Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 травня 2021 р. Справа № 520/6753/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- Визнати неправомірними дії Відповідача - Головного управління Пенсійного фонд України в Харківської області, по встановленню ОСОБА_1 , пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення за вислугу 29 років.
- Зобов'язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області, провести ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії в розмірі 82% грошового забезпечення за вислугу 29 років у відповідності до ст. 13 Закону України (2262), яка діяла на 02.02.2004 року, ст. 51, 64 Закону України (2262) "Про пенсійне убезпечення осіб звільнених з військової служби га деяких інших осіб", Закону України (1283-Х11) «Про індексацію грошових доходів населення» від 07 серпня 1991 року, Законом України (№2050-111) ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплату №2050-ІІІ від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159, починаючи з 01 січня 2016 року та сплатити її одноразово однією сумою з урахуванням вже виплаченої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно обмежив максимальний розмір його пенсії, шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення після проведеного перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем 19.05.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що з 01.01.2016 року позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70 % грошового забезпечення на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Відповідно ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-ХІ1 були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при такому перерахунку з 01.01.2016 року. Розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку збільшився. Таким чином, умови пенсійного забезпечення позивача не погіршилися, позаяк відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення його розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як встановлено за матеріалами справи, позивачу - ОСОБА_1 , з 15.02.2002 року призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ , постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 15.02.2002 року, яке міститься в матеріалах справи, позивач є ветераном органів внутрішніх справ (а.с.10).
На момент призначення пенсії 15.02.2002 року розмір пенсії позивача становив 82 % грошового забезпечення (вислуга років 29) (а.с. 11).
З 01.01.2016 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки уповноваженого органу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" № 103 від 21.02.2018 року.
Після проведеного перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років 50%, робота з таємними виробами, носіями, документами 15%, премії 11,84% пенсія позивачу була обчислена з розміру 70 % грошового забезпечення, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідкою № 2133 від 24.03.2021 року (а.с. 12).
У відзиві на позов представник відповідача зауважив, що з 01.01.2016 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103, за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВСУ в Харківській області.
Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії та розміром її виплати з 01.01.2016 року, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду та зазначає, що протиправні дії відповідача, полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2016, хоча пенсію позивачу призначено з 82% грошового забезпечення. Позивач просить суд захистити його права та інтереси, оскільки, фактично позивачу виплачується пенсія не у повному обсязі.
По суті спірних правовідносин судом зазначається наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 року № 988, яка набула чинності 02.12.2015 року, було змінено розмір грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є фактично ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" № 900-VIII від 23.12.2015, який набув чинності 29.12.2015, розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацом 2 п. 15 наступного змісту: "за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб".
Прийняття вказаних нормативно-правових актів стало підставою для зміни розміру пенсійного забезпечення пенсіонерів з числа колишніх працівників міліції та перерахунку їм пенсій.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно положень ч.3 ст. 63 Закон № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону на момент призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Таким чином, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними такого права.
При цьому, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 82% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Суд зазначає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Однак, вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На момент призначення пенсії розмір пенсії позивача становив 82 % грошового забезпечення (вислуга років 29). З 15.02.2002 року до 01.01.2016 року позивач отримував пенсію у розмірі 82% грошового забезпечення, що також визнається сторонами по справі.
Таким чином, дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії з 82 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення при проведенні перерахунку позивачу з 01.01.2016 року є протиправними.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення з 01.01.2016 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2016 року пенсію у розмірі 82 % грошового забезпечення.
Стосовно позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходу з 01.01.2016 року у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону України №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону України №2050-III).
Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону України №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі № 134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року по справі № 134/87/16-а, від 05 березня 2020 року по справі №140/1547/19, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні питання щодо зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу.
Таким чином, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016 року.
Отже, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
Позовна вимога про здійснення виплати перерахованої суми пенсії однією сумою не підлягає задоволенню, оскільки у випадку набрання чинності рішенням суду про зобов'язання перерахувати та виплачувати з 01.01.2016 року позивачу недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення.
Стосовно позовних вимог позивача про проведення індексації пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Положення ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачають, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з ч. 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Як передбачено ч.4 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до п. 5. Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Враховуючи те, що позивачу протиправно зменшено розмір пенсії до 70% грошового забезпечення після проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 року, суд дійшов висновку, що недоотримана з 01.01.2016 року позивачем пенсія підлягає індексації.
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача як суб'єкта владних повноважень, подати звіт про виконання судового рішення суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
В своєму ж позові про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись. Тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є такими, що задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення з 01.01.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2016 року пенсію у розмірі 82 % грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію пенсії з 01.01.2016 року відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири гривень 00 копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 травня 2021 року.
Суддя Бідонько А.В.