Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 травня 2021 р. № 520/582/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/582/21 за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за період несвоєчасного розрахунку, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- стягнути з Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь період несвоєчасного розрахунку при звільненні за 652 дні, за період з 18.06.2018 по день остаточного розрахунку 31.03.2020 року в розмірі 372259,93 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату йому середнього заробітку за весь період несвоєчасного розрахунку при звільненні за 652 дні, за період з 18.06.2018 по день остаточного розрахунку 31.03.2020 року в розмірі 372259,93 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
14.04.2021 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Також, зазначив, що в спірних правовідносинах необхідно застосувати співмірність щодо виплати середнього заробітку, оскільки заявлена позивачем сума середнього заробітку є надмірною.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18 червня 2018 року № 292-ОС полковника ОСОБА_1 (П-001707), заступника начальника відділу - начальника 4 сектору оперативних чергових відділу управління службою штабу, звільнено з військової служби в запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 31.05.2018 № 486-ОС за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) частина шостої статті 26 Закону з урахуванням підпункту "ї" (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону) пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Не погоджуючись із тим, що відповідач не провів повного розрахунку при звільненні та не виплатив в день звільнення з військової служби грошової компенсації невикористаних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; не провів та не виплатив індексацію грошового забезпечення; не виплатив грошову компенсацію замість належного речового майна на момент звільнення зі служби, позивач звернувся із відповідним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо невиплаті ОСОБА_1 в день звільнення з військової служби грошової компенсації невикористаних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Зобов'язано Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 18 червня 2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо не проведенні та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року. Зобов'язано Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити належну ОСОБА_1 індексацію всіх видів грошового забезпечення за період з 06 червня 2017 року по 18 червеня 2018 року. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо несвоєчасного розрахунку з виплати компенсації вартості за неотримане речове майно. Зобов'язано Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 18.06.2018 року по день фактичного розрахунку 29.10.2018 року.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 520/9762/19 - скасовано в частині визнання протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо несвоєчасного розрахунку з виплати компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов'язання Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 18.06.2018 по день фактичного розрахунку 29.10.2018, з прийняттям в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги в цій частині - залишити без розгляду. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 520/9762/19 - залишено без змін.
Так, на виконання вказаного судового рішення 13.03.2020 відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 06.06.2017 по 18.06.2018 та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки в розмірі 29220,75 грн; 30.03.2020 - нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016 роки та індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 05.06.2017 в розмірі 36195,43 грн.
Не погоджуючись із тим, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату середнього заробітку за весь період несвоєчасного розрахунку при звільненні за 652 дні, за період з 18.06.2018 по день остаточного розрахунку 31.03.2020 року в розмірі 372259,93 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо вирішення по суті, суд вказує наступне.
За правилами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України обумовлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до пункту 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 11/236 від 14.04.2021 середнє грошове забезпечення складає 539,30 грн (загальний розмір грошового забезпечення за квітень - травень 2018 року в сумі 32897,55 грн: 61 день).
Судовим розглядом встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 31.03.2020.
Тобто, загальна сума середнього заробітку за період з 18.06.2018 по 30.03.2020 становить 351623,60 грн (652 днів * 539,30 грн).
При цьому, суд вказує наступне.
Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16; висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, щодо відступлення від частини висновків Верховного Суду України, наведених у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16).
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц): розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівник; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Крім того, аналогічна правова позиція щодо застосування принципу співмірності виплати середнього заробітку викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2020 по справі 480/3105/19.
За обставин даної справи, суд вважає за необхідне застосувати критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, з огляду на наступне.
На виконання вказаного судового рішення по справі № 520/9762/19 13.03.2020 відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 06.06.2017 по 18.06.2018 та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018 роки в розмірі 29220,75 грн; 30.03.2020 - нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016 роки та індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 05.06.2017 в розмірі 36195,43 грн.
Тобто, загальний розмір належної позивачеві суми, виплаченої із затримкою розрахунку, становить 65416,18 грн.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки № 11/237 від 14.04.2021 загальна сума нарахованих та виплачених ОСОБА_2 при звільненні з військової служби коштів становить 329792,92 грн.
Таким чином, частка заборгованості в порівнянні із сумою нарахованих та виплачених позивачу грошових коштів при звільненні складає 19 %.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розмір середнього заробітку, який має сплатити Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_2 за період з 18.06.2018 по 30.03.2020 складає 66808,48 (19 % від загальної суми, розрахованої судом відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 - 351623,60 грн).
Оскільки позивачем в позовній заяві визначено загальну суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за 652 дні, та при цьому вказано, що належні виплати при звільненні не проведено відповідачем в частині компенсації за речове майно та інших сум, суд вважає за необхідне закрити провадження в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з компенсації за неотримане речове майно з тих підстав, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 по справі № 520/9762/19 позов в частині визнання протиправною бездіяльність Східного регіонального управління державної прикордонної служби України щодо несвоєчасного розрахунку з виплати компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов'язання Східне регіональне управління державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 18.06.2018 по день фактичного розрахунку 29.10.2018, з прийняттям в цій частині нового рішення - залишено без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 238, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України місцезнаходження: пров. Інженерний, буд. 7, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код - 14321937) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за період несвоєчасного розрахунку - задовольнити частково.
Зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.06.2018 по 30.03.2020 в розмірі 66808 (шістдесят шість тисяч вісімсот вісім) грн 48 коп.
Закрити провадження у справі в частині стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 18.06.2018 по день фактичного розрахунку 29.10.2018.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Мороко