вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2369/20
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм ойл», м. Київ
про визнання кредиторських грошових вимог
у справі
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале впроваджувальне підприємство «Релос» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 16, ідентифікаційний код 16477069)
За участю:
розпорядника майна: Назаренко С.А. (свідоцтво № 563 від 10.04.2013);
представника ТОВ «Тайм ойл»: Кизенко Д.О. (ордер серії КВ №114063 від 24.11.2020, свідоцтво №439 від 15.05.2009)
Ухвалою Господарського суду Київської області (далі - суд) від 19.10.2020, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале впроваджувальне підприємство «Релос» (далі - ТОВ «МВП «Релос», боржник), введено процедуру розпорядження майном ТОВ «МВП «Релос» та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Назаренка С.А. (свідоцтво № 563 від 10.04.2013), призначено попереднє засідання суду призначено та вирішено інші процесуальні питання у справі.
Водночас, з метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», 19.10.2020 здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «МВП «Релос» на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 65369.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, кінцевим строком для пред'явлення кредиторських вимог є 19.11.2020.
У свою чергу, абз. 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу встановлено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
Так, 19.01.2021 (після закінчення встановлено ч. 1 ст. 45 Кодексу строку) через канцелярію суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайм ойл» (далі - ТОВ «Тайм ойл») подало заяву б/н від 18.01.2021 (вх. №1226/21 від 19.01.2021) про визнання кредиторських вимог до боржника, із урахуванням письмових пояснень б/н від 24.02.2021 (вх. №4574/21 від 25.02.2021), у розмірі 1 127 652,75грн.
Ухвалою суду від 22.01.2021, зокрема, розгляд вищевказаної заяви призначено на 15.02.2021.
Водночас, на виконання положень ч. 5 ст. 45 Кодексу розпорядник майна розглянув відповідну заяву ТОВ «Тайм ойл» та відхилив грошові вимоги заявника у повному обсязі. Підставою для відмови, як зазначено у повідомленні останнього, є необхідність отримання додаткових пояснень від кредитора щодо розміру погашеної заборгованості боржником та надання додаткових документів, які підтверджують здійснення операцій щодо поставки та оплати товару (т. 8 а.с. 80-83). У свою чергу, відомості від боржника щодо результатів розгляду останнім вимог ТОВ «Тайм ойл», чи інших заперечень щодо зазначених кредиторських вимог як від самого боржника так і від інших учасників справи до суду не подавалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.03.2021 та до 15.03.2021 відповідно.
Водночас, у період з 15.03.2021 по 01.04.2021 суддя Янюк О.С. перебувала на лікарняному, у зв'язку із чим судове засідання призначене на 15.03.2021 не відбулось, а тому, після закриття лікарняного листа та відновлення працездатності судді, ухвалою від 05.04.2021 призначено відповідне засідання на 13.05.2021.
13.05.2021 у судове засідання представник ТОВ «МВП «Релос» не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання був проінформований належним чином та своєчасно (т. 8 а.с. 210). Водночас, явка боржника обов'язковою не визнавалась, а тому, ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе провести судове засідання без участі представника ТОВ «МВП «Релос».
Так, згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу, зокрема, кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
У свою чергу, обов'язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №916/4644/15).
Водночас, для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, відповідні заяви з кредиторськими вимогами розглядаються із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №908/401/18, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 21.10.2020 у справі №924/995/19).
Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу, докази відповідно до ст.ст.76-79 ГПК України повинні бути:
належними - на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
допустимими - підтверджують обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
достовірними - створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
вірогідними - наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, розглянувши відповідну заяву ТОВ «Тайм ойл» із вимогами до боржника, а також документи, що її підтверджують, судом встановлено наступне.
17.10.2019 та 18.03.2020 між ТОВ «Тайм ойл» (постачальник) та ТОВ «МВП «Релос» (покупець) укладено договір №17/10/2019 (далі - Договір №17/10/2019) та Договір №18/03/5/20 (далі - Договір №18/03/5/20), відповідно до п. 1.1 яких на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця нафтопродукти, згідно рахунків-фактур або/та видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (т. 8 а.с. 10-12, 15-17).
Згідно п. 1.2 Договорів асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у накладних, або/та актах приймання-передачі на відпуск товару, які виписуються постачальником. Ці накладні та/або акти приймання-передачі, підписані покупцем або його представником, вважаються достатніми умовами і доказом узгодженості між сторонами цього договору вказаних асортименту, кількості, ціни та вартості товару.
Право власності на товар, а також всі ризики, щодо товару (пошкодження, знищення, втрати, нестача товару, його частки (у тому числі пов'язані з неправомірними діями третіх осіб), ризики перед третіми особами та т.п.) переходять покупцю від постачальника в момент отримання товару покупцем або уповноваженим представником та підписання накладної або/та акту приймання-передачі (п. 1.3 Договорів).
Покупець зобов'язаний оплатити товар не пізніше одного банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури шляхом безготівково перерахування зазначеної у рахунку загальної вартості товару на поточний рахунок постачальника в 100% обсязі. Товар передається покупцю протягом п'яти банківських днів з дня отримання коштів на рахунок постачальника (п.п. 3.1, 3.2 Договорів).
Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами та діє до: 31.12.2019 (п. 11.1 Договору №17/10/2019); 31.12.2020 (п. 11.1 Договору №18/03/5/20).
На виконання умов Договору №17/10/2019 постачальником постановлено покупцю товар на загальну суму 455 987,75грн, що підтверджується видатковими накладними №1590 від 21.10.2019 на суму 255 607,75грн та №1565 від 18.10.2019 на суму 200 380,00грн, а покупцем частково оплачено його вартість на суму 171 380,00грн, що підтверджується виписками по рахунку відповідної фінансової установи (т. 8 а.с. 13-14, 103-140). Залишкова вартість неоплаченого товару становить 284 607,75грн. Доказів протилежного учасниками справи надано не було.
Разом із цим, на виконання умов Договору №18/03/5/20 ТОВ «Тайм ойл» постановлено ТОВ «МВП «Релос» товар на загальну суму 2 222 655,50грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами без зауважень, №492 від 19.03.2020 на суму 90 000,00грн; №526 від 22.03.2020 на суму 65 600,00грн; №579 від 26.03.2020 на суму 34 800,00грн; №587 від 27.03.2020 на суму 34 800,00грн; №588 від 27.03.2020 на суму 77 000,00грн; №618 від 30.03.2020 на суму 86 064,00грн; №643 від 01.04.2020 на суму 91 245,00грн; №676 від 05.04.2020 на суму 48 000,00грн; №708 від 09.04.2020 на суму 108 500,00грн; №717 від 09.04.2020 на суму 31 000,00грн; №755 від 11.04.2020 на суму 72 695,00грн; №750 від 13.04.2020 на суму 45 300,00грн; №807 від 14.04.2020 на суму 28 600,00грн; №806 від 18.04.2020 на суму 29 300,00грн; №817 від 18.04.2020 на суму 87 900,00грн; №818 від 18.04.2020 на суму 26 800,00грн; №838 від 23.04.2020 на суму 27 900,00грн; №863 від 25.04.2020 на суму 40 500,00грн; №1050 від 15.05.2020 на суму 41 100,00грн; №1090 від 15.05.2020 на суму 27 900,00грн; №1085 від 16.05.2020 на суму 56 033,00грн; №1086 від 16.05.2020 на суму 42 687,00грн; №1140 від 25.05.2020 на суму 58 400,00грн; №1154 від 25.05.2020 на суму 73 500,00грн; №1150 від 27.05.2020 на суму 85 200,00грн; №1251 від 29.05.2020 на суму 46 281,50грн; №1229 від 01.06.2020 на суму 29 800,00грн; №1268 від 06.06.2020 на суму 45 900,00грн; №1300 від 11.06.2020 на суму 51 000,00грн; №1317 від 12.06.2020 на суму 68 000,00грн; №1318 від 12.06.2020 на суму 34 000,00грн; №1327 від 15.06.2020 на суму 123 200,00грн; №1357 від 17.06.2020 на суму 77 000,00грн; №1359 від 18.06.2020 на суму 33 800,00грн; №1358 від 20.06.2020 на суму 77 000,00грн; №1380 від 20.06.2020 на суму 17 300,00грн; №1418 від 24.06.2020 на суму 68 400,00грн; №1453 від 26.06.2020 на суму 47 550,00грн; №1693 від 25.07.2020 на суму 54 000,00грн; №1691 від 27.07.2020 на суму 38 600,00грн; №526 від 22.03.2020 на суму 65 600,00грн та відповідними податковими накладними, складеними у період з жовтня 2019 року по липень 2020 року. У свою чергу, покупцем частково оплачено вартість поставленого товару на суму 1 235 610,50грн, що підтверджується виписками по рахунку відповідної фінансової установи (т. 8 а.с. 18-57, 104-107). Залишкова вартість неоплаченого товару становить 987 045,00грн. Доказів протилежного учасниками справи надано не було.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Як встановлено судом, укладені між ТОВ «Тайм ойл» та ТОВ «МВП «Релос» Договори за своєю правовою природою є договорами поставки, які недійсними у судовому порядку не визнавались, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, вони є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Тайм ойл» виконав свої договірні зобов'язання у частині поставки товару у період з жовтня 2019 року по липень 2020 року боржнику, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними на загальну суму 2 678 643,25грн.
У той час, ТОВ «МВП «Релос» взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого заявником товару виконав частково на суму 1 406 990,50грн, доказів протилежного на час постановлення зазначеної ухвали суду не надав. З огляду на те, що своєчасна оплата поставного ТОВ «Тайм ойл» товару є одним з основних обов'язків ТОВ «МВП «Релос» належне виконання якого вимагається Договорами та законом, суд дійшов висновку про наявність у боржника заборгованості у розмірі 1 271 652,75грн (2 678 643,25 - 1 406 990,50 = 1 271 652,75).
Водночас, як зазначалось вище, заявник просить суд визнати кредиторські вимоги до боржника у розмірі 1 127 652,75грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для визнання кредиторських вимог ТОВ «Тайм ойл» саме у розмірі 1 127 652,75грн.
Додатково суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 74, 76-79, 86, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 45 Кодексу, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм ойл» б/н від 18.01.2021 (вх. №1226/21 від 19.01.2021) про визнання кредиторських вимог до боржника - задовольнити.
2. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм ойл» (ідентифікаційний код 41498961) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале впроваджувальне підприємство «Релос» (ідентифікаційний код 16477069) у загальному розмірі 1 131 856,75грн, з яких: 4 204,00грн - судовий збір; 1 127 652,75грн - основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 13.05.2021 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 21.05.2021.