Справа № 216/4136/20
Провадження 2-а/216/26/21
іменем України
21 травня 2021 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Сидорак В.В.,
за участі секретаря судового засідання Балі А.І.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 11.07.2020 року.
Учасники справи:
представник позивача - адвокат Руденко Ю. В.
представник відповідача - Хайло Р. В.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві від 11.07.2020 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою інспектора патрульної поліції м. Києва 11.07.2020 року за його відсутності винесено постанову про накладення на нього штрафу за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що вказана постанова винесена незаконно та необґрунтовано та підлягає скасуванню, оскільки безпосереднє паркування 11.07.2020 року, близько 14:20 год. за адресою пл. Спортивна, 1а, м. Київ біля торгівельно-розважального центру « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснював не він, а зовсім інша особа, а саме ОСОБА_2 .
На місці складення та винесення постанови позивач присутнім не був.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала та просила його задоволити з підстав викладених у ньому. При цьому зазначає, що скерований на адресу суду, працівниками поліції, відео запис не може слугувати доказом, оскільки в постанові про накладення адміністративного стягнення, не зазначено про те, що велась відео фіксація на будь-який пристрій.
Стислий виклад заперечень відповідача.
В поданому на адресу суду відзиві відповідач зазначає, що викладені в позовній заяві твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно винесеної постанови, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , 11.07.2020 о 15-25 год., за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 14, здійснив зупинку на місці, яке позначене дорожнім знаком 5.39 з додатковою табличкою до нього 7.17 та позначеного дорожньою розміткою 1.30, порушивши тим самим розділ 33 ПДР та скоївши правопорушення передбачене ч. 5 ст.122 КУпАП.
Зважаючи на виявлене правопорушення, інспектором поліції Бутовим С. І. на місці вчинення правопорушення, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення з дотриманням Законодавчих норм.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з нагрудного реєстратора, з якого вбачається, що автомобіль «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив повноцінну стоянку в зоні дії знаку 5.39 з додатком 7.17. Про що було повідомлено водія (позивача) на місці винесення постанови, де останній зауважив, що не місцевий, відтак не звернув увагу на розміщений знак.
Відеозапис долучений на диску до матеріалів справи, вважає доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
За наведених обставин в задоволенні позову просить відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22 липня 2020 року, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.
29 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.
02 лютого 2021 року, представником позивача подано пояснення на відзив.
09 лютого 2021 року, - ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
11.07.2020 року молодшим лейтенантом поліції Бутовим С. І. була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2809821, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 11.07.2020 року в м. Київ пл.. Спортивна, 14, керуючи транспортним засобом здійснив зупинку на місці яке позначено дорожнім знаком 5.38 місце для стоянки з додатковою табличкою до нього 7.17 та позначеною дорожньою розміткою 1.30, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 1700 грн. (а. с. 17).
На підтвердження доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідачем надано відео запис обставин адміністративного правопорушення. Інших доказів суду не представлено.
Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування.
Положеннями статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок руху на вулицях і дорогах України регламентується Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
При цьому, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху України).
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 74 КАС України докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом, суд не бере до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався.
При цьому суд, не заперечує наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу (у т. ч. в даному випадку), однак зазначає, що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.
Згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Як встановлено ч. ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Разом з тим, відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів, якими було б зафіксовано порушення позивачем вимог ПДР. Посилання на здійснення відеофіксації порушення оскаржувана постанова не містить.
Долучений до матеріалів справи відеозапис, зважаючи на відсутність в постанові про накладення адміністративного стягнення, даних про технічний запис, яким здійснено фото або відеозапис, не може братися судом до уваги, оскільки одержаний з порушенням закону та відповідно є недопустимим доказом в розумінні ч. 1 ст. 74 КАС України.
Інших доказів вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, окрім відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, відповідачем до суду не надано.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 порушення вимог ПДР України, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 122 КУпАП, не доведено жодним належним та допустимим доказом.
Враховуючи викладене а також те, що позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення а відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2809821від 11.07.2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закриттю.
Керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст. ст.2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2809821 від 11.07.2020 року про накладення на на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого рогу Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення.
відомості про сторін:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Управління патрульної поліції в м. Києві, місце знаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9.
Головуючий суддя: В.В. Сидорак