Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 травня 2021 р. Справа № 520/2169/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" (вул. Плеханівська, буд. 57-А, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 00236010) до Слобожанської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Завод Фрунзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2020/000466/2 від 10.08.2020 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірне рішення безпідставним та таким, що суперечить митному кодексу України.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
10 серпня 2020 року Слобожанською митницею ДМС України винесено спірне рішення про коригування митної вартості стосовно товару: обладнання для порошкового фарбування та розпилення (нанесення) ПВХ покриття на металеву сітку, модель ОСГ-ЯМСЬ-01 -1 комп., що належить позивачу.
Відповідно до картки відмови, позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів через неможливість здійснення митного оформлення товарів, у зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості із застосуванням митницею коригування вартості товару резервним методом на підставі ст. 64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний контроль України, затвердженого Наказом ДФС України від 11.09.2015 р. №689.
Донарахування митниці становить 54 607,81 грн.
Вкачані дії відповідача позивач вважає незаконними, винесеними усупереч приписів Митного кодексу України та такими, що порушують майнові права і інтереси позивача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Приписами п. 7 ч.1 ст. 8 МКУ визначено, що одним із принципів здійснення митної справи є додержання прав та охоронюваних інтересів осіб, що означає обов'язок органу доходів і зборів вживати заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів доказам при вирішенні питання про коригування митної вартості.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов'язаний, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ст. 53 МКУ у випадках, передбачених МКУ одночасно із митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Серед таких документів, у т.ч., наявні рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
На виконання позивачем своїх обов'язків, передбачених ст. ст. 52, 53 МКУ відповідачу були надані документи, що обґрунтовують митну вартість згідно укладеного міжнародного контракту та документів до нього, які виключають вартість усіх понесених витрат, а саме: Контракт № F-ACSBWF-181119, укладений між ПАТ “ФРУНЗЕ" (Покупець) та ANPING COUNTY SEKOND BARBED WIRE FACTORY Китай (Продавець), 18.11.2019 за яким Покупець покупає Товар за ціною, визначеною у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Контракту. Відповідно до п. 2 Контракту ціна товару включає вартість тари та упаковки. Відповідно до п. 4 Контракту поставка Товару здійснюється на умовах 100% передоплати: специфікація № 1 від 06.12.2019 р. до контракту, відповідно до якої вартість товару становить 29 000, 00 доларів США; рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг № 1540 від 28.07.2020 р. та № 1541 від 28.07.2020 р. та платіжне доручення в іноземній валюті № 220 від 28.01.2020, комерційний інвойс від 28.05.2020 р., 3 пакувальних листа та накладна, сертифікат, декларація форми МД-2 та інші документи.
Проте відомості, відображені у вказаних документах, відповідачем не були прийняті до уваги, та застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціпа товару та інші складові митної вартості товару.
В силу ч. 2 ст. 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Зазначення в рішенні лише формальних посилань на те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, суперечить наведеним вимогам законодавства.
Визначення митної вартості за резервним методом (ст. 64 МКУ та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний контроль України, затв. Наказом ДФС України від 11.09.2015 р. № 689) здійснюється здебільшого спеціально створеною комісією, яка надає експертну оцінку об'єкту, що перетинає кордон. При використанні даного методу припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість тобто використання цінових довідників, що містять повний опис товару на асортиментному рівні; каталогів і подібних видань, даних про біржові котирування цін; використання статистичних даних про звичайні рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифів на транспорт тощо.
Крім цього резервний метод визначення вартості може застосуватись лише у випадку, якщо іншими методами її визначити неможливо (постанова Верховного Суду України від 12.12.2011 р. у справі № 21- 378а 11).
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості призвело до додаткового нарахування митних платежів, що позивачем розцінюється як втручання в право позивача мирно володіти своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна, є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що спірне рішення відповідача є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" (вул. Плеханівська, буд. 57-А,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 00236010) до Слобожанської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2020/000466/2 від 10.08.2020 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" (вул. Плеханівська, буд. 57-А,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 00236010) суму сплаченого судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі твісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 травня 2021 року.
Суддя Сагайдак В.В.