ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" травня 2021 р. справа № 300/1329/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1046199,78 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1046199,78 грн.
На виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, головуючий суддя звернувся до управління ДМС в Івано-Франківській області із запитом за № 300/1329/21/1266/21 від 02.04.2021 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (а.с.62).
12.04.2021 від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС в Івано-Франківській області на адресу суду надійшли відомості про реєстрацію місця проживання такої фізичної особи (а.с.64).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.66-67).
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом, що виникла внаслідок несплати узгоджених сум грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та пені, зокрема по платежах: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 385947,68 грн., військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 34955,86 грн., акцизний податок на пальне в загальній сумі 125296,24 грн., а також адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 500000,00 грн., що разом становить 1046199,78 грн.
27.04.2021 відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.11.2015 здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Також судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
За результатами провадження підприємницької діяльності за відповідачем, станом на 24.03.2021, обліковується заборгованість на загальну суму 1046199,78 грн., яка утворилась внаслідок несплати грошових зобов'язань за платежами:
- податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету - 11010500) в загальній сумі 385947,68 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 06.11.2020 за № 000/605/0712 (а.с.11) та нарахованої пені згідно облікової картки платника податків (а.с.57);
- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету - 11011001) в загальному розмірі 34955,86 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 06.11.2020 за № 000/606/0712 (а.с.12) та нарахованої пені згідно облікової картки платника податків (а.с.58);
- акцизний податок на пальне (код класифікації доходів бюджету - 14021900) в загальній сумі 125296,24 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 06.11.2020 за № 000/619/0712 (а.с.13) та нарахованої пені згідно облікової картки платника податків (а.с.59);
- адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код класифікації доходів бюджету - 21081500) в розмірі 500000,00 грн., що виник на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 06.11.2020 за № 000/621/0712 (а.с.14).
Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій прийняті контролюючим органом на підставі акта від 05.10.2020 за № 691/09-19-07-12/ НОМЕР_1 , складеного посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 13.11.2015 по 27.12.2019, якою встановлено порушення відповідачем вимог:
1. пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 289008,00 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 43182,00 грн., за 2018 рік на суму 172350,00 грн. та за 2019 рік на суму 73476,00 грн.;
2. п. 177.2 ст. 177, пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 24084,00 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 3598,50 грн., за 2018 рік на суму 14362,50 грн. та за 2019 рік на суму 6123,00 грн.;
3. пп. 212.3.4 п. 212.3 ст.212, пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213, п. 214.2 ст. 214, п. 216.12 ст. 216, пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено акцизного податку при реалізації палива в загальній сумі 93416,43 грн., в тому числі за вересень 2019 року в сумі 15500,39 грн., за жовтень 2019 року в сумі 35227,05 грн., за листопад 2019 року в сумі 42688,99 грн.;
4. ч. 4 ст. 4, ч. 2. ч. 5 ст. 7, ч. 6 ст. 8, ч. 3 ст. 8, п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464- VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано єдиного внеску в розмірі 273385,48 грн., в тому числі за 2017 рік - 54630,40 грн., за 2018 рік - 137602,08 грн., за 2019 рік - 81153,00 грн.;
5. ст. 15, ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 482/95-ВР в частині здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 торгівлі пальним протягом вересня-листопада 2019 року без наявності ліцензії (а.с.16-55).
Згідно супровідного листа за № 5400/10/09-19-07-12 від 06.11.2020 (а.с.15), податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій, винесені за результатами документальної позапланової перевірки направлялись відповідачу та отримані ОСОБА_1 10.11.2020, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.15).
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження грошових зобов'язань з податків та зборів, визначених податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням про застосування фінансових санкцій, суд приходить до переконання, що сума грошових зобов'язань за податковими зобов'язаннями, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та пені за платежами: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, акцизний податок на пальне та адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, є узгодженою.
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 22.04.2019 за № 6420-53, яка 16.05.2019 отримана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.10). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Пунктом 58.2. статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання; при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.
Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Приписами частини 1 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" передбачено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (частина 4 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального").
Частиною 5 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання за платежами: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальній сумі 385947,68 грн., військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 34955,86 грн., акцизний податок на пальне в загальній сумі 125296,24 грн. та адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 500000,00 грн., а всього разом 1046199,78 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про борг від 24.03.2021 (а.с.9) та зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.57-60).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 1046199,78 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, про, що 27.12.2019 державним реєстратором Надвірнянської районної державної адміністрації внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис за № 21120060006007386 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням. Одночасно, ОСОБА_1 з податкового обліку не знятий.
Відповідно пункту 63.1. статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно пункту 65.1. статті 65 Податкового кодексу України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
У відповідності до пункту 1 частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в редакції чинній на момент здійснення реєстраційних дій, для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається один з таких документів, зокрема, заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.
Згідно частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Пунктом 65.10. статті 65 Податкового кодексу України визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
Пунктом 97.3. статті 97 Податкового кодексу України передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Згідно підпункту 97.4.3. пункту 97.4. статті 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Як наслідок, припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює порядків виконання таких зобов'язань, тобто не звільняє від обов'язку погашати податковий борг, який виник за час здійснення підприємницької діяльності, оскільки у відповідності до підпункту 97.4.3. пункту 97.4. статті 97 Податкового кодексу України особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи-підприємця є така фізична особа.
Таким чином, суд робить висновок, що податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як суб'єкта господарської діяльності, який припинив підприємницьку діяльність, підлягає стягненню з фізичної особи ОСОБА_1 .
Пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1046199,78 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 1046199,78 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету заборгованість в сумі 1046199 (один мільйон сорок шість тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 78 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.