Справа № 526/1233/21
Провадження № 1-кс/526/362/2021
21 травня 2021 року м.Гадяч
слідчий суддя Гадяцького районного суду ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
дізнавача ОСОБА_3
законного володільця ОСОБА_4
розглянувши клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021175560000098 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України,
20 квітня 2021 року до Гадяцького районного суду надійшло клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021175560000098 від 20.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, вказуючи, що 19.05.2021 до ВП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла доповідна записка від старшого судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5 про те, що 19.05.2021 під час проведення криміналістичного дослідження ідентифікаційних номерних позначень автомобіля марки УАЗ 452Д з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зеленого кольору, який користувався ОСОБА_4 , було встановлено, що номерне позначення шасі піддавалося зміні шляхом пере закріплення таблички виробника з нанесення номерного позначення « НОМЕР_2 » не в умовах заводу виробника.
19.05.2021 в ході проведення огляду до ВП №1 Миргородського РВП було вилучено автомобіль УАЗ 452Д з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зеленого кольору, який користувався ОСОБА_4 , тобто до вказаного транспортного засобу, здійснено тимчасовий доступ відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України.
У ході проведення досудового розслідування зібрано докази, які вказують на те, що зазначений вище автомобіль має зміни номерного позначення шасі шляхом перезакріплення таблички виробника.
Таким чином, вказаний вище автомобіль як річ є матеріальним об'єктом, який містять відомості та може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже має значення для розкриття кримінального правопорушення (значення речового доказу у кримінальному провадженні).
За постановою дізнавача СД ВП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 20.05.2021 автомобіль визнано речовим доказом, оскільки він повністю відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
В судовому засіданні дізнавач ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила накласти арешт на автомобіль для подальшого проведення експертиз та з'ясування всіх обставин подій.
Законний володілець ОСОБА_4 просив не накладати арешт на автомобіль, оскільки він необхідний не тільки для власного користування, а і для громадських та суспільних потреб.
Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, вислухавши думку слідчого та володільця, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Судом встановлено, що відомості про дану подію внесені до ЄРДР 20.08.2021 за № 12021175560000098, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 20.05.2021 у кримінальному провадженні № 12021175560000098 від 20.08.2021 речовим доказом визнано автомобіль УАЗ 452Д з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п.1,2,5,6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя врахував:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021175560000098 від 20.08.2021 року встановлені обставини, які вказують на те, що вилучений 20.05.2021 року автомобіль є такими, що зберіг на собі сліди кримінального правопорушення і відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дослідив зазначені в клопотанні слідчого обставини та дійшов обґрунтованого висновку про те, що накладення арешту на автомобіль є необхідним тимчасовим заходом, оскільки постановою слідчого від 20.05.2021 року його визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, як такий, що зберіг на собі сліди злочину, в зв'язку з чим з метою виконання вимог процесуального забезпечення ідентифікації, виявлення, фіксування слідів діяння, що містять ознаки правопорушення, передбаченого ст. 290 ч.1 КК України, з метою заборони відчуження майна, є підстави накласти арешт на відповідне майно.
Арешт майна, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною підставою для арешту такого майна (та на відміну від забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна, як окремих правових підстав), не вимагає оголошення підозри в кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення про арешт майна слідчий суддя виходить з того, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна може призвести до його зникнення, реалізації або настання інших наслідків, які можуть перешкодити забезпеченню виконання процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні, оскільки зазначені у клопотанні грошові кошти відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Оскільки стороною кримінального провадження доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, тому для проведення експертиз та запобіганню знищення чи пошкодження або настання інших наслідків, вважаю за необхідне накласти арешт на грошові кошти, вилучені під час проведення огляду місця вчинення правопорушення, так як зазначений захід забезпечення кримінального провадження відповідає завданням кримінального судочинства.
Керуючись статтями ст. ст. 131, 170-173, 309, 290-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021175560000098 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб УАЗ 452Д з державним номерним знаком НОМЕР_1 , зеленого кольору 1982 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_1 та яким користується ОСОБА_4 , житель Рашівка, Миргородського району Полтавської області на час проведення експертизи вузлів та агрегатів даного автомобіля із позбавленням права на відчуження на розпорядження.
Місцем зберігання даного транспортного засобу на час арешту і проведення експертизи визначити ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, адреса: вул.Гетьманська, 10, м.Гадяч, Полтавська область.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а особами без виклику яких постановлено ухвалу - протягом 5-ти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя: ОСОБА_1