Справа № 161/6635/21
Провадження № 2/161/2348/21
17 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Чигринюк В.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину
09.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що вони із відповідачем являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їх шлюб наразі розірвано, вона із донькою проживає окремо від ОСОБА_3 . На підставі судового рішення із відповідача на користь їх спільної дитини стягуються аліменти, розмір яких складає близько 800 грн. Однак, вказаних коштів не достатньо для належного забезпечення потреб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки остання має проблеми зі здоров'ям та потребує регулярного лікування. Так, у доньки виявлено деформацію грудної клітки (ребро Люшка ) та синдром вегетативної дисфункції, у зв'язку з чим остання потребує регулярних обстежень, консультацій ортопеда та невропатолога двічі на рік та виконання встановлених лікарями рекомендацій, зокрема, лікувальних масажів 2 рази на рік, курсів ліків, вітамінів, занять плаванням, ЛФК. У 2019-2021 роках за рекомендаціями лікарів нею було придбано медичні препарати на суму 4304,56 грн. Також, нею були понесені витрати на спортінвентар для занять плаванням за рекомендацією ортопеда - 85 грн., пробне заняття в басейні - 65 грн. Разом витрати на медичні обстеження, медичні призначення (масаж), спортінвентар та ліки склали 7459,56 грн. Крім того, у зв'язку із виключними обставинами, спричиненими спалахом пандемії коронавірусу та переведення дітей на дистанційне навчання, нею було придбано ноутбук Lenovo з мишкою безпровідною, вартістю 12200 грн. та в грудні 2020 року додатково придбано гарнітур Air Pods 2 з чохлом за ціною 4199 грн. Вважає, що 1/2 витрат на купівлю ноутбука з приналежностями (мишка, гарнітура) в сумі 16399 грн., вартості медичних обстежень, медичних призначень та витрат на придбання ліків в сумі 7459,56 грн. мають бути стягнуті в рахунок додаткових витрат. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі 11929,28грн.
23.04.2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого останній визнає заявлені позовні вимоги частково виходячи з наступного. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що надані позивачкою фіскальні чеки самі по собі не підтверджують, що медикаменти та товари у вказаних чеках мали відношення до лікування саме дочки і мають бути обумовлені певним консультативним висновком або рекомендаціями, які надавалися дитині із зазначенням саме цих ліків та товарів. Крім того, висновок про відповідність ліків до діагнозу хвороби якою вони лікуються, потребує спеціальних медичних знань. Такого висновку до матеріалів справи ОСОБА_1 не додано, а відтак і не доведено, що витрати на придбання медичних препаратів, які включено нею до сукупної суми витрат були викликані хворобою доньки. Витрати на спортивне знаряддя та пробне заняття у басейні, а також на огляд ортопеда вважає доведеними. У свою чергу, навчання у загальній освітній школі не відноситься до особливих обставин. Пандемія, на яку посилається позивачка носить загальний та тимчасовий характер, а, отже, витрати на навчання дочки у загально-освітній школі є звичайними витратами, які врегульовані іншими нормами СК України.?Питання утримання дитини, до якого відносяться витрати на навчання, навіть при роздільному проживанні батьків та сплати аліментів, вирішуються батьками спільно. Позивачка купуючи ноутбук не вирішувала з ним питання його необхідності та вартості, придбала його на власний розсуд. Також просить врахувати, що наразі розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 збільшено до 3000 грн. на місяць. У 2021 році для потреб дитини та за її проханням, ним поза сплатою офіційно призначених аліментів, було придбано мобільний телефон за ціною 15800 грн. Зазначені обставини свідчать, що він бере активну участь в утримання дитини на достатньому для її розвитку, рівні. Враховуючи наведене, позов просить задовольнити частково та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі 985,50грн. (а.с. 30-32).
28.04.2021 року позивачкою було подано відповідь на відзив в обгрунтування якого вона зазначила, що із відзиву не можливо зрозуміти, які саме витрати в сумі 985,50 грн. із заявлених відповідач визнає. В свою чергу, для підтвердження витрат на понесене лікування доньки нею надано копію медичної книжки доньки, в якій лікарями детально розписані скарги, обстеження, діагнози і призначене лікування. У відповідності до призначень і купувались ліки (співпадають назви) та виконувались процедури - масажі та дослідження. Також, відповідач заперечує компенсацію 1/2 вартості ноутбука, зокрема, покликаючись на те, що це питання вона з ним не оговорювала, у зв'язку з чим вона надає оригінал аудіозапису (електронного доказу) на її телефоні, де зафіксовано, як на її прохання придбати ноутбук навпіл, ОСОБА_3 кинув слухавку. Довелось купити ноутбук з нижчими, ніж планувалось, характеристиками, виходячи лише з її можливостей. На той час відповідач сплачував лише 800 грн. аліментів. При цьому, запровадження в системі освіти онлайн-навчання є загальновідомим фактом, який не потребує доказування. Разом з тим, придбаний відповідачем телефон, про який останній зазначає у своєму відзиві, був подарунком на День народження доньці, оскільки в День народження останній подарунка не зробив. Вважає заявлені позовні вимоги у повному обсязі обгрунтованими (а.с. 38-39).
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, які були викладені нею у позовній заяві та відповіді на відзив, просила їх задовольнити. Також пояснила, що відповідач ОСОБА_3 не приймає участі у здійсненні додаткових витрат на дитину та обмежується виключно сплатою аліментів. Додатково зазначила, що у позовній заяві було допущено арифметично помилку при визначені додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини в сумі 11929,28грн., оскільки 1/2 частина від загальних понесених нею відповідних витрат становить 11909,28грн.
Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні до викладеного у позовній заяві..
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься у матеріалах справи (а.с. 28), заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини другої статті 233 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі неявки у судове засідання учасника справи щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про день, час, місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання не повідомив, свої доводи і міркування щодо даної справи виклав у відзиві на позовну заяву, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 9 29.08.2008 року по 09.09.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
За час шлюбу в сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина - донька ОСОБА_4 . Зазначене підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.09.2015 року вирішено стягувати із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи з 13.08.2015 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказане судове рішення набрало законної сили (а.с. 5-6).
Судом також встановлено, що з моменту розірвання шлюбу та на даний час малолітня ОСОБА_4 проживає разом зі своєю матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 . Дана обставина відповідачем не оспорюється.
У своєму позові позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 11909,28 грн., які складають половину вартості коштів, що були витрачені нею для оплати товарів та послуг, спрямованих на лікування дитини від наявної хвороби та забезпечення її навчання.
Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У своїй постанові від 13.09.2017 року Верховний Суд при розгляді справи №6-1489цс17 прийшов до правового висновку, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен з батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси і обставини, що мають істотне значення. У випадках, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Із системного аналізу вищевказаних положень законодавства у своєму взаємозв'язку слідує, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дані положення стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначається ст. 185 СК України. До таких особливих обставин законодавство відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв'язку із розвитком у неї певних здібностей, або ж через хворобу, яка потребує постійного систематичного лікування, а відтак й залучення додаткових коштів.
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, яка в повній мірі кореспондується із приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, на підтвердження заявлених позовних вимог, стороною позивачки було надано різного роду платіжні документи, а також медичну документацію.
Як вбачається із медичної картки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результатами МРТ та реоенцефалографічних досліджень, в останньої виявлено деформацію грудної клітки (ребро Люшка) та синдром вегетативної дисфункції (а.с. 8-10).
У зв'язку з цим суд вважає доведеним, що малолітня донька сторін потребує регулярних обстежень, консультацій ортопеда та невропатолога двічі на рік.
Понесені витрати на обстеження лікаря-ортопеда в сумах 200 грн. та 250 грн. підтверджуються відповідними товарним чеком від 27.10.2020 року та квитанцією ТзОВ «Тарас-Волинь» Медичний центр від 12.10.2018 року (а.с. 11, 11-зворот).
При цьому слід наголосити, що рекомендований огляд лікаря ортопеда двічі на рік підтверджується відповідним записом у медичній картці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаними рекомендаціями малолітній ОСОБА_4 також необхідна корекція постави (а.с. 10).
Як вбачається із товарного чеку від 02.03.2021 року, на корекцію постави ОСОБА_4 позивачкою було витрачено 365 грн. (а.с. 14).
У свою чергу, вартість за проведення МРТ хребта в сумі 900 грн. підтверджується квитанцією ТзОВ «Гемо Луцьк» від 12.02.2020 року (а.с. 11-зворот).
Таким чином, заявлені позивачкою вимоги про стягнення Ѕ частини додаткових витрат, понесених нею у зв'язку з проходженням донькою медичних обстежень на загальну суму 1350 грн. та корекції постави на суму 365 грн. знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході розгляду справи і підлягають до задоволення.
З медичної карти ОСОБА_4 (а.с. 8-10), а також висновку огляду ортопеда (а.с. 10-зворот) слідує, що ОСОБА_4 , призначене лікування: ЛФК - постійно, корректор постави, прийом вітамінів курсами два рази на рік.
Суд вважає, що підлягають до задоволення вимоги позивачки й в частині стягнення витрат на спортінвентар для занять плаванням (ЛФК) за рекомендацією ортопеда: за шапочку для плавання 85 грн. та за пробне заняття в басейні - 65 грн. (а.с. 15). Вказані витрати стороною відповідача визнаються та не оспорюються.
Крім того, суд вважає доведеною необхідність придбання позивачкою для малолітньої ОСОБА_4 ноутбука, оскільки у зв'язку із запровадженням в Україні карантинних заходів, пов'язаних із пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, в тому числі й шкільні навчальні заклади переведені на онлайн навчання.
Вказані вище обставини є загальновідомими, а тому в силу положень ч. 3 ст. 82 ЦПК України, доказування не потребують.
Як вбачається із видаткової накладної № 3692 від 23.09.2020 року, ОСОБА_1 було сплачено за придбання ноутбука та безпровідної мишки в загальній сумі 12200 грн. (а.с. 16).
Обґрунтовуючи свої заперечення проти заявлених вимог в цій частині відповідач посилався на ту обставину, що навчання у загальноосвітній школі не відноситься до особливих обставин, пандемія носить загальний та тимчасовий характер,а отже витрати доньки на навчання у загальноосвітній школі є звичайними витратами, які врегульовані іншими нормами СК України.
Разом з тим, у своїх запереченнях відповідач не заперечував ані ту обставину, що ноутбук з периферійним пристроєм (бездротовою мишкою) позивачкою дійсно було придбано, ані ту обставину, що ноутбук використовувався дитиною при переведенні її на он-лайн навчання.
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині, суд вважає за необхідне зазначити, що перелік обставин, у зв'язку з якими батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, не є вичерпним.
Суд вважає, що запровадженням у державі карантинних заходів, пов'язаних із пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, і зв'язку з цим переведенням шкільних навчальних закладів на он-лайн навчання можливо визнати особливими обставинами, а понесені у зв'язку з цим витрати - до додаткових витрат на дитину у розумінні ст. 185 СК України.
Таким чином, стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки підлягає Ѕ частина витрат, понесених у зв'язку з придбанням ноутбука та безпровідної мишки.
Одночасно з цим, на переконання суду, позивачкою не було доведена необхідність придбання для доньки звукової гарнітури - навушників AirPods 2 та чохла до них (а.с. 15),а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Також суд вважає необґрунтованими витрати, понесені позивачкою на профілактичні курси масажу, оскільки такі витрати не узгоджуються із наданою стороною позивача медичною документацією - відповідне призначення лікарів у ній не зафіксоване, а відтак й не доведена їх необхідність.
Також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на медичні препарати в розмірі 4304,56 грн., оскільки надані ОСОБА_1 платіжні документи на придбання ліків та товарів вказаних у них, мали відношення до лікування саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та були обумовлені певним консультативним висновком або рекомендаціями, які надавалися дитині з зазначенням саме цих ліків та товарів (а.с. 12-13).
Таким чином, суд вважає доведеними понесені позивачем ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину на загальну суму 14065 грн. з яких: 1350 грн. на медичні обстеження консультації; 150 грн. витрати пов'язані із зайняттями в басейні; 365 грн. - на корекцію постави; 12200 грн. на придбання ноутбука та безпровідної мишки.
Інші доводи сторін, виходячи з предмету спору, суд не приймає до уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що із відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі 7032,50 грн., тобто 1/2 частина від підтверджених додаткових витрат, понесених позивачем на загальну суму 14065 грн.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
На підставі ст. 185 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразово в сумі 7032 (сім тисяч тридцять дві) грн. 50 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятьсот вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення у повному обсязі складено 21 травня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська