Справа № 524/3773/21
Провадження № 1-кс/524/1574/21
21 травня 2021 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, працюючого оператором на ТОВ «ЛІДЕР-СНЕК», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170020001739 від 04.09.2020 року,-
Слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12020170020001739 від 04.09.2020 року, яке погоджене з прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 04.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом незаконного придбання, зберігання та збуту психотропних речовин, вчиненого повторно.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що 1) ОСОБА_5 з невстановленого слідством часу, діючи з протиправним, корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини (метамфетамін), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин і бажаючи їх настання, незаконно придбав невстановленим досудовим розслідуванням способом, у невстановленому місці та часі, психотропну речовину «метамфетамін», яку зберігав при собі, з метою збуту за грошову винагороду. У подальшому, ОСОБА_5 , 29.04.2021 року о 11 год. 52 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та протиправно, керуючись корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, і бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері незаконного обігу психотропних речовин, незаконно збув (продав) за 500 (п'ятсот) гривень ОСОБА_7 , полімерний пакетик на застібці з речовиною кристалічного походження. Цього ж дня, під час проведення огляду у період з 12:37 години по 12:38 години за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області вилучено, у особи ОСОБА_7 , полімерний пакетик на застібці з речовиною кристалічного походження, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-21/5546-НЗПРАП від 12.05.2021 містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - «метамфетамін», масою ( в перерахунку на метамфетамін основу) 0,13512 г. Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини (метамфетамін), ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
2) Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , діючи з протиправним корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і незаконний збут психотропної речовини «метамфетамін», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин і бажаючи їх настання, діючи повторно, придбав невстановленим досудовим розслідуванням способом, у невстановленому місці та часі психотропну речовину «метамфетамін», яку зберігав при собі, з метою збуту за грошову винагороду. 20.05.2021 близько 15 год. 12 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в місті Кременчуці по бульвару Пушкіна поблизу будинку №8, діючи умисно та протиправно, керуючись корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, і бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері незаконного обігу психотропних речовин, діючи повторно, незаконно збув (продав) за 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень ОСОБА_7 , один полімерний пакет на застібці із кристалічною речовиною. У подальшому, під час проведення огляду 20.05.2021 року близько 15 год. 30 хв. за адресою: м. Кременчук, бульвар Пушкіна, біля буд. 2 працівниками Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області у особи під псевдонімом ОСОБА_7 вилучено один полімерний пакет на застібці із психотропною речовиною “метамфетамін” обіг якої обмежений. Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини (метамфетамін), вчиненими повторно, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
20.05.2021 року ОСОБА_5 відповідно до протоколу затримання фактично затримано о 15 год. 35 хв. в порядку ст. 208 КПК України.
21.05.2021 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Заслухавши прокурора та слідчого, які підтримали внесене клопотання, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення даного клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту у певний час доби з 20-00 год. до 07-00 год. ранку з застосування електронного засобу контролю, повідомили про незадовільний стан здоров'я підозрюваного та його батьків, просили врахувати недоведеність ризиків при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, за який в сукупності законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В пункті «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання про застосування тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повідомив про те, що погоджується у повному обсязі з пред'явленою підозрою, вину свою визнає, та не оспорює фактичних обставин справи, є інвалідом з дитинства, перебуває на обліку у лікаря уролога, на даний час проживає з дівчиною за адресою: АДРЕСА_4 . Просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою місця своєї реєстрації та за місцем проживання батьків: АДРЕСА_1 .
Допитана у судовому засіданні в якості свідка мати підозрюваного ОСОБА_8 повідомила, що її син ОСОБА_5 є інвалідом, має незадовільний стан здоров'я, на даний час офіційно працює та допомагає з батьком. Не заперечувала щодо виконання зобов'язань при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Обґрунтованість підозри підтверджується документами, долученими до клопотання та дослідженими у судовому засіданні.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя при розгляді клопотання не бере до уваги, враховуючи, що дані особи не були безпосередньо допитані у судовому засіданні.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити ці правопорушення.
Таким чином, на даній стадії досудового розслідування наведені дані свідчать поза розумним сумнівом про причетність ОСОБА_5 до події вказаного кримінального правопорушення.
Разом з тим, під час розгляду клопотання прокурором та слідчим у клопотанні не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно з 4. ст. 176 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з урахуванням обсягу підозри, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, у підозрюваного наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його фактичного проживання та реєстрації, а саме те, що він офіційно працює, в силу ст. 89 КК України є раніше не судимою особою, є інвалідом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду та органу досудового розслідування. Враховуються також вік та стан його здоров'я. Проте зазначені обставини не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки такі обставини існували і на час вчинення протиправних дій, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють обрання підозрюваним моделі поведінки, а відтак не здатні перешкодити вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КК України.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Зважаючи на зазначені вище обставини, доводи захисту щодо характеризуючих даних особи підозрюваного, міцні соціальні зв'язки у місці фактичного проживання, враховуючи, що всі слідчі дії за участю ОСОБА_5 на даний час не проведені, не проведені всі судово-медичні експертизи, не встановлені особи, у яких придбавав психотропну речовину та наркотичні засоби, не легалізовані матеріали НСРД, однак враховуючи, що підозрюваний жодним чином не зможе перешкоджати здійсненню даних слідчих дій, слідчий суддя приходить до висновку за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним, покладених на нього процесуальних обов'язків та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170020001739 від 04.09.2020 року, - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , крім випадків відвідування медичних закладів та державних установ.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язок носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК, ч. 6 ст. 181 КПК України визначити до 20 липня 2021 року (включно) в межах строку досудового розслідування.
Направити копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1