Справа № 296/8898/19
1-і/296/33/21
Іменем України
21 травня 2021 року Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження №12019060020003032 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Суми, не працюючий, не одружений, проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
встановив:
В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження №12019060020003032 по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 186 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 24 травня 2021 року та на переконання прокурора, підстави для застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, а отже наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник прохали застосувати більш м'який вид запобіжного заходу, а саме домашній арешт посилаючись на те, що підстав для клопотання прокурора немає, оскільки відсутні ризики визначених кримінально-процесуальним законом. Наміру в обвинуваченого впливати на свідків та на потерпілу, а також ухилятися від суду немає.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді триманні під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положенням статті 178 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Крім того, суд приймає до уваги на виконання вимог ст. 178 КПК України і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці постійного проживання, сімейний стан, майновий стан.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), за який може призначено покарання у виді позбавлення волі більше п'яти років.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до двох місяців, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який немає постійного місця роботи, на його утриманні неповнолітніх дітей немає, а також те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, характер злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , дає підстави вважати, що по справі існують обґрунтовані ризики щодо негативної поведінки обвинуваченого у суспільстві, його можливість вплинути на встановлення істини по справі та в подальшому перешкодити виконанню процесуальних рішень по справі, обвинувачений з метою ухилення від відбування покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як не має постійного місця проживання в м. Житомирі та Житомирській області, в подальшому може змінити місце проживання, виїхати на непідконтрольну Україні територію або виїхати за межі країни, тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, а також суд приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, а також на даний час не допитані свідки та обвинувачений, докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі, а відповідно, суд вважає за необхідне доцільним на даному етапі розгляду справи тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на думку суду більш м'яка міра запобіжного заходу не може забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177, ч. 5 ст. 194 КПК України та його належної поведінки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належною поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, з залишенням права внесення застави в розмірі 106620 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та дотримання вимог ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора задовільнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО Житомирської УВП №8 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, строком на 60 днів, а саме по 19 липня 2021 року включно, з залишенням права внесення застави в розмірі 106620 грн., з покладення обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Корольовського районного суду м. Житомира коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження, СІЗО Житомирської УВП №8.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження термінів тримання під вартою безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Головуючий суддя: ОСОБА_1