21 травня 2021 р. № 400/1438/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув заяву по справі
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Первомайської районної ради Миколаївської області, вул. Чкалова, 12, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , АДРЕСА_4
про:визнання незаконним та скасування рішення від 18.12.2020 № 3,
Ухвалою суду від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайської районної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення від 18.12.2020 року № 3 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України. Також ухвалою від 15.03.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Позивач надала клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 цієї статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст.263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також, слід зазначити про те, що у відповідності до ст.29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020р., Кабінетом Міністрів України постановою “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 11.03.2020р. №211 (із наступними змінами) з 12.03.2020р. до 22.05.2020р. на усій території України встановлено карантин.
Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392, від 17.06.2020р. №500, від 22.07.2020р. №641, від 26.08.2020р. №760, від 13.10.2020р. №956, від 09.12.2020р. №1236 та від 17.02.2021р. №104.
Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров'я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020р. оголосила про початок пандемії COVID-19.
У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020р. “Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020р. №87, констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв'язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.
11.03.2020р. на офіційному веб-сайті Ради суддів України розміщена заява Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів з проханням до громадян, які є учасниками судових процесів, щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Окрім того, необхідно вказати й про лист голови Ради Суддів України від 16.03.2020р. №9рс-186/20, в якому Рада Суддів України, з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та “коронавірусу COVID-19”, який віднесено до особливо небезпечних хвороб, рекомендувала встановити особливий режим роботи судів України, та зокрема, роз'яснити громадянами можливість відкладення розгляду справи у зв'язку з карантинними заходами, обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань, зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня.
Поряд із цим, суд враховує, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
За приписами ст.27 Конституції України, обов'язком держави є захист життя людини.
Враховуючи зазначені вище положення КАС України, характер спірних правовідносин, з метою запобігання поширенню на території України респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та убезпечення населення від вказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби, зважаючи, що відповідач надав відзив на позов та на заяву про збільшені позовні вимоги, треті особи надати пояснення як на позов, так і на заяву про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для призначення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997р. №475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі “Ахеn v. Germany”, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. “Varela Assalino contre le Portugal”, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись ст. 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Гордієнко