Справа № 420/603/20
20 травня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Президента України, Офісу Президента України про стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Президента України, Офісу Президента України, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідачів, які полягають у неналежному, невірному та неповному наданні позивачу листами Департаменту доступу до публічної інформації ОПУ від 28 грудня 2019 року №12-09/6301 та від 30 січня 2020 року №12-09/470 публічної інформації на отримані цими органами запити про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 20 грудня 2019 року, 28 грудня 2019 року та 10 січня 2020 року щодо питань, пов'язаних із звільненням з посади Представника ОСОБА_2 та пов'язаних із призначенням на цю посаду ОСОБА_1 та звільненням з цієї посади ОСОБА_1 ;
- зобов'язати АПУ та ОПУ надати ОСОБА_1 витребувану в цих запитах про доступ до публічної інформації інформацію та відомості, а саме:
яка посадова (службова) особа (особи) АПУ була уповноважена на проведення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2 , що призвело до встановлення факту одноразового грубого порушення трудових обов'язків ОСОБА_2 ;
чи виконувала АПУ функції роботодавця або правомірного представника роботодавця з будь-яких питань стосовно ОСОБА_2 та, відповідно, стосовно ОСОБА_1 як Представників;
чи перебували на території АПУ (Київ, вул. Банкова, 11) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 14 до 18 серпня 2017 року і якщо так, то коли саме; чи зустрічалися ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 14 до 18 серпня 2017 року зі службовими особами АПУ в рамках виконання ними їх обов'язків і якщо так, то з ким саме, чи було забезпечено зустріч ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в АПУ в ці дати;
які посадові (службові) особи АПУ були відповідальні за виконання Указу Президента України №218 від 15 серпня 2017 року щодо звільнення ОСОБА_2 та яким чином вони забезпечили його виконання;
які посадові (службові) особи АПУ були відповідальні за виконання Указу Президента України №220 від 17 серпня 2017 року щодо призначення ОСОБА_1 та яким чином вони забезпечили його виконання;
чи зверталася ОСОБА_2 до Президента України, зокрема, через АПУ або до АПУ з питання власних відпусток у 2014-2017 роках, чи погоджувалися відпустки ОСОБА_2 за її зверненнями;
чи зверталася ОСОБА_2 , її законні представники чи представники до Президента України, зокрема, через АПУ або до АПУ у 2017-2019 роках із зверненнями та запитами (адвокатськими, на отримання публічної інформації) з будь-яких питань, і якщо зверталася, надати позивачу, ОСОБА_1 , копії усіх цих звернень та відповідей на них, зокрема, із забезпеченням збереження відповідних персональних даних (знеособлення);
які конкретно посадові (службові) особи АПУ виконували стосовно ОСОБА_1 повноваження АПУ із опрацювання пропозицій щодо звільнення ОСОБА_1 з посади Представника згідно з поданою ним заявою;
яка посадова (службова) особа (особи) АПУ була уповноважена на підготовку проєкту Указу №405, зокрема, у вимірі визначення дня підписання та оприлюднення цього Указу №405, звільнення та підстав звільнення ОСОБА_1 з посади Представника згідно з нормами Кодексу законів України про працю;
якими є точна дата та підстави звільнення ОСОБА_1 з посади Представника згідно з змістом Указу №405, нормами Кодексу законів України про працю зокрема, якою є конкретна норма цього Кодексу про звільнення, застосована щодо ОСОБА_1 в Указі №405;
які посадові (службові) особи АПУ були відповідальні за виконання Указу №405 щодо звільнення ОСОБА_1 та яким чином вони забезпечили його виконання;
якими актами законодавства та якими актами Глави АПУ та керівника апарату АПУ, які не оприлюднені офіційно та не перебувають у відкритому доступі, було визначено вищенаведені повноваження посадових (службових) осіб АПУ із опрацювання пропозицій щодо звільнення ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним застосування АПУ та ОПУ під час призначення на посаду Представника та звільнення з цієї посади, зокрема, стосовно ОСОБА_1 , норм Порядку 2012 року, зокрема, його пункту 15, як це визначено у листі Департаменту доступу до публічної інформації ОПУ від 28 грудня 2019 р. №12-09/6301;
- визнати протиправним ухилення АПУ та ОПУ під час звільнення з посади Представника, зокрема, стосовно ОСОБА_1 , від визначення точної дати звільнення та точних підстав звільнення згідно з законодавством України;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань АПУ та ОПУ моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через незаконну бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а саме: АПУ та ОПУ у розмірі 17000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі 420/603/20 від 31 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі 420/603/20 від 7 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено в справі нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ОПУ щодо належного розгляду та надання відповіді на запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 20 грудня 2019 року, 28 грудня 2019 року та 10 січня 2020 року; зобов'язано ОПУ повторно розглянути запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 20 грудня 2019 року, 28 грудня 2019 року та 10 січня 2020 року; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року по справі 420/603/20 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 ; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року скасовано в частині позовних вимог про:
- визнання протиправним застосування Адміністрацією Президента України та Офісом Президента України під час призначення на посаду Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та звільнення з цієї посади, зокрема, стосовно ОСОБА_1 , норм Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №298, зокрема, його пункту 15, як це визначено у листі Департаменту доступу до публічної інформації ОПУ від 28 грудня 2019 р. №12-09/6301;
- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Президента України та Офісу Президента України моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 через незаконну бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а саме: Адміністрації Президента України та Офісу Президента України в розмірі 17 000,00 гривень.
Справу №420/603/20 в цій частині вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 30.03.2021р. прийнято до провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Президента України, Офісу Президента України про визнання протиправним застосування Адміністрацією Президента України та Офісом Президента України під час призначення на посаду Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та звільнення з цієї посади, зокрема, стосовно ОСОБА_1 , норм Порядку розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №298, зокрема, його пункту 15, як це визначено у листі Департаменту доступу до публічної інформації ОПУ від 28 грудня 2019 р. №12-09/6301; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Президента України та Офісу Президента України моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 через незаконну бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а саме: Адміністрації Президента України та Офісу Президента України в розмірі 17000,00 гривень.
Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року по справі 420/603/20 встановлено, що здійснюючи розгляд цієї справи, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання однорідності заявлених позовних вимог та чи випливають вони з тих самих або подібних правовідносин, а отже можливого їх роз'єднання враховуючи те, що в позовній заяві позивачем поєднано вимоги у справах з приводу оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо розгляду запиту на інформацію, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а також з приводу відшкодування шкоди.
Поряд з цим, Верховним Судом в постанові від 18 березня 2021 року по справі 420/603/20 зазначено про те, що при новому розгляді спору суду необхідно з'ясувати можливість роз'єднання позовних вимог.
Ухвалою суду від 30.03.2021р. виділено у самостійне провадження зі справи №420/603/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністрації Президента України, Офісу Президента України про визнання протиправним застосування АПУ та ОПУ під час призначення на посаду Представника та звільнення з цієї посади, зокрема, стосовно ОСОБА_1 , норм Порядку 2012 року, зокрема, його пункту 15, як це визначено у листі Департаменту доступу до публічної інформації ОПУ від 28 грудня 2019 р. №12-09/6301 та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань АПУ та ОПУ моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через незаконну бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а саме: АПУ та ОПУ у розмірі 17000,00 грн. та передано до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для присвоєння номеру справи.
Ухвалою суду від 05.04.2021р. прийнято до свого провадження справу №420/4995/21 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Президента України, Офісу Президента України про визнання протиправним застосування АПУ та ОПУ під час призначення на посаду Представника та звільнення з цієї посади, зокрема, стосовно ОСОБА_1 , норм Порядку 2012 року, зокрема, його пункту 15, як це визначено у листі Департаменту доступу до публічної інформації ОПУ від 28 грудня 2019 р. №12-09/6301 та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань АПУ та ОПУ моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через незаконну бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а саме: АПУ та ОПУ у розмірі 17000,00 грн.
Поряд з цим,12.04.2021р. до суду від позивача надійшла заява від 12.04.2021р. у якій позивач просить суд прийняти до провадження заяву про уточнення позовних вимог, у прохальній частині якої викладено вимоги у наступній редакції
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Президента України моральну шкоду у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень, заподіяну ОСОБА_1 через протиправну бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а саме Офісу Президента України щодо розгляду та надання відповіді на запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 20 грудня 2019 р., від 28 грудня 2019 р. та від 10 січня 2020 р.
Ухвалою суду від 23.04.2021р. прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 12.04.2021р.
11.05.2021р. до суду від позивача надійшли відповідь (заперечення) у справі №420/603/21 на відзив відповідачів на заяву на уточнення позовних вимог у якій позивач просить суд передати справу №420/603/20 на розгляд колегії суддів, про що постановити ухвалу та розглянути справу у засіданні з викликом сторін, обґрунтовуючи тим, що зважаючи на позицію відповідача яка полягає у наданні суду перекручених відомостей з низки справ та з урахуванням потреби всебічного з'ясування обставин цієї справи, для забезпечення позивачу практичної можливості спростувати хибні аргументи відповідача, який об'єктивно системно зловживає в Україні своїми політичними та управлінськими можливостями задля протиправного тиску на суд, що вбачається загальновідомими обставинами, та з урахуванням того, що ця справа 420/603/20 не є малозначущою, вбачається потреба розгляду справи у засіданні з викликом сторін та розгляду її колегією суддів.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5-8 ст. 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany”, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін.
Щодо клопотання позивача про передачу справи на розгляд колегії суддів, судом встановлено наступне.
Статтею 32 КАС України встановлено, що усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
Згідно із положенням ч.1 ст.35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Статтею 33 КАС України визначено підстави за яких розгляд справи здійснюється колегією суддів.
Так, положеннями ст. 33 КАС України передбачено, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та зазначена справи є справою незначної складності і відсутні підстави для колегіально розгляду справи у складі трьох суддів, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про передачу справи на розгляд колегії суддів є таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257-261 КАС України, суддя,-
У задоволенні клопотання позивача про передачу справи №420/603/20 на розгляд колегії суддів та розгляд справи у засіданні з викликом сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра