вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" травня 2021 р. м. Київ
Справа № 911/718/21
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дистриб'юторська компанія “Дельта-Київ” про стягнення 39694,54грн, без виклику представників сторін,
Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” (далі - ТДВ СК "Альфа-Гарант") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дистриб'юторська компанія “Дельта-Київ” (далі - ТОВ “ДК “Дельта-Київ”) про стягнення 39 694,54грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що в результаті ДТП, що сталась 22.06.2019 за участю автомобіля відповідача, яким керував ОСОБА_1 , що перебував з відповідачем у трудових відносинах та якого визнано винним судом у вчинені ДТП, заподіяно збитків власнику автомобіля Mersedes-Benz, д.н.з НОМЕР_1 , які відшкодовані АТ “СК “АРКС”, що у подальшому звернулось до нього в порядку суброгації. Як вказує позивач, ним виплачено АТ “СК “АРКС” 39694,54грн страхового відшкодування, у зв'язку з чим до нього перейшло в порядку регресу право вимоги до відповідача, з яким ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №АМ/4868420, на суму сплаченого відшкодування (а.с.1-6).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2020 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті (а.с.104-105).
Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 18.03.2021, а відповідачем - 21.03.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103276999854, 0103205470 та інформацією з сайту АТ «Укрпошта» (а.с.107-108).
В силу п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.
Отже, ухвала суду від 16.03.2021 вважається врученою сторонам у даній справі.
Відзив на позов до закінчення строку, встановленого ст.251 ГПК України для подання відзиву, не надійшов; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.
Як визначено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
У строк, встановлений ч.7 ст.252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
Між позивачем (страховиком) та відповідачем (страхувальником) 31.07.2018 укладено договір, що підтверджується полісом №АМ 4868420 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.13), за умовами якого, застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача.
За умовами такого договору: забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки Mersedes-Benz, Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 ; страхова сума (ліміт відповідальності) - 100 000грн (за шкоду заподіяну майну); розмір франшизи - 1 000,00грн; строком дії - з 01.08.2018 по 31.07.2019.
22.06.2019 сталась дорожньо-трансопртна пригода за участю автомобіля Mersedes-Benz, Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою управління патрульної поліції у м. Києві від 22.06.2019 (а.с.20-21), а також постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2020 у справі №752/26716/19 (а.с.18-19).
Так, як встановлено у вказаній постанові, ОСОБА_1 , який працював водієм в ТОВ “ДК “Дельта-Київ”, 22.06.2019, керуючи автомобілем Mersedes, д.н.з. НОМЕР_2 , під час зміни напрямку руху не переконався, що це буле безпечно, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Mersedes, д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень вказаних транспортних засобів, після чого залишив місце пригоди.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В силу ч. 6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Право власності на автомобіль, який постраждав в результаті ДТП - Mersedes-Benz Е350 CDI, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ТОВ «Київська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів «Британська міжнародна школа - Київ», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.54). Цивільно-правова відповідальність відповідної особи на момент вчинення ДТП застрахована в АТ «АХА Страхування» (назва якої змінено на АТ «СК «АРКС») на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу «Все включено» №371а8зда (а.с.62-75) з строком дії з 30.12.2018 по 28.12.2019.
АТ «СК «АРКС» на підставі заяви про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 24.06.2019 (а.с.60-61), страхового акту №ARX2537918 від 29.01.2020 (а.с.22), розрахунку страхового відшкодування (а.с.23), рахунку №2120000369 від 28.01.2020 (а.с.24-25), звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (а.с.34-42), сплачено в рахунок страхового відшкодування за ремонт автомобіля 81 917,44грн згідно платіжного доручення №637 206 від 30.01.2020 (а.с.15).
У подальшому АТ «СК «АРКС» звернулось до позивача як до страховика особи, винної у вчиненні ДТП, про виплату в порядку суброгації 81 917,44грн (а.с.14).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування в порядку суброгації (регресу) позивача (а.с.81), страхового акту №ЦВ/20/2122 (а.с.22) з урахуванням зменшення розміру страхового відшкодування на суму зносу деталей транспортного засобу у розмірі 41222,90грн та франшизи у розмірі 1 000грн та у зв'язку з вирахуванням франшизи, позивачем перераховано 21.07.2020 АТ «Страхова компанія АРКС» відповідно до платіжного доручення №10246 39594,54грн (а.с.83).
Враховуючи виплату страховику потерпілої особи страхового відшкодування у розмірі 39 694,54грн, позивач вважає що до нього в порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача у даній справі на суму, яка була виплачена ним за полісом №АМ 4868420.
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку відшкодувати позивачу випалчене ним страхове відшкодування.
Так, відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана, зокрема, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні положення визначені ст. 27 Закону України «Про страхування», згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п.п. «в» п.38. 1 ст. 38 вказаного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи факт перебування ОСОБА_1 - винної особи в трудових відносинах з відповідачем на момент ДТП та виконання ним трудових обов'язків, що відповідачем не спростовано, відповідальною особою за завдані збитки є саме відповідач.
Оскільки вина у вчиненні ДТП ОСОБА_1 встановлена постановою суду, така особа залишила місце ДТП, внаслідок якої заподіяно шкоду майну особи, якій виплачено страхове відшкодування страховиком, що звернувся до позивача як страховика винної особи про відшкодування, заявлені у даній справі вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 39 694,54грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті позову судом збором у розмірі 2270,00 підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, враховуючи задоволення заявлених у даній справі вимог у повному обсязі.
Крім того, позивачем у позові заявлено про покладення на відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00грн, в підтвердження здійснення яких надано:
- витяг з договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019, який укладено між позивачем та Адвокатським бюро «Грідін і партнери» (а.с.84-85);
- завдання -доручення №103 від 18.01.2021 до вищевказаного договору (а.с.86);
- платіжне доручення №155163 від 22.01.2021, яким позивачем здійснено перерахування вказаному адвокатському бюро за надання правничої допомоги згідно рахунку №109 від 18.01.2021 загалом 30 000грн (а.с.87);
- акт прийому-передачі від 09.03.2021 наданих послуг за таким договором, відповідно до якого сторонами вищевказаного договору про надання правничої допомоги підтверджено факт надання відповідних послуг щодо переданої страхової справи (договір страхування №АМ -0004868420, винна у ДТП особа - ОСОБА_2 ) (а.с.89);
- детальний розрахунок та опис робіт (наданих послуг) від 09.03.2021 (а.с.90-91).
Так, відповідно до витягу з договору, укладеного між позивачем (клієнтом) та Адвокатським бюро «Грідін і Партнери» (адвокатське бюро), адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання надавати клієнту професійну правничу допомогу, передбачену договором, додатками, додатковими угодами, завданнями та дорученнями, а клієнт - прийняти допомогу та оплатити її.
У відповідності до п. 1.3.2 вказаного витягу до договору, професійна правнича допомога за даним договором включає в себе, зокрема, підготовку процесуальних документів (позовних заяв, клопотань, заперечень тощо), представництво інтересів клієнта в судових установах.
Відповідно до завдання-доручення №103 від 18.01.2021 сторонами погоджено, що клієнт передає адвокатському об'єднанню, зокрема, страхову справу №ЦВ/20/2122 за договором страхування №АМ4868420 (винна в настанні ДТП особа ОСОБА_2 ). Таким завданням визначено суму гонорару за надання правничої допомоги у розмірі 5 000,00грн.
Відповідні послуги з надання професійної правничої допомоги щодо стягнення виплаченого страхового відшкодування, що розглянуті у даній справі, оцінені сторонами вказаного договору у розмірі 5000грн, які сплачені позивачем адвокатському бюро у складі інших послуг за таким договором платіжним дорученням від 22.01.2021 (87-88).
Перелік робіт, виконаних для надання правової допомоги, наведений у детальному розрахунку та описі робіт (наданих послуг) та полягають у консультації адвоката, здійсненні ним підготовчих дій, складанні та поданні позовної заяви з додатками (а.с.90-91).
Відповідач клопотань в порядку, визначеному ч.5 ст.126 ГПК України щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не подавав, на не співмірність відповідних витрат не посилався і не довів відповідно до ч.6 вказаної статті їх не співмірність.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
За вказаних обставин, суд покладає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн, понесені позивачем, які пов'язані з розглядом даної справи, на відповідача у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дистриб'юторська компанія “Дельта-Київ” (ідентифікаційний код 36312042; 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 16) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхової компанії “Альфа-Гарант” (ідентифікаційний код 32382598; 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) 39 694,54грн основного боргу, 2270грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, а також 5 000,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова