Постанова
Іменем України
03 вересня 2007 року
Справа № 2-16/2560-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Котов А.П.,дов.№35 від 20.04.2007
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 21.05.2007 у справі №2-16/2560-2007А
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1АДРЕСА_1
до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим (вул. Кримська, 82-в, місто Феодосія,98112)
про визнання недійсними рішень
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з уточненням позовних вимог просить суд визнати незаконними рішення ДПІ у місті Феодосії про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2922,90 грн., оскільки проведення перевірки є незаконним і не відповідає статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року №265/95-ВР, та вважає, що будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням правил закону, вважається незаконним і не підлягає виконанню.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 21.05.2007 року у справі № 2-16/2560-2007А позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними рішень задоволено частково.
Судом визнано частково незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 в частині нарахованої суми штрафної (фінансової) санкції за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР в розмірі 2922,90 грн.
Судом визнано частково незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_2 в частині нарахованої суми штрафної (фінансової) санкції за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР в розмірі 2922,90 грн
Судом в частині визнання незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 в сумі 85 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_3 в сумі 85 грн. в позові відмовлено.
Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 03,40 грн. державного мита.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд посилається на те, що, згідно статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»перевірку повинні були проводити фахівці ДПІ в м. Феодосії, а не ДПА в АР Крим, проте не вказав - на підставі якої статті і пункту зроблений такий висновок.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день слухання справи був сповіщений. Позивач надав в суд телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням свого представника. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представника позивача, що не з'явився.
Розглянувши справу в межах апеляційної скарги у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, у судової колегії є підстави не погодитись з висновками суду першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, 07.10.2006 ДПА в АР Крим була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»(АДРЕСА_2), який належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, про що було складено актНОМЕР_4.
Як вказано у акті перевірки від 07.10.2006, була встановлена невідповідність суми готівки, яка знаходилася на місці проведення розрахунків сумі денного X - звіту РРО. Різниця склала 584,58 грн., та проведення розрахункової операції без використання (з порушенням) режиму попереднього програмування найменування товару, а саме реалізований товар проведений через РРО не за його найменуванню, а за відділами: «бакалія, напої, кондитерські вироби, тютюн та ін. ...».
19 жовтня 2006 року ДПІ у місті Феодосії було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 на суму 3007,90 грн. за порушення р. II ст.3 п.11, п.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
08 грудня 2006 року ДПІ у місті Феодосії було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_2 на суму 3007, 90 грн. за порушення р. II ст.3 п.11, п.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг».
Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до ДПА в АР Крим та ДПА України, якими рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.
По - перше, слід наголосити на правомірності проведення перевірку органами ДПІ у місті Феодосії при залученні фахівців ДПА в АР Крим, оскільки це не суперечить чинному законодІНФОРМАЦІЯ_1тву, а саме п.4 ч.1 ст.10, п.2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" та ст.15,16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Закон не проводить відмінності в правовому положенні вказаних податкових органів в частині проведення перевірок, тому думка суду першої інстанції помилкова.
По-друге, що стосується сумі в розмірі 584,58 грн., що є різницею між сумою наявних грошових коштів і на місці проведення розрахунків в сумі 847 грн. і сумою наявних коштів, яка вказана в поточному звіті РРО- 262 грн., то це порушення п.13 ч.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на погляд судової колегії, є очевидним, оскільки цей факт підтверджується актом перевірки НОМЕР_5 та покупюрним описом, що власноручно підписаний продавцем ОСОБА_2, в присутності якої проводилась перевірка.
В спростування цих фактів позивач і свідок ОСОБА_2 наводили протирічні пояснення, що на думку судової колегії, не можуть мати перевагу над вищевказаними документами.
Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2007 року у справі № 2-16/2560-2007А підлягає скасуванню.
Керуючись статтями ст. 195; п.3 ст. 198; ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2007 року скасувати.
У позові відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова