Справа №295/3450/21
Категорія 225
3/295/1937/21
19.05.2021 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Панченко Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої у АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.03.2021 №20, ОСОБА_1 , за адресою : м. Житомир. просп. Миру, 151, реалізовувала алкогольні напої без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, без реєстратора розрахункових операцій, чим порушила ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та ч.1 ст. 164 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Вказала, що не є суб'єктом господарської діяльності, а працює найманим працівником та на підтвердження вказаних обставин надала копію трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 24.03.2021 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення були повернуті до Головного управління ДФС у Житомирській області для належного оформлення з наступних підстав : фабула протоколу про адміністративне правопорушення містить взаємовиключні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 або ФОП ОСОБА_2 ).: із фабули протоколу неможливо визначити, в чому полягає суть адміністративного правопорушення, тобто які дії, передбачені ч.1 ст. 164 КУпАП вчинено правопорушником; в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано яким нормативно-правовим актом передбачено отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі продукції, зазначеної в додатку до протоколу; в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано частину статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яка забороняє здійснення роздрібної торгівлі продукції, зазначеної в додатку до протоколу, без ліцензії та нормативний акт, який передбачає відповідальність за здійснення реалізації алкогольних напоїв, зазначених в додатку до протоколу, без застосування реєстраторів розрахункових операцій та норми КУпАП, які передбачають за це відповідальність.
Відповідно до рапорту ст. о/у з ОВС відділу ПЗСОТАГ УБЕЗ ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_3 - ОСОБА_1 інкримінується правопорушення передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП, а саме : порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями передбачено ч. 12 ст. 15 Закону України № 481/95 від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального». В ч. 12. ст. 15 даного закону зазначено, що торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватись суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі.
Відповідно до трудового договору №7 від 02.11.2020 року укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , остання зобов'язується виконувати покладені на неї договором обов'язки продавця непродовольчих товарів з оплатою її праці у визначеному договором розмірі.
Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Стаття 3 ГК України передбачає, що господарською є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована, в тому числі, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Відповідно до положень ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч .2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальніта інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом прядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Спеціальним суб'єктом інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є безпосередньо суб'єкт господарювання під час провадження господарської діяльності або уповноважені ним, у встановленому законом порядку, особи.
Належних та достатніх доказів, того, що ОСОБА_1 зареєстрована відповідно до закону як суб'єкт господарювання та здійснювала господарську діяльність матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суду не надано достатньо належних і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, то провадження по справі необхідно закрити.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г. В. Панченко
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови