Справа № 420/4088/21
21 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн, з урахуванням ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог від 21.05.2021, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Хаджибеївським ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 19.05.2011);
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Хаджибеївським ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 19.05.2011) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.11.2017 по 16.12.2020 з середньоденного грошового забезпечення 392,69 грн;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Хаджибеївським ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 19.05.2011) середній заробіток за весь час затримки виконання судового рішення по адміністративній справі № 420/3495/20 за період з 17.12.2020 по 26.02.2021 включно з урахуванням середньоденного грошового забезпечення в розмірі 392,69 грн;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Хаджибеївським ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 19.05.2011) у відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Хаджибеївським ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 19.05.2011) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на користь працівника, щодо якого мала місце несвоєчасність розрахунку при звільненні, підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з кількості робочих днів протягом періоду такої затримки. Зокрема відповідно за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі №420/3495/20 була визнана протиправна бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо нездійснення індексації грошового забезпечення по день звільнення позивача.
Обґрунтовуючи підстави для стягнення моральної шкоди, позивач зазначив, що в результаті неправомірних дій/бездіяльності відповідача він зазнає пригніченість емоційного та душевного стану, підвищення тиску, погіршення настрою, виникнення депресії, отримання моральних страждань, адже порушились нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього нових додаткових зусиль для організації свого життя, для відстоювання справедливості, для чергового звернення до суду за захистом порушених прав, для пошуку засобів на існування у зв'язку із неотриманням заробітної плати. В очах рідних, близьких людей та колег, колишніх поліцейських, він відчуває себе пригніченим, адже з листопада 2015 року по теперішній час, вже 6 років, відповідачем порушуються його права.
(б) Позиція відповідача
Суд ухвалою від 23.03.2021 встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідач наданим правом не скористався та відзив не подав.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
23.03.2021 суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.04.2021 до суду надійшло клопотання про внесення змін в облікові дані позивача у зв'язку зі зміною адреси та видачою нового паспорту. Суд прийняв клопотання та бере до уваги змінені облікові дані позивача.
21.05.2021 суд ухвалою закрив провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) щодо несвоєчасного виконання судового рішення у справі № 420/3495/20 у зв'язку з обранням неналежного способу захисту.
IV. Обставини, встановлені судом
16.12.2020 набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 420/3495/20 в редакції постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року. Відповідно до рішення суд:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області шляхом не здійснення індексації грошового забезпечення позивача з 07.11.2015 по 13.11.2017;
- зобов'язав Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 13.11.2017.
Остаточний розрахунок з позивачем при звільненні здійснений ГУНП в Одеські області 26.02.2021 відповідно до довідки ГУНП в Одеській області № 14/32/зі від 02.03.2021.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З огляду на матеріали справи суд встановив, що остаточний розрахунок відбувся, проте несвоєчасно. Таким чином, суд дійшов висновку, що затримка виплати позивачу індексації грошового забезпечення є протиправною. Відтак - позовна вимога визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 належить до задоволення.
Щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області за несвоєчасне виконання судового рішення у справі № 420/3495/20, суд зазначає наступне.
Щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.11.2017 по 16.12.2020 з середньоденного грошового забезпечення 392,69 грн та за період з 17.12.2020 по 26.02.2021 включно з урахуванням середньоденного грошового забезпечення в розмірі 392,69 грн, суд зазначає наступне.
З урахуванням статті 117 КЗпП України, а саме що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, суд робить висновок про стягнення середнього заробітку за весь час затримки. Разом з тим суд зазначає, що з урахуванням приписів ст.117 КЗпП дані позовні вимоги фактично стосуються одного періоду з 14.11.2017 по 26.02.2021, а тому суд вважає, що відсутня необхідність ділити вказаний періоду на два. Отже суд робить висновок про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.11.2017 по 26.02.2021 включно.
У Постанові від 08.04.2021 у справі № 240/22443/20 Верховний Суд зазначив, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (див. висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16; висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, щодо відступлення від частини висновків Верховного Суду України, наведених у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №6-113цс16).
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке (див. пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц):
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Таким чином, порівнюючи суму, яка 26.02.2021 була виплачена позивачу та суму (з урахуванням середньоденного грошового забезпечення в розмірі 392,69 грн) середнього заробітку у період з 14.11.2017 по 26.02.2021, суд робить висновок, що застосування засобу відповідальності у розмірі, який становить приблизно 470 000 гривень, є очевидно неспівмірним, оскільки він у 134 рази більший від суми, яка належала до своєчасної виплати.
Позивач із позовом про стягнення індексації грошового забезпечення звернувся лише у квітні 2020 року, тому зволікання з боку позивача призвело до тривалої затримки у розрахунку. Враховуючи даний факт, характер заборгованості, дії позивача та відповідача, суд вважає пропорційним та справедливим визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 7000 (сім тисяч) гривень.
Щодо стягнення у відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій.
Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
На підтвердження понесення моральної шкоди, позивач до позову додав виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 1142/т, з датою направлення в стаціонар 09.12.2020, та виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 285, з датою направлення в стаціонар 10.03.2020. Дослідивши надані докази, суд вбачає можливим встановити причинно-наслідковий зв'язок з бездіяльністю відповідача та станом здоров'я позивача, однак, врахувавши обставин справи, задовольняє стягнення у відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 гривень.
VI. Судові витрати
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в порядку ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання про їх розподіл судом не вирішується.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У позові позивач зазначив, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу у встановлений КАС України строк будуть надані до суду.
З урахуванням права позивача надати докази щодо витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі, суд на даний момент не вирішує питання про розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) щодо не здійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 , паспорт серії № НОМЕР_3 , орган який видав 5115 від 29.03.2021).
3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 , інн НОМЕР_1 , паспорт серії № НОМЕР_3 , орган який видав 5115 від 29.03.2021) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.11.2017 по 26.02.2021 у розмірі 7 000 (сім тисяч гривень) грн.
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1 , інн НОМЕР_1 , паспорт серії № НОМЕР_3 , орган який видав 5115 від 29.03.2021) у відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області код ЄДРПОУ 40108740, юридична адреса: вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, м. Одеса, 65080, фактичне місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014
Суддя О.Я. Бойко