Справа № 214/6489/20
2-о/214/29/21
Іменем України
19 травня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Шевченко Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, уточнивши яку, просить встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вимоги заяви обґрунтовано тим, що її, заявниці, дошлюбне прізвище ім'я та по батькові були російською мовою « ОСОБА_3 ». 08.06.1960 року було зареєстровано шлюб між нею, заявницею, та її чоловіком, прізвище ім'я та по батькові якого російською мовою « ОСОБА_4 », у зв'язку з чим вона змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка російською мовою « ОСОБА_6 » та їхні прізвища російською мовою є « ОСОБА_6 », « ОСОБА_6 », про що зазначено у свідоцтві про шлюб, в перекладі на українську мову наші прізвища в свідоцтві про шлюб не зазначено. В 1997 році її чоловік, ОСОБА_2 оформив трудову пенсію за віком на підставі документів, оформлених російською мовою (паспорт громадянина СРСР), де його прізвище було зазначено російською мовою як « ОСОБА_6 », та йому було видано посвідчення № НОМЕР_1 про призначення пенсії, де зазначено прізвище ім'я та по батькові російською мовою як « ОСОБА_4 ». В подальшому, під час обміну паспортів радянського зразка на паспорти громадянина України в 1997 році, вона та її чоловік, отримали паспорти громадян України, які оформлені українською мовою, в яких їх спільне прізвище було зазначено: у неї, заявниці, українською мовою як «Бендриківська», російською - « ОСОБА_6 », у її чоловіка українською мовою як « ОСОБА_7 », російською - « ОСОБА_6 ».?На сторінці 10 виданого їй, заявниці, паспорту громадянина України у розділі «сімейний стан» проставлено відмітку про реєстрацію шлюбу 08.06.1960 року з ОСОБА_2 . На сторінці 10 виданого її чоловіку паспорту громадянина України у розділі «сімейний стан» проставлено відмітку про реєстрацію шлюбу 08.06.1960 року з ОСОБА_8 . Місце проживання заявниці та її померлого чоловіка з 03.10.1975 року: АДРЕСА_1 . Оскільки в той період такі помилки у перекладах прізвищ з російської на українську при обміні радянських паспортів на паспорти громадян України мали масовий характер та будь-яких проблем правового характеру у зв'язку із такою помилкою не виникало, тому вони не звертались з приводу виправлення такої помилки. Після смерті чоловіка, в липні 2020 року, заявниця звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем свого проживання з приводу можливості оформлення пенсії по втраті годувальника до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме до відділу з питань перерахунків пенсій № 12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Їй у призначенні пенсії відмовили, пояснили, що зокрема, у зв'язку з наявністю розбіжностей в зазначені прізвища « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_7 » у наданих документах свідоцтві про одруження, свідоцтві про смерть чоловіка та в паспорті громадянина України заявниці, вона, заявниця, не може належним чином підтвердити, що була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки згідно документів з архівної пенсійної справи померлого годувальника є копія паспорта, в якій прізвище записано ОСОБА_7 », в свідоцтві про шлюб прізвища на російській мові вказані як « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_9 ». На російській сторінці паспорту заявниці вказано як « ОСОБА_10 ».
Заявниця в судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за її відсутністю, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати за її відсутністю.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні докази: довідка (а.с. 3), копія паспортів (а.с. 4, 7), свідоцтво про смерть (а.с. 8), посвідчення (а.с. 9), свідоцтво про одруження (а.с. 10), відповідь ПФУ (а.с. 11-12), повідомлення виконкому (а.с. 13).
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року « … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».
Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.
Суд вважає належними доказами: копії паспортів (а.с. 4, 7), свідоцтво про смерть (а.с. 8), свідоцтво про одруження (а.с. 10), повідомлення виконкому (а.с. 13), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме той факт, що заявниця та померлий ОСОБА_7 були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 .
Суд вважає належним доказом: свідоцтво про смерть (а.с. 8), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме той факт, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд вважає належним доказом посвідчення (а.с. 9), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме той факт, що ОСОБА_7 в 1997 році оформив трудову пенсію.
Суд вважає належним доказом свідоцтво про одруження (а.с. 10), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме той факт, що ОСОБА_7 8 червня 1960 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , 1938 року народження.
Суд вважає належним доказом відповідь ПФУ (а.с. 11-12), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме той факт, що заявниця зверталась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питання призначення пенсії у звязку зі втратою годувальника, але їй було відмовлено.
Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази та показання свідка допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.
Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази та покази свідка є достовірними.
Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 , що вбачається зі свідоцтва про смерть (а.с. 8).
Згідно паспорта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній з 08.06.1960 року перебував у шлюбі з ОСОБА_8 , 1938 року народження, що вбачається з копії паспорту (а.с.7).
Згідно паспорта заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання з 08.06.1960 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , 1938 року народження, що вбачається з копії паспорту (а.с.4).
08.06.1960 року було зареєстровано шлюб між « ОСОБА_3 » (російською мовою), 1938 р.н. та « ОСОБА_4 » (російською мовою), 1937 р.н., після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (російською мовою), що вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 10).
Під час обміну паспортів радянського зразка на паспорти громадянин України, заявниця та її чоловік отримали паспорти громадян України, які оформлені українською мовою, в яких їх спільне прізвище було зазначено: у заявниці як « ОСОБА_1 », а у її чоловіка як « ОСОБА_7 », що вбачається з копій паспортів (а.с. 4, 7).
Заявниця 27.07.2020 року звернулась до відділу з пиатнь перерахунків пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 . На вказане звернення отримала відмову, оскільки з наданих документів вбачаються розбіжності у написанні їхніх прізвищ, що встановлено повідомленням (а.с.11-12).
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, зокрема права на спадщину.
Той факт, що заявниця ОСОБА_1 та померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 є чоловіком та дружиною, підтверджується обсягом наданих заявницею документів, проаналізованих судом, з яких вбачається дійсність наявності між ними родинних стосунків. Сам факт наявності у заявниці свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , реєстрація місця проживання заявниці та померлого ОСОБА_4 з 1975 року за однією і тією ж адресою, а також тотожність дат народження ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_4 згідно свідоцтва про укладення шлюбу та копій паспортів кожного з них, в своїй сукупності слугують черговим підтвердженням факту родинних відносин між померлим та заявницею.
Аналізом встановлених судом обставин справи та доказів, наданням їм оцінки в сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , як між чоловіком та дружиною. Зазначені обставини ніким не оспорюються, будь-яких заперечень чи доказів в їх спростування щодо родинних відносин між заявницею та померлим ОСОБА_7 суду не надано, а в ході судового розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що встановлення вказаного факту необхідно заявниці для реалізації своїх прав на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а встановити даний факт в позасудовому порядку неможливо, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог із встановленням вказаного факту, який знайшов своє підтвердження.
Згідно ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», заявниця ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 263-265, 267, 268, 273, 280, 293, 294, 315-319, 351-352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити фактродинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, що вони доводилися один одному чоловіком та дружиною.
На рішення суду заявником може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов