Справа № 278/1679/20
Провадження №1-кп/278/505/20
іменем України
21 травня 2021 року Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060170000340 від 17 травня 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Новогуйвинське, Житомирського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, -
До суду надійшло клопотання трудового колективу військової частини НОМЕР_1 , де служить обвинувачений ОСОБА_4 , в кому просять звільнити останнього від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудового колективу військової частини НОМЕР_1 , оскільки ОСОБА_4 щиро розкаявся, у скоєнні ДТП 17 травня 2020 року, на зборах трудового колективу повідомив про визнання своєї вини та щире каяття у скоєному ДТП.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили його задовольнити, вказавши на наявність для цього законних підстав.
Прокурор та потерпілий проти задоволення клопотань заперечували, вказавши, що відсутнє щире каяття ОСОБА_4 та визнання своєї вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, завдана шкода не відшкодована.
Суд заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до положень ч.1 ст.47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
У відповідності до ст.288 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п.5 Постанови № 12 Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", особу можна вперше звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки (ст. 47 КК) за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.
Підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливо лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений або його родичі, потерпілий, а також прокурор, слідчий чи особа, яка провадить дізнання. Воно має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.
За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов'язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Відмова суду в задоволенні клопотання має бути вмотивованою.
Таким чином, відповідно до вищевказаного положення закону питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов'язком суду.
Згідно п.6 даної постанови звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке у відповідності до ст.12 КК України, належить до проступків.
Системний аналіз ст. 47 КК України свідчить про те, що однією із умов для застосування положень ч.1 ст. 47 КК України є щире каяття особи, яке полягає не лише у визнанні особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, а й у дійсному, відвертому, а не уявному визнанні своєї провини у вчиненому проступку, щирому жалю з приводу цього та осуду своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні цієї особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.
Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Зазначений висновок констатований Верховним Судом, зокрема, в постанові від 22.03.2018 р. у справі 759/7784/15-к.
Разом з тим, матеріали даного кримінального провадження не містять достатньо даних, які б у сукупності вказували на дійсне щире каяття.
І хоча обвинувачений в судовому засіданні вказав про визнання своєї вини, інших реальних дій, на підтвердження заявленого не вчинив. Крім того, потерпілий в судовому засіданні вказав на той факт, що обвинувачений навіть не вибачився за вчинене.
Аналіз наведених обставин та положень закону свідчить про відсутність даних щодо щирого каяття ОСОБА_4 як умови для застосування судом положень ст. 47 КК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання та звільнення ОСОБА_4 з передачею його на поруки.
Кримінальне провадження підсудне Житомирському районному суду Житомирської області. Обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами КПК України. Підстав для закриття провадження, повернення даного акту прокурору та направлення його до відповідного суду для визначення підсудності немає.
Клопотань щодо складання досудової доповіді від учасників розгляду не надійшло.
Разом з тим, судом не встановлено підстав, передбачених ч.5 ст.314 КПК України, для складання досудової доповіді. Зокрема, у суду відсутні будь-які відомості, що дане кримінальне провадження може вплинути на інтереси національної безпеки, економічний добробут та права людини.
Керуючись ст.47 КК України, ст.ст.177, 314-317, 350 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захиснику та трудовому колективу військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
Призначити кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060170000340 від 17 травня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 31 травня 2021 року в приміщенні Житомирського районного суду Житомирської області.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1