Рішення від 21.05.2021 по справі 219/13243/19

Справа № 219/13243/19

Провадження № 2/219/147/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2021 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Брагіної М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 липня 2016 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб виконкомом Світлодарської міської ради Бахмутського району Донецької області, актовий запис № 17. Сторони спільно проживали декілька днів. Однак спільне життя між ними не склалося, у зв'язку з чим вони почали проживати окремо, він повернувся проживати до своїх батьків. З того часу з відповідачем не бачився та інтимних зв'язків не мав. Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2018 шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний. ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила доньку - ОСОБА_3 , батьком якої записаний він, бо перебував на цей час уу шлюбі з ОСОБА_2 . Вказує, що він не може бути батьком дитини, оскільки на час її ймовірного зачаття позивач постійно проживав в іншому місті та не бачився з відповідачем, тому ніяких інтимних стосунків в них бути не могло. У зв'язку з викладеним, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2019 за вказаною цивільною справою було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02.03.2020 за клопотання позивача призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДЕКЦ.

Відповідно до повідомлення від 05.06.2020 № 9/368СЕ-20 проведення експертизи не відбулося, оскільки зразки біологічного матеріалу не надходили до Харківського НДЕКЦ, відповідач ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 не з'явилася до експертного центру. Ухвала від 02.03.2020 була повернута до суду без виконання.

Ухвалою суду від 25.06.2020 провадження по справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.09.2020 повторно призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.

22.01.2021 на адресу суду надійшло повідомлення Харківського НДЕКЦ від 05.01.2021 № 9/1888СЕ-20 про неможливість проведення молекулярно-генетичної експертизи, оскільки 22.12.2020 для відбору експериментальних зразків не з'явилася відповідач ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 . Станом на 05.01.2021 зразки біологічного матеріалу вказаних осіб не надходили.

Ухвалою суду від 29.01.2021 провадження по справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті на 19 травня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. 11.06.2020 електронною поштою повідомила суд, що проживає з дитиною в м. Горлівка і не могла прибути на проведення експертизи. У листі від 01.03.2021 вказала, що не зможе прибути у судове засідання через карантинні заходи, оскільки вона з дитиною проживає на тимчасово непідконтрольній території України, в м. Горлівка, і не має дозволу від колишнього чоловіка ОСОБА_1 на вивіз дитини. Надала пояснення, згідно яких подачу даного позову вважає недоцільним, бо вона завагітніла через два місяці після укладення шлюбу, в цей період не працювала та знаходилася поряд з позивачем. Вагітність проходила з ускладненням, на 20 тижні та до народження дитини перебувала на зберіганні в м. Бахмут. Позивач у батьківстві не сумнівався, регулярно навідував її в лікарні. На момент її відсутності, колишній чоловік вступив у відносини з іншою жінкою, в яких у нього народилася дитини, у період їх перебування у шлюбі. Після народження дитини позивач у його батьківстві ОСОБА_3 також не мав сумнівів, та проживав поряд з ними. Повідомила, що у 2018 році вона разом з донькою після розірвання шлюбу з позивачем, виїхала жити в м. Горлівка, де проживають її батьки. За два роки вона не чинила перепон у спілкуванні з дитиною, навпаки, наполягала приїхали та провідати її, дитиною позивач перестав цікавитися з осені 2019 року. Аліменти він сплачував регулярно, але додатково не допомагав. Зазначила про те, що дитина відвідує дошкільний заклад у м. Горлівка, перебуває там на обліку в медичному закладі.

Суд, заслухавши думку учасників справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , про що 21.06.2017 складено відповідний актовий запис № 16. У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8) батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2018, шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 23 липня 2016 року Світлодарською міською радою Бахмутського району Донецької області, актовий запис № 17, розірвано (а.с.9).

Відповідно до частини 1 статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини (стаття 133 СК України).

Спірні правовідносини виникли з сімейних відношень та регулюються ст.136 СК України.

Згідно ст. 136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статті 122 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Не має права оспорювати батьківство, зокрема, особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.

У ч. 6 ст. 136 СК України зазначено, що до вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено.

Відсутність кровного споріднення з дитиною сторони можуть довести будь-якими допустимими доказами (відомості про тривале відрядження, відсутність особи під час ймовірної дати зачаття, показання свідків, текстові, фото і відеоматеріали, інше), суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала пояснення про те, що з позивачем вона знайома дуже давно, разом гуляли в компанії шкільних друзів в м. Світлодарську. Також з цієї компанії вона знає і ОСОБА_2 . Але у вересні 2016 року відповідач перестала бути з ними в одній компанії, начебто вона їздила до подружки, яка народжувала дитину.

Як пояснив позивач, саме цей період і є ймовірна дата зачаття дитини.

Ухвалою суду від 02.03.2020 за клопотанням позивача призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДЕКЦ, для вирішення питання чи є позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 .

За повідомленням Харківського НДЕКЦ № 9/368СЕ-20 від 23.03.2020 проведення експертизи було призначено на 16 квітня 2020 року.

В призначений час позивачу ОСОБА_1 , відповідачу ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 необхідно було з'явитися до експертної установи для відібрання фахівцями бюро експериментальних зразків біологічного матеріалу (а.с.51).

У зв'язку з введеними на території України карантинних заходів, дату відбору біологічних зразків перенесено на 19 травня 2020 року з 10.00 год. до 11.00 год. (лист від 15.04.2020 (а.с.53).

Відповідно до листа експертного центру від 12.05.2020 (а.с.59) в черговий раз було перенесено дату відбору біологічних зразків у зв'язку з карантином на 06 червня 2020 року з 10.00 год. до 11.00 год.

Про необхідність з'явитися до Харківського НДЕКЦ для відібрання експериментальних зразків біологічного матеріалу, необхідних для проведення експертизи, сторони були повідомлені шляхом надіслання відповідних повідомлень (а.с.57-58).

11.06.2020 відповідач ОСОБА_2 на електронну пошту надіслала лист, в якому вказала, що не може з'явитися на проведення експертизи ДНК, оскільки проживає разом з дитиною на непідконтрольній території України - у м. Горлівка та не має дозволу від колишнього чоловіка (позивача) на вивезення дитини.

18.06.2020 до суду надійшло повідомлення Харківського НДЕКЦ від 05.06.2020 № 9/368СЕ-20 про неможливість проведення експертизи у зв'язку неявкою відповідача ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 до експертного центру у визначену дату 03.06.2020.

Ухвалою від 15.09.2020 повторно призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДЕКЦ.

За повідомленням Харківського НДЕКЦ № 9/1888СЕ-20 від 19.11.2020 визначено дату 22 грудня 2020 року з 10.00 год. до 11.00 год., коли необхідно прибути позивачу ОСОБА_1 , відповідачу ОСОБА_6 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 до експертної установи для відібрання фахівцями бюро експериментальних зразків біологічного матеріалу (а.с.92).

Про необхідність з'явитися 22.12.2020 до Харківського НДЕКЦ для відібрання експериментальних зразків біологічного матеріалу, необхідних для проведення експертизи, сторони були повідомлені шляхом надіслання відповідних повідомлень на адреси сторін та телефонограмами, які позивач та відповідач прийняли особисто.

22.01.2021 до суду надійшло повідомлення Харківського НДЕКЦ від 05.01.2021 № 9/31888СЕ-20 про неможливість проведення експертизи у зв'язку неявкою 22.12.2020 відповідача ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 до експертного центру.

Позивач ОСОБА_1 на виконання вимог експертної установи завжди прибував для проведення експертизи.

Суд приймав заходи щодо своєчасного сповіщення відповідача про час та місце проведення.

Відповідач була обізнана про необхідність прибути до експертної установи для відібрання експериментальних зразків біологічного матеріалу, необхідних для проведення ДНК експертизи та визначення того чи є позивач ОСОБА_1 біологічним батьком дитини ОСОБА_3 . Однак, двічі через її неявку не відбулося проведення судової експертизи.

Згідно пояснень відповідача, які вона надіслала суду 01.03.2021 на електронну адресу, вбачається, що не може виїхати на підконтрольну територію через карантинні заходи (перекриті КВПП) та через відсутність в неї дозволу від ОСОБА_1 на вивіз дитини.

Проте, як вбачається з інформації № 313/окпос/кц/227, наданої 06.05.2021 на запит суду Координаційним центром при об'єднаному пункті об'єднаних сил, станом на 05.05.2021 в електронному Реєстрі дозволів для переміщення осіб через лінію розмежування у межах Донецької та Луганської областей наявна інформація про отримання дозволу на перетин лінії розмежування громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_2 : заява № 18741799 від 05.06.2020, отримано дозвіл з термін дії - без обмеження строку, вид дозволу - багаторазовий (а.с.131).

Отже, доводи відповідача про неможливість виїхати на підконтрольну територію України спростовуються вищевказаною інформацією, а тому ОСОБА_2 мала можливість прибути як у судове засідання, так і до експертної установи для проведення експертизи ДНК.

Крім того, на той час, коли відповідача повідомляв суд про необхідність прибути для проведення експертизи (відібрання зразків) - 16 квітня 2020 року, 19 травня 2020 року з 10.00 год. до 11.00 год. відповідач ще не мала дозволу на перетин лінії розмежування, а отримавши його 05.06.2020 покинула контрольовану державою Україну територію, 06.06.2020 знову не прибула до експертної установи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК- тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогодні це єдиний метод точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору цієї категорії справ.

Зазначений висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 592/4443/17.

Відповідно до вимог ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити в його визнанні.

Відповідачка неодноразово і тривалий час ухилялася від проведення експертизи, внаслідок чого затягувався розгляд справи, а висновок експерта мав суттєве значення при вирішенні спору та встановлення істини, тому суд розцінює поведінку відповідача умисною з метою не надати суду можливість встановити істину по справі, що є підставою для визнання факту щодо якого позивач звернувся до суду з позовом, а отже і задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ( ст. 77 ЦПК України).

Як визначено ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( ст. 79 ЦПК України).

Як передбачено ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позивач заперечує своє біологічне батьківство дитини, тобто стверджує про відсутність кровного споріднення між ним та дитиною, а також враховуючи те, що відповідач ухилилася від проведення експертизи, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання неодноразово не з'являлась, доказів, які спростовували б обставини викладені в позовній заяві також суду не надала та не повідомила про наявність таких доказів, суд вважає, що є законні підстави для задоволення позову в частині виключення з актового запису свідоцтва про народження дитини даних про батька ОСОБА_1 .

При цьому, вимога позивача про зобов'язання виконавчого комітету Світлодарської міської ради Бахмутського району Донецької області внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадянського стану про народження дитини та видати нове свідоцтво про народження не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Сторонами в цивільному процесі, згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України, є позивач і відповідач.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Отже, не можна покладати на інших осіб, які не є сторонами по справі, будь-які матеріально-правові обов'язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов'язки цих третіх осіб.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

До того ж, пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи обов'язок органу державної реєстрації актів цивільного стану самостійно вносити відповідні зміни до актового запису про народження і видати нове свідоцтво про народження дитини за наявності рішення суду про визнання батьківства, чи виключення запису з акту цивільного стану, суд не вбачає підстав для задоволення цих вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 133, 259, 265,268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.121, 122, 133,136 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - задовольнити частково.

Виключити з актового запису свідоцтва про народження дитини, актовий запис № 16 від 21.06.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесеного виконкомом Світлодарської міської ради Бахмутського району Донецької області, відомості щодо батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення ухвалено в судовому засіданні 19 травня 2021 року. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 19 травня 2021 року. Повний текст рішення складено та підписано суддею 21 травня 2021 року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.В. Шевченко

21.05.2021

Попередній документ
97072042
Наступний документ
97072044
Інформація про рішення:
№ рішення: 97072043
№ справи: 219/13243/19
Дата рішення: 21.05.2021
Дата публікації: 24.05.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бахмутський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Розклад засідань:
22.01.2020 10:00 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
11.02.2020 10:30 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
02.03.2020 16:00 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
17.08.2020 08:30 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
15.09.2020 08:30 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
18.02.2021 14:30 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
09.03.2021 11:40 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
27.04.2021 13:30 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
19.05.2021 14:00 Артемівський міськрайонний суд Донецької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШЕВЧЕНКО Л В
суддя-доповідач:
ШЕВЧЕНКО Л В
відповідач:
Чернуха Віра Петрівна
позивач:
Чернуха Євген Олександрович