21 травня 2021 року Справа № 480/486/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської міської ради, в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо тривалого нерозгляду заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 9 жовтня 2020 року та зобов'язати відповідача розглянути на найближчому, після набранням постанови суду законної сили, пленарному засіданні чергової сесії заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 9 жовтня 2020 року, про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 19 січня 2021 року було відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшла заява відповідача про перехід до загального позовного провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ч. 1, 2, 3, 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, ч.6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа відноситься до переліку справ незначної складності та не відноситься до категорії справ, визначених ч.4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд зазначає, що клопотання представника відповідача не містить жодного обґрунтування, з посиланням на конкретні докази, щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання представника Сумської міської ради про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №480/486/21.
Ухвала набирає законної сили в момент підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Осіпова