справа № 156/240/21
Провадження № 2/156/244/21
рядок статзвіту 9
21 травня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,
за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в смт. Іваничі цивільну справу № 156/240/21 за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Поромівської сільської ради про визнання права власності на 1/2 частиину житлового будинку з господарськими будівлями в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , -
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Поромівської сільської ради про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями в порядку спадкування, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування. В своїй позовній заяві посилається на те, що вище вказаний житловий будинок з господарськими будівлями був побудований батьками позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 31 січня 2008 року за позивачем визнано право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла Ѕ частина житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Позивач прийняла спадщину після смерті батька, вступивши у володіння спадковим майном шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем за однією адресою.
Звернувшись до державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області Кононенко Л.С. з метою отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. Тому, змушена звернутися до суду з відповідним позовом та просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
30 березня 2021 року відкрите провадження у справі, справу до розгляду призначено в порядку загального позовного провадження.
21 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
14 травня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .
Позивач в судове засідання не з'явилася, від її представника ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує та просить позово задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача Поромівської сільської ради в судове засідання не з'явилися, однак від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечують.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, заперечень щодо задоволення позову немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов необхідно задоволити частково виходячи з наступних підстав.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В судовому засіданні встановлено, що правовий статус житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 визначений рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 31 січня 2008 року, яким встановлено, що будинок був побудований подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказаним рішенням за позивачем в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адмінінстративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . Згідно копії спадкової справи № 44/2013 до майна померлого ОСОБА_5 , останній 26 червня 2007 року склав заповіт за яким, банківські грошові вклади заповів сину ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_1 . Позивачу та відповідачу після смерті батька були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадщина на яку видано свідоцтва складається з грошових заощаджень (а.с.56-59).
Таким чином спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . До складу спадщини увійшла 1/2 частина будинковолодіння. Кожен із спадкоємців успадкував по 1/4 частині будинковолодіння.
Частинами 1 та 2 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до ч. 5 вище вказаної статті, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Позивач звернулася до державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Л.С. з метою отримання свідоцтва про прийняття спадщини, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с.32).
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК).
Згідно зі ст.1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 346 ЦК України смерть власника є однією з підстав припинення права власності.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Стаття 1296 ЦК України визначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За таких обставин, за позивачем слід визнати право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання відповідачем та представником відповідача позову суперечить закону, суд не прийняв визнання ними позову, у зв'язку з чим було продовжено судовий розгляд.
Керуючись ст. ст.12, 13, 89, 141, 197, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1223, 1241, 1268, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , Поромівської сільської ради, місцезнаходження с. Поромів вул. Центральна, 1 Б Іваничівський район (Володимир-Волинський район) Волинська область, код ЄДРПОУ 04333359 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/4 частину садибного (індивідуального) житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. О. Федечко