Справа № 420/4482/21
21 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду 24 березня 2021 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюти В.І. від 09.03.2021 ВП №62566175 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Ухвалою від 29 березня 2021 року позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви та доказів сплати судового збору (з копією відповідачу).
23 квітня 2021 року ухвалою продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
06 травня 2021 року до суду від позивача за вх. №22690/21 надійшов лист з належним чином оформленою позовною заявою та доказами сплати 2270,00 грн. судового збору.
Ухвалою від 11 травня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вх. №22690/21), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що покладені судом у справі №420/8126/19 зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати за період з 25.05.2015 по 06.10.2019 в сумі 11509,07 грн. буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (копія розрахунку доплати додається). Вказує, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62566175 за виконавчим листом. № 523/8126/19, виданим 12.11.2019. До Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) були надіслані листи з повідомленням про виконання рішення суду за вих. № 1500-0321-5/51202 від 28.07.2020 та за вих. № 1500-0420-5/7293 від 30.09.2020. Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеси) Коваленком В.О. 04.09.2020 було винесено постанову ВП № 62566175 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду, якою зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. Головне управління не погоджуючись з зазначеною постановою звернулось з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду за захистом своїх порушених прав (справа №420/9224/20). Зазначає, що старший державний виконавець, не зважаючи на те, що Головним управлінням виконано рішення суду по справі № 523/8126/19 в повному обсязі та в межах своїх повноважень, 09.03.2021 виносить нову постанову про накладання штрафу на Головне управління, але вже в подвійному розмірі, а саме в розмірі 10200,00 грн., що суперечить нормам чинного законодавства.
Ухвала від 11 травня 2021 року направлена відповідачу на його офіційну адресу електронної пошти та отримана ним 14.05.2021 року.
Однак, відзив на позов станом на момент прийняття даного рішення до суду не надійшов.
Представники сторін у судове засідання 21.05.2021 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Таким чином, оскільки представники сторін не з'явились, у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати дану справу у письмовому провадженні.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (тут і в подальшому у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
У відповідності до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року у справі №523/8126/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Суворовського об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Суворовське об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату від 15.06.2015 року №720, 721, 722 за період з квітня 1982 року по березень 1998 року, виданих ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» та зобов'язано виплатити заборгованість на користь ОСОБА_1 , що виникла за період з 25.05.2015 року.
Вказане рішення набрало законної сили 07.10.2019 року.
Ухвалою суду від 29.09.2019 року заяву задоволено та замінено Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області по справі №523/8126/19.
12.11.2019 року видано виконавчий лист по справі №523/8126/19.
Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коваленком В.О. 15.07.2020 року постановою відкрито виконавче провадження №62566175 (а.с.23 зворот - 24) з примусового виконання виконавчого листа №523/8126/19 виданого 12.11.2019 року Одеським окружним адміністративним судом та постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла до позивача 20.07.2020 року (а.с.23).
Позивач 28.07.2020 року направив на адресу відділу примусового виконання рішень лист від 28.07.2020 року №1500-0321-5/51202 з додатками (а.с.25), згідно якого повідомив, що рішенням Відділу №19 ОСОБА_1 перераховано пенсію з 25.05.2015 року із врахуванням довідок про заробітну плату від 15.06.2015 року №720, 721, 722 за період з квітня 1982 року по березень 1998 року, виданих ВАТ «Макіївський металургійний комбінат». Розмір пенсії з 25.05.2015 року складає 2755,47 грн., з 01.03.2019 року - 3040,44 грн., 01.05.2020 - 3372,14 грн., з 04.05.2020 року - 3814,01 грн. Сума боргу складає 11459,98 грн. Зазначена сума буде виплачена з урахуванням норм 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365.
04.09.2020 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коваленка В.О. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. (а.с.27-28).
У вказаній постанові зазначено про те, що станом на момент прийняття постанови ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії за період з 25.05.20185 року не виплачена.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою про накладення штрафу, позивач оскаржив її до суду, однак постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 420/9224/20 скасовано. Ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено повністю.
09 березня 2021 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коваленка В.О. ВП №62566175 за невиконання рішення суду на позивача було накладено на позивача штраф у розмірі 10200,00 грн. (а.с.32 зворот - 33).
У вказаній постанові зазначено про те, що станом на момент прийняття постанови ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії за період з 25.05.20185 року в розмірі 11459,98 грн. не виплачена.
При цьому, позивачем на адресу відповідача 19.03.2021 року за №1500-0402-5/33330 направлено лист (а.с.31), в якому зокрема зазначено, що виплата нарахованої доплати за період з 25.05.2015 по 06.10.2019 в сумі 11509,07 грн. буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашенні заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Позивач, вважаючи вищевказану постанову протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно зі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, з викладеного вбачається, що право виконавця накласти на боржника юридичну особу штраф у подвійному розмірі виникає у випадку:
- накладення на боржника юридичну особу штрафу вперше у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- повторного невиконання рішення без поважних причин.
У випадку відсутності однієї з вищевказаних умов, підстав для накладення штрафу у подвійному розмірі немає.
Суд зазначає, що у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року по справі №420/9224/20, предметом розгляду в якій була постанова про накладення штрафу від 04.09.2020 року у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №62566175, встановлено наступні обставини: «…Водночас, Головне управління зазначало, що вказана заборгованість обліковується в Головному управлінні ПФУ в Одеській області, у підтвердження чого надано витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
… Після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 640/5248/19, як вірно було враховано судом першої інстанції, обсяг бюджетних призначень Пенсійного фонду України на 2020 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду не переглядався.
З врахуванням викладеного, апеляційним судом встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження дотримання вимог п. 5 Порядку №649, зокрема подання до Пенсійного фонду України відповідних документів.
Таким чином, висновок суду першої інстанції стосовно того, що позивачем було здійснено усіх залежних від нього дій щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 523/8126/19 є хибним.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції не звернув уваги, на те, що посилання органом ПФУ на приписи постанови № 365 є безпідставними, оскільки вказаною постановою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, в той час як спірним у даному випадку є виконання Головним управлінням ПФУ в Одеській області рішення суду щодо перерахунку та виплати фізичній особі пенсії, вже призначеної раніше.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що рішення суду боржником не виконано без поважних причин…».
Так, позивачем до суду на підтвердження виконання рішення суду надано: витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с.29), відповідно до якого до реєстру внесено рішення суду по справі №523/5126/19 та 09.2020 ОСОБА_1 виплачено 204,53 грн.; протоколи від 12.12.2019 року (а.с.11-20); розрахунок пенсійних виплат (а.с.21-22).
При цьому, П'ятим апеляційним адміністративним судом у межах розгляду справи № 420/9224/20 була надана правова оцінка наданим до суду в межах такої справи доказам, зокрема витягу з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та встановлено, що такий доказ не свідчить про вжиття позивачем усіх заходів для виконання рішення суду.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, позивачем до суду інших доказів вжиття заходів виконання рішення суду у справі № 523/8126/19, передбачених п.5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (чинний станом на момент набрання рішенням суду по справі № 523/8126/19 законної сили) не надано.
Тобто, позивачем не доведено здійснення усіх залежних від нього дій щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 523/8126/19, тобто не надано доказів на підтвердження поважності причин невиконання вказаного рішення.
Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст.7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюти В.І. від 09.03.2021 року ВП №62566175 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Відповідач - відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м.Одеса, 65091).
Суддя О.А. Вовченко