Справа № 420/4059/21
21 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса), в якій просив: визнати бездіяльність Відповідача - Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане ним речове майно, частково розраховане Довідкою № 26 від 22.01.2021 року, в розмірі 43035,18 грн. - протиправною; визнати бездіяльність Відповідача - Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за наступне речове майно: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара - протиправною; зобов'язати Відповідача - Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, частково розраховане Довідкою № 26 від 22.01.2021 року, в розмірі 43035,18 грн.; зобов'язати Відповідача - Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) нарахувати у відповідності до розпорядження (телеграми) Головного управління Національної гвардії України від 31.01.2021 року № 163 та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за наступне неотримане ним підчас проходження військової служби речове майно, а саме: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Наказом начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) від 22.01.2021 року № 14 Позивача було звільнено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. Під час проходження служби Позивач подав рапорт на ім'я начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) щодо виплати йому вартості недоотриманого за час проходження військової служби речового майна. Рапорт Позивача було задоволено та 22.01.2021 року було йому надано Довідку № 26 від 22.01.2021 року про вартість речового майна що належала до видачі під час проходження служби. Ознайомившись з Довідкою, Позивачем було з'ясовано, що деякі найменування речового майна що увійшли до Довідки для грошової компенсації, не обраховані Відповідачем (наявне найменування, кількість неотриманого речового майна, але відсутня ціна одиниці такого майна та відсутня загальна вартість такого майна), а саме: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара. До того ж, Відповідач під час звільнення Позивача з військової служби не виплатив вартість речового майна що вже обраховано у Довідці, а саме 43035,18 грн. З мето з'ясування причин необрахування деяких найменувань речового майна, що підлягає грошовій компенсації, Позивач через свого представника адвоката Лобана О.В. звернувся з адвокатським запитом від 20.02.2021 року за № 132/260/02/21. Серед інших питань, що стосується проходження військової служби Позивача, ставились питання та витребувались копії документів, що стосуються сплати Відповідачем грошової компенсації за неотримане ним речове майно, а саме - причини незазначення Відповідачем цін на окремі найменування речового майна та строки сплати грошової компенсації. 01.03.2021 року Відповідач надав відповідь за № 3/10/1/1-589 у якому, крім надання відповідних копії витребуваних документів, зазначив ціни на вищевказане речове майно що підлягає грошовій компенсації Позивачу. Підставою незазначення цін на окремі найменування речового майна у Довідці від 22.01.2021 року Відповідач зазначив відсутність на час звільнення Позивача розпорядження Головного управління Національної гвардії України по цінам на речове майно, як того вимагає «Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. № 178. Відповідно до наданої Відповідачем завіреної копії Розпорядження (телеграми) Головного управління Національної гвардії України від 31.01.2021 року № 163 було встановлено ціни на речове майно що підлягає грошовій компенсації станом на 01.01.2021 року. Позивач вважає, що з врахуванням несплати Відповідачем вже нарахованої у Довідці грошової компенсації на деякі види речового майна, відсутності розрахунку на час звільнення Позивача по грошовій компенсації на інші найменування речового майна, наявності у Відповідача (на час подачі цього позову) розпорядження Головного управління Національної гвардії України по від 31.01.2021 року № 163 (по цінам на речове майно станом на 01.01.2021 року), Відповідач порушив права Позивача щодо остаточного розрахунку з ним за неотримане речове майно під час проходження військової служби.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Відповідно до п.7 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених на відповідний рік. У зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань на виплату компенсації за неотримане речове майно на момент звільнення Позивача з військової служби виплата зазначеної компенсації не була здійснена. Позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 22.01.2021 наказом начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України № 14 (по стройовій частині). Надана Позивачем телеграма № 163 датована 31.01.2021, тобто вона надійшла до територіального управління після виключення позивача зі списків особового складу, складення та надання йому довідки № 26 про вартість речового майна, що належить до видачі Позивачу та, фактично, припинення правовідносин з ним. Тобто, Відповідач під час складення довідки фізично не міг внести до неї вартість окремих найменувань речового майна, оскільки не мав цін на це майно, що виключає протиправність його дій.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса).
Наказом Начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України від 22.01.2021 року № 14 було припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення полковника медичної служби ОСОБА_1 , який здав справи і обов'язки за посадою начальника відділення медичного забезпечення - начальника медичної служби Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України та звільненого наказом командувача Національної гвардії України від 24.12.2020 року № 254 о/с за підпунктом «б» пунктом 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби у запас Збройних Сил України (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу, 22.01.2021 року та направлено на військовий облік до Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси.
ОСОБА_1 зазначає, що під час проходження служби він подав рапорт на ім'я начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) щодо виплати йому вартості недоотриманого за час проходження військової служби речового майна.
Відповідно до довідки № 26 від 22.01.2021 року вартість речового майна, що належить до видачі, полковника медичної служби, начальника відділення медичного забезпечення - начальника медичної служби Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України ОСОБА_1 частково розрахована та складає 43035,18 грн.
При цьому, в довідці № 26 від 22.01.2021 року відсутні розрахунки щодо не отриманого полковником медичної служби, начальником відділення медичного забезпечення - начальником медичної служби Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України ОСОБА_1 підчас проходження військової служби наступного речового майна: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара.
20.02.2021 року ОСОБА_1 через адвоката звернувся до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) із запитом, в якому просив надати інформацію стосовно строків остаточного розрахунку з ОСОБА_1 по вже обрахованій грошовій компенсації за неотримане речове майно у розмірі 43035,18 грн., а також надати інформацію стосовно цін на речове майно, яке підлягає грошовій компенсації ОСОБА_1 , але яке не було враховано до обрахування грошової компенсації з причини відсутності у Довідці на них цін, а саме: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара.
Листом від 01.03.2021 року Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) у відповідь на вказаний запит повідомило, що остаточний розрахунок по грошовій компенсації за неотримане речове майно з ОСОБА_1 буде проведено на момент надходження коштів на рахунки військової частини НОМЕР_1 та вказало згідно з розпорядженням (телеграма) Головного управління Національної гвардії України від 31.01.2021 року № 27/10/1/1-578 ціни на речове майно, яке не було обраховано в довідці від 01.02.2021 року № 26.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно положень ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України. За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, зберігаються продовольче, речове та інші види забезпечення, передбачені цією статтею, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.242 Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178, визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
Згідно з п.п.2-3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Згідно з п.5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178, довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до п.15 Глави 1 Розділу III Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.06.2017 року № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 року за № 797/30665, військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно». Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, яке зазначене в довідці № 26 від 22.01.2021 року.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, бездіяльність Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно частково розраховане Довідкою № 26 від 22.01.2021 року в розмірі 43035,18 грн. та щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за наступне речове майно: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара, є протиправною.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 30.04.2013 року у справі «Тимошенко проти України» (заява № 49872/11) прийшов до наступних висновків щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що застосування національного законодавства має бути передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту «законності», передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (параграф 264).
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, частково розраховане Довідкою № 26 від 22.01.2021 року, в розмірі 43035,18 грн., та зобов'язати Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) нарахувати у відповідності до розпорядження (телеграми) Головного управління Національної гвардії України від 31.01.2021 року № 163 та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за наступне неотримане під час проходження військової служби речове майно: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) (вул. Люстдорфська дорога, 7, м. Одеса, 65059, ідентифікаційний код 25575799) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно частково розраховане Довідкою № 26 від 22.01.2021 року в розмірі 43035,18 грн.
3. Зобов'язати Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, частково розраховане Довідкою № 26 від 22.01.2021 року, в розмірі 43035,18 грн.
4. Визнати протиправною бездіяльність Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за наступне речове майно: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара.
5. Зобов'язати Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (м. Одеса) нарахувати у відповідності до розпорядження (телеграми) Головного управління Національної гвардії України від 31.01.2021 року № 163 та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за наступне неотримане під час проходження військової служби речове майно: пальто зимове - 1 штука, плащ демисезонний - 1 штука, плащ накидка з чохлом - 1 штука, куртка і штани - 2 комплекта, штани - 2 штуки, джемпер - 1 штука, кашне - 1 штука, рукавички трикотажні - 1 пара, рукавички шкіряні - 1 пара, шкарпетки літні - 5 пар, шкарпетки зимові - 4 пари, штани костюма літнього польового - 1 штука, рукавички зимові - 1 пара, шарф-труба літній - 1 штука, шарф-труба зимовий - 1 штука, термобілизна - 1 комплект, черевики з високими берцями зимові - 1 пара, бахили утеплені - 1 пара.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко