року, більш точного часу встановити не вдалося, ОСОБА_4 з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном , прибув на кладовище в с. Затурино, м. Полтава, а саме до місця поховання ОСОБА_9 , де, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел , демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, демонтував та незаконно заволодів хрестом з могили. Після цього, обвинувачений ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
01 лютого 2020 року о 20 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, прибув на кладовище «Монастирське», м. Полтава, що знаходиться поряд з залізничною зупинкою «Червоний шлях» у м. Полтава, а саме до місця поховання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , де усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, демонстрував та незаконно заволодів табличками в кількості 2 шт. з надписом, які були прикріплені на надгробнику. Після цього, обвинувачений ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.02.2020 року, о 20 год. 00 хв., діючи з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, прибув на кладовище «Монастирське» у м. Полтава, що знаходиться поряд із залізничною зупинкою «Червоний шлях» у м. Полтава, а саме до місця поховання ОСОБА_12 , де усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, демонтував та незаконно заволодів табличкою з надписом, яка була прикріплена на надгробнику. Після цього ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
Так, 07.02.2020 року о 10 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, прибув на кладовище «Монастирське», м. Полтава, що знаходиться поряд з залізничною зупинкою «Червоний шлях» в м. Полтава, а саме до місця поховання ОСОБА_13 , де, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, демонтував та незаконно заволодів табличкою з надписом, яка була прикріплена на надгробку . Після цього, ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 07.02.2020 року, о 10 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , дуючи з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, прибув на кладовище «Монастирське», м. Полтава, що знаходиться поряд із залізничною зупинкою «Червоний шлях» в м. Полтава, а саме до місця поховання ОСОБА_14 , де усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, демонтував та незаконно заволодів табличкою з надписом, яка була прикріплена на надгробнику. Після цього ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 11.02.2020 року о 02 год. 00 хв. ОСОБА_4 з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, прибув на кладовище «Затурінське», м. Полтава, а саме до місця поховання ОСОБА_15 , де, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів демонтував та незаконно заволодів табличкою з надписом, яка була прикріплена на надгробнику. Після цього, обвинувачений ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
Так, 11.02.2020 року о 02 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на таємне заволодіння чужим майном, прибув на кладовище «Затурінське, м. Полтава, а саме, до місця поховання ОСОБА_16 , де, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, демонтував та незаконно заволодів табличкою з надписом, яка була прикріплена на надгробнику. Після цього обвинувачений ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
12 лютого 2020 року обвинувачений ОСОБА_4 в нічний час доби, діючи з прямим умислом направленим на таємне заволодіння чужим майном, прибув на кладовище «Затурінське», м. Полтава, а саме до місця поховання ОСОБА_17 , де, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів демонтував та незаконно заволодів табличкою з надписом, яка була прикріплена на надгробнику. Після цього, обвинувачений ОСОБА_4 покинув територію вказаного кладовища, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчиненому повторно з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 297 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним злочинів, відповідно до вказаного обвинувачення, у вчиненому щиро розкаявся.
Частиною 3 ст. 349 КПК України передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оскільки обвинувачений визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникає, судом роз'яснено обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, з урахуванням думки інших учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджував інші докази по справі.
Крім того, винність ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доводиться показаннями потерпілих ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 котрі підтвердили обставини та характер вчинення обвинуваченим протиправних діянь.
Суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч.3 ст. 297 КК України, оскільки він скоїв умисні дії, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, з корисливих мотивів та ряд умисних дій, що виразилися у незаконному заволодінні предметом, що знаходиться на місці поховання, вчинені повторно з корисливих мотивів.
Виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом… Кожен, кого обвинувачено у вчинення кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не було доведено згідно із законом.
Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, сприяв змагальності сторін, які мали можливість самостійно обстоювати їхні правові позиції, права, свободи, законні інтереси, передбачені КПК України, сторони не були позбавлені права та можливості подавати до суду документи, докази, заявляти клопотання, а також реалізувати інші права, сприяв рівності сторін у їх процесуальних правах, виходячи також із правових позицій, висловлених Європейським судом з прав людини у п. 24 рішення у справі «Надточій проти України» та в п. 23 рішення у справі «Гурепка проти України №», в яких наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Вирішуючи питання про призначення міри покарання обвинуваченому, суд, виходячи з вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, всі данні про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
При призначенні покарання суд, виходячи з вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, данні про особу винного, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, ОСОБА_4 суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину в зв'язку зі збігом тяжких життєвих обставин.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що обвинувачений, на переконання суду, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому і своєю поведінкою сприяв розкриттю злочинів,частково відшкодував шкоду, запевнив суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, приходить до висновку про виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. За вказаних обставин, суд вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на нього обов'язків відповідно до статті 76 КК України. При цьому, при призначенні покарання ОСОБА_4 слід врахувати вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2021 року та призначити покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України.
Речові докази по кримінальному провадженню :
-таблички з надписами ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №2 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області, підлягають поверненню за належністю.
Судові витрати по провадженню відсутні.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання , призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2021 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженими органами з питань пробації.
Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту встановленого відносно ОСОБА_4 - скасувати.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 термін перебування під вартою з 30 березня 2020 року по 26 лютого 2021 року включно.
Речові докази по кримінальному провадженню :
-таблички з надписами ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП №2 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області, повернути за належністю відповідальним особам кладовищ.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1