Справа №295/1653/21
Категорія 38
2/295/1210/21
17.05.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №SAMDN50000051577015 від 08.02.2019 року у розмірі 72576,37 грн станом на 21.12.2020 року та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №б/н від 15.10.2011 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідав не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість. 08.02.2019 року відповідач та банк підписали додаткову угоду, відповідно до умов якої банк здійснює анулювання частини заборгованості, якщо клієнт здійснить платіж в обумовленому договором розмірі та строки.
Банком виконано свої зобов'язання за договором у повному обсязі та надано можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Проте, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21.12.2020 року становить 72576,37 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 6,58 грн; заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 4282,91 грн; заборгованості за пенею у сумі 68286,88 грн.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2021 року у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 21).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується змістом рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, у яких міститься підпис відповідача про отримання ним копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з доданими документами, а також судової повістки про виклик до суду (а.с. 52, 56). Відзив на позов до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.10.2011 року ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої він виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку кредитка «Універсальна» та зазначив бажаний кредитний ліміт у сумі 1500,00 грн. Відповідач погодився, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 33).
08.02.2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду №SAMDN50000051577015, відповідно до умов якої сторони узгодили, що сума заборгованості, що виникла в період з дати укладання договору до дати підписання цієї Угоди складає 75 271,88 грн (п. 1.1). Банк здійснює прощення (анулювання) частини заборгованості, що виникла в період з дати надання Клієнтові кредиту, а саме здійснює прощення: відсотків на 0 грн, комісії на 0 грн, пені на 61796.82 грн, штрафу на 314.10 грн (п. 1.2). Строк повернення кредиту до 25.08.2019 року (п. 1.3). Відсоткова ставка за кредитом становить 0,01 % (п. 1.4).
Клієнт зобов'язується здійснювати погашення кредиту шляхом здійснення платежів на картку № НОМЕР_1 у такому порядку: Клієнт зобов'язується здійснити платіж на погашення заборгованості по Договору у розмірі не менше 1975 грн, у строк не пізніше 08.02.2019 року. Подальше погашення заборгованості здійснюється Клієнтом шляхом здійснення платежів у розмірі 1864,32 грн до 25 числа місяця протягом 6 місяців. Розмір останнього щомісячного платежу складає 1864,36 грн (п. 1.5-1.5.2) (а.с. 34).
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Зі змісту розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №SAMDN50000051577015 від 08.02.2019 року, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість нарахована за період з 08.02.2019 року (з моменту укладення додаткової угоди) по 21.12.2020 року у сумі 72576,37 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 6,58 грн; заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 4282,91 грн; заборгованості за пенею у сумі 68286,88 грн (а.с. 32).
Проте, суд не може взяти до уваги наданий розрахунок в повному обсязі, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови додаткової угоди №SAMDN50000051577015, яка укладена між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 08.02.2019 року.
Як видно зі змісту виписки з рахунку ОСОБА_1 , 08.02.2019 року на погашення кредиту ним було сплачено 1975,00 грн, залишок заборгованості становить 6,58 грн. У подальшому погашення заборгованості відповідно до умов додаткової угоди №SAMDN50000051577015 від 08.02.2019 року ОСОБА_1 не здійснювалося (а.с. 36-39).
Відповідно до п. 1.6 додаткової угоди №SAMDN50000051577015 від 08.02.2019 року передбачено, що ця Угода згідно ст. 212 Цивільного кодексу України укладається під відкладальну обставину, а саме: у разі належного виконання Клієнтом зобов'язань, передбачених Договором та п.1.5. Угоди, вступають в дію умови про прощення заборгованості, визначені п.1.2. Угоди, та умова про зміну процентної ставки, передбачена п.1.4. Угоди (п. 1.6).
В разі прострочення виконання Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.1.5.2. Угоди та/або будь-якого із зобов'язань, передбачених Договором, на 31 день, умова про прощення частини заборгованості, передбачена п.1.2., та умова про зміну відсоткової ставки, передбачена п.1.4. Угоди не застосовується (п. 1.6.1) (а.с. 34).
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості вніс кошти лише один раз - 08.02.2019 року у сумі 1975,0, грн, отже він прострочив виконання зобов'язань, передбачених п.1.5.2, а саме щодо здійснення щомісячних платежів, понад 31 день, тому, відповідно до п. 1.6.1 додаткової угоди №SAMDN50000051577015 від 08.02.2019 року, умова про прощення частини заборгованості, передбачена п.1.2., та умова про зміну відсоткової ставки, передбачена п.1.4. Угоди не застосовується, та до спірних відносин застосуванню підлягають умови кредитного договору, які погоджені сторонами у анкеті-заяві від 15.10.2011 року.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за тілом кредиту у сумі 6,58 грн, суд розглядає справу лише в межах заявлених позовних, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками та пенею, суд зазначає наступне.
У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 15.10.2011 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Однак, до позову банк не додав Пам'ятку клієнта, Тарифи та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, які підписані відповідачем.
В підтвердження законності вимог позивач додав копії анкети-заяви про приєднання до Умов та додаткову угоду №SAMDN50000051577015 від 08.02.2019 року, умови якої, як зазначено вище, до спірних правовідносин не застосовуються у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань, передбачених п.1.5.2 даної Угоди.
Оцінивши вказані докази, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином не підтверджено погодження між сторонами умов кредитування, позивачем не надано Пам'ятку клієнта, Тарифи, Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які б містили підпис відповідача, в свою чергу анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, обраний вид платіжної картки та бажаний розмір кредитного ліміту, але не містить даних про умови кредитування, в тому числі розмір реально отриманого відповідачем кредиту, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), розміру погодженої сторонами процентної ставки, умов та підстав сплати пені.
03.07.2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, АТ «КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З урахуванням чого, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що при укладенні кредитного договору від 15.10.2011 року сторонами були погоджені умови, зокрема, щодо сплати відсотків та їх розміру, сплати пені, умов та порядку її нарахування, суд вважає безпідставними вимоги про стягнення заборгованості за відсотками та пенею.
За таких обставин, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд прийшов до висновку про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у розмірі 6,58 грн, що становить заборгованість за тілом кредиту. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають за безпідставністю.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 0,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 527, 551, 1054 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором № б/н від 15.10.2011 року станом на 21.12.2020 року, в розмірі 6,58 грн, що становить заборгованість за тілом кредиту.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" суму сплаченого судового збору у розмірі 0,20 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Л.М. Чішман