Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 травня 2021 року Справа №520/5883/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 07.04.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якому, з урахуванням позовних вимог від 14.04.2021, просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.03.2021 №36, що складена на виконання рішення Харківською окружною адміністративного сулу від 24.12.2020 у справі №520/14701/2020;
- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивачу з 01.04.2019 виходячи з 86% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.03.2021 №36 з 01.04.2019 виходячи зі 100% перерахованої суми пенсії єдиним платежем без використання при такій виплаті Постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів ( у тому числі Постанови Кабінету Міністрів України №649, які дають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» за період з 01.04.2019 по дату фактичної виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 25.03.2021 №36, що враховується для перерахунку пенсій наданої Міжрегіональним центром гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій у якій зазначено, що розмір грошового забезпечення за посадою яку він обіймав становить 16 551,00 грн., що є значно більшим ніж розмір грошового забезпечення з якого нараховується пенсія. Позивач переконаний, що факт отримання відповідачем оновленої довідки від Міжрегіональним центром гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, є безумовною підставою для перерахунку його пенсії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/5883/21.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем 06.05.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відсутні.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років призначеної з 03.10.2004 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Розмір призначеної пенсії позивачу вперше складав 86% грошового забезпечення, виходячи з вислуги років - 32 роки, що підтверджується розрахунком пенсії Міністерства оборони України за вислугу років.
Міжрегіональним центром гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій 11.01.2021 складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача №6, відповідно до якої встановлено, що за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) начальника школи прапорщиків - старший викладач 1 навчального центру цивільної оборони станом на 05.03.2019, згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) складає 16 551,00 грн.
Вказана довідка складена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/14701/2020 та направлена уповноваженими особами Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуаційна на адресу відповідача, що підтверджується листом від 12.01.2021 №8701-85/870250.
Листом від 29.03.2021 №8701-985/870250 Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуаційна повідомив відповідача про недійсність довідки Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про розмір грошового забезпечення позивача від 11.01.2021 №6.
Міжрегіональним центром гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій 25.03.2021 складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача №36, відповідно до якої встановлено, що за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) начальника школи прапорщиків - старший викладач 1 навчального центру цивільної оборони станом на 05.03.2019, згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення із служби) складає 17 397,00 грн.
Станом на день подання позивачем вказаного адміністративного позову відповідач не здійснив дій щодо перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою, що не заперечується останнім у відзиві.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо нездійснення перерахунку його пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин між сторонами (далі по тексту Закон України №2262-ХІІ).
Положення Закону України №2262-ХІІ запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за статтею 43 вказаного закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за статтею 63 вказаного закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
Положеннями статті 43 Закону України №2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).
Водночас, приписами статті 63 Закону України №2262-ХІІ визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).
У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (стаття 43 Закону України №2262-XII) та перерахунку пенсії (стаття 63 Закону України №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
У даному випадку спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії.
Згідно вимог статті 63 Закону України №2262-ХІI перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Закону України №2262-ХІІ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 У редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою Кабінету Міністрів України №103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України№103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
При цьому, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі по тексту - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Як зазначено, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України №2011-ХІІ.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, до моменту отримання належної довідки у Пенсійного фонду не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшла довідка від 25.03.2021 №36 Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019, із включенням всіх видів додаткового грошового забезпечення позивача.
А тому, після отримання вказаної довідки у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача.
Проте, отримавши відповідну довідку, відповідачем не було здійснено перерахунку пенсії позивача з урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою, зазначених у довідці Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.03.2021 №36.
Зважаючи на встановлення судом порушеного права, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою, зазначених у довідці Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.03.2021 №36 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Відносно вимоги позивача здійснити виплату суми перерахунку єдиним платежем починаючи з 01.04.2019, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою , другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»). «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат з 01.04.2019 передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2014 у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №159, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до статті 1 Закону України №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Положеннями статті 2 Закону України №2050-ІІІ зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі статтею 3 Закону України №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Приписами статті 4 Закону України №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку №159.
Водночас, зі змісту статті 1 Закону України №2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Положення статтей 2, 3 Закону України №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону України №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону України №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону України №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі № 280/676/19.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Щодо позовних вимог про здійснення пенсійних виплат без урахування Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, суд зазначає наступне.
Кабінетом Міністрів України 22.08.2018 прийнято постанову «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду №649 (далі по тексту - Порядок №649) для реалізації вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з урахуванням того, що виконання таких рішень суду здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 №640/5248/19 визнано протиправною та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018 року №649.
У суду відсутні правові підстави вважати, що відповідачем у справі буде застосовані приписи вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, тому позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії без урахування Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 не підлягають задоволенню, оскільки заявлені на майбутнє.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в порушення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі наданої довідки, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд також зазначає, що відсотковий розмір грошового забезпечення (86%) був предметом розгляду у справі №520/10492/20. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі №520/10492/20 набрало законної сили.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення, згідно з рішенням суду від 04.12.2019 у адміністративної справі №520/10492/20 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344)) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.03.2021 №36.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 виходячи з 86% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.03.2021 №36 з 01.04.2019 виходячи зі 100% перерахованої суми пенсії єдиним платежем, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» за період з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум.
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 20.05.2021.
Суддя О.В. Ніколаєва