Справа № 219/3866/21
Провадження № 2-ві/219/8/21
20 травня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Бахмуті заяву ОСОБА_1 про відвід судді Худіній Олені Олександрівні від розгляду цивільної справи № 219/3866/21 (провадження № 2/219/1937/2021) за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 заявив відвід судді Худіній Олені Олександрівні від розгляду цивільної справи № 219/3866/21 (провадження № 2/219/1937/2021) за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_1 зазначив, що Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 від 12 квітня 2021 року щодо відшкодування моральної шкоди, нанесеної Донецькою обласною прокуратурою довготривалим досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42016050000001034, надійшла на розгляд судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіній Олені Олександрівні , але наявні інші обставини, які викликають сумнів у її неупередженості або об'єктивності, а саме 29 квітня 2021 року суддя Худіна О.О. розглядала позовну заяву ОСОБА_1 щодо незаконних рішень, дій незаконного складу суду Черкаського апеляційного суду та Придніпровського апеляційного суду міста Черкаси, які полягали у довготривалому, безпідставному триманні під вартою та незаконному засудженні ОСОБА_1 до дев'яти років позбавлення волі. Суддя Худіна О.О. своїм судовим рішенням від 29 квітня 2021 року відмовила ОСОБА_1 у задоволенні позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, нанесеної незаконними рішеннями та діями незаконного складу суду Черкаського апеляційного суду, Придніпровського районного суду міста Черкаси. Зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 по справі № 219/3866/21 від 12 квітня 2021 року щодо відшкодування моральної шкоди, нанесеної Донецької обласною прокуратурою тривалим досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42016050000001034, поєднана з обставинами позовної заяви ОСОБА_1 від 24 лютого 2021 року про відшкодування нанесеної матеріальної та моральної шкоди незаконними рішеннями та діями незаконного складу суду Черкаського апеляційного суду, Придніпровського районного суду міста Черкаси в рамках одного і того ж кримінального провадження № 22014250000000027 щодо обвинувачення ОСОБА_1 , в рамках якого вчинено суспільно небезпечні діяння щодо осіб, задіяних в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014250000000027. Також просив здійснити розгляд заяви про відвід судді без його участі.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України, відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про відвід, вивчивши матеріали справи, суд зазначає про наступне.
Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Так, згідно з ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або безсторонності судді.
Згідно зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Відповідно до п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 року, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але із боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
З системного аналізу положень закону видно, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Зі змісту заяви видно, що ОСОБА_1 подав заяву про відвід виключно у зв'язку з його незгодою з рішенням судді Худіної О.О. від 29 квітня 2021 року, що не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальним рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, в силу вищенаведених положень статті 36 ЦПК України, не може бути підставою для його відводу.
Наведені ОСОБА_1 доводи щодо висловленої суддею Худіною О.О. позиції при розгляді нею іншої справи 29 квітня 2021 року, а також незгода з постановленням цим суддею рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , не визнаються у розумінні вказаних вище норм підставами для відводу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вказані обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді, не доводять про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність заяви ОСОБА_1 , тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Худіній О.О. необхідно відмовити.
Частиною 11 ст. 40 ЦПК України передбачено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Худіній Олені Олександрівні від розгляду цивільної справи № 219/3866/21 (провадження № 2/219/1937/2021) за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Є. Дубовик